Рішення № 88618560, 06.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 р. № 400/3372/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправною та скасування постанови від 26.09.2019 р. № 121511.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів від 26.09.2019 року № 121511.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що транспортному на праві власності належить транспортний засіб - автомобіль DAF XF 95/430 д/н НОМЕР_1 та причеп General Trailers TX34СS д/н НОМЕР_2 . Разом з тим, відповідач не був перевізником 21.08.2019 року, так як транспортні засоби знаходились у користуванні його знайомого ОСОБА_2 . Оскільки позивач не є перевізником, то й не може бути суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою від 24.10.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 15 жовтня 2019 року Миколаївського окружного адміністративного суду було відмовлено позивачу в частині позовних щодо визнання протиправним та скасування розрахунку № 908 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту № 02511 від 21.08.2019 року складений Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області 21.08.2019 року відносно ОСОБА_1 .

Відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на правомірність дій та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час проведення рейдової перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без обмеження документів, перелік яких міститься в ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа та відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами. В своєму відзиві відповідач зазначив, що відповідно до п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року, автобуси, що використовують для нерегулярних і регулярних перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі Інструкція). Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв. Згідно з п.3.3. Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа та інше.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Виходячи з положень наведених норм, водії транспортних засобів, які обладнані цифровими тахографами, повинні надавати інспектору для контролю картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, а автоперевізники зобов`язані здійснювати періодичний контроль за належним використанням водіями карток водія до цифрового тахографу шляхом зберігання впродовж 12 місяців роздруківки даних роботи цифрового тахографу. Таким чином, саме автомобільний перевізник несе відповідальність за належне використання водіями індивідуальної контрольної книжки водія або протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб -автомобіль DAF XF 95/430 д/н НОМЕР_1 та причеп General Trailers TX34СS д/н НОМЕР_2 . Даний факт сторонами не заперечувався.

21.08.2019 начальником відділу надання ліцензійних послуг управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області - Мнекою В.М. та старшим державним інспектором управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області - Литвиненком М.І., на а/д Н-24 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, км 75+812, на підставі направлення на перевірку від 1.08.2019 року № 007670, було зупинено водія - ОСОБА_3 та перевірено транспортний засіб автомобіль DAF XF 95/430 д/н НОМЕР_1 та причеп General Trailers TX34СS д/н НОМЕР_2 , що належить позивачу.

Під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, було встановлено, що у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа та відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами. За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 157732 від 21.08.2019 року.

Запрошенням від 12.09.2019 року управління Укратрансбезпеки в Миколаївській області викликало ОСОБА_1 на 26.09.2019 року для розгляду справи про скоєння порушення законодавства про автомобільний транспорт за Актом № 157732. В якості доказів відповідачем надано копію повідомлення про вручення.

Однак, як вбачається із наданого рекомендованого повідомлення вбачається, що позивач його отримав лише 01.10.2019 року, тобто після дати розгляду справи про скоєння порушення законодавства про автомобільний транспорт за Актом № 157732

26.09.2019 року уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 121511, якою на ОСОБА_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень та без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону, а саме дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами у разі перевищення вагових обмежень або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу держ номер НОМЕР_1 (Акт № 157732), накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), здійснює державний нагляд (контроль) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пп. 1, 4, 15, 27 п. 5).

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Постанова № 879) Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктами 22 Постанови № 879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, у тому числі, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Як вбачається з аналізу викладених вище правових норм, уся відповідальність за дотримання законодавства в сфері безпеки руху, заходів збереження автомобільних доріг загального користування, дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», лежить на водію та перевізнику, але аж ніяк не на власнику автомобіля (якщо останній не є перевізником).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його фактично використовує.

У зв`язку з цим слід зазначити, що відповідно до статей 908, 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила).

Згідно Розділу 1 Правил, Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 розділу 11 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

У Акті проведення перевірки № 157732 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення передбачене ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт, ТТН № 965426 від 21.08.2019 року, вантаж - пшениця, відправник - ТОВ «Ерідан -комерц».

У зазначеному Акті вказується лише про належність транспортних засобів саме ОСОБА_1 . До того ж, в Акті не зазначається, що згідно товарно-транспортної накладної перевізником виступає саме ОСОБА_1 . Крім того, відповідачем до матеріалів справи не надано вказаної товарно-транспортної накладної зазначеної в Акті.

При цьому, позивач зазначає, що не здійснював перевезення вантажів 21.08.2019 року, та не є фізичною особою - підприємцем або посадовою особою будь -якого підприємства, а транспортні засоби передав у користування ОСОБА_3 .

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено, що 21.08.2019 року зазначені транспортні засоби фактично використовувались не позивачем а ОСОБА_3 .

Відповідачем не надано доказів спростування даного факту.

Оскільки позивач не був перевізником 21.08.2019 року, він не може бути суб`єктом адміністративно-господарської санкції за порушення, допущенні під час експлуатації транспортних засобів - автомобіль DAF XF 95/430 д/н НОМЕР_1 та причеп General Trailers TX34СS д/н НОМЕР_2 .

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області утворено як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Служба), який є структурним підрозділом апарату Служби та не є окремою юридичною особою і не має рахунків в органах Казначейства.

Відповідно до пункту 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, тільки Державна служба України з безпеки на транспорті має рахунки в органах Казначейства.

За таких обставин, судовий збір має стягуватись саме з Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 2, 19, 77, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.09.2019 року № 121511.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник