Рішення № 88618481, 03.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 р. № 400/2784/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю " ГЛІНКОР ІНВЕСТ", вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042

до відповідачів:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

про:визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛІНКОР ІНВЕСТ» (надалі – Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом, в частині внесення Товариства до «Журналу ризикових платників»;

зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач 1) виключити в частині внесення Товариства з переліку ризикових платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок»;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (надалі – ДФС або відповідач 2) про відмову Товариству в реєстрації податкової накладної № 32 від 23.07.2019 в ЄРПН за № 1257285/41712874 від 20.08.2019;

зобов`язати ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством податкову накладну від 23.07.2019 № 32;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Управління про відмову Товариству в реєстрації податкової накладної № 36 від 24.07.2019 в ЄРПН за № 1252864/41712864 від 14.08.2019;

зобов`язати ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством податкову накладну від 24.07.2019 № 36.

В обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало, що у відповідачів не було законних підстав для відмови у реєстрації поданих позивачем податкових накладних. Також, за твердженнями позивача, зупинення реєстрації податкових накладних (що передувало прийняттю рішень про відмову в їх реєстрації) є наслідком включення Товариства, відповідно до затверджених 05.11.2018 в.о. Голови ДФС «Критеріїв ризиковості платника податків» та «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» (лист ДФС від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18), до Журналу ризикових платників. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 640/1240/19 дії ДФС, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 «Критерії ризиковості платника податків», були визнані протиправними, а ДФС була зобов`язана відкликати вказаний лист як такий, що не підлягає виконанню. Як зазначило Товариство, воно виконало всі встановлені вимоги, необхідні для реєстрації податкових накладних, а рішення про відмову в їх реєстрації не відповідають нормам Податкового кодексу України та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі – Порядок № 117).

У відзиві (арк. спр. 148-151) відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позову та вказав, зокрема, що відмова в реєстрації поданих позивачем податкових накладних була обумовлена порушенням Товариством пункту 14 Порядку № 117, оскільки позивач не надав документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію накладних в ЄРПН. Також Управління зазначило, що функція виявлення ризикових підприємств та застосування до них відповідних заходів з метою недопущення втрат бюджету та захисту інтересів держави покладена на податкові органи, тому втручання у цю процедуру є порушенням дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень. Внесення позивача до Журналу ризикових платників з критерієм ризику наявна податкова інформація, на думку відповідача 1, не впливає на права та обов`язки позивача.

Зміст відзиву відповідача 2 (арк. спр. 157-159) співпадає зі змістом відзиву відповідача 1 (за винятком того, що відповідач 2 не заперечив позовні вимоги в частині, що стосується включення Товариства до Журналу ризикових платників).

Товариство подало відповідь на відзив (арк. спр. 186-189), в якій, зокрема, заперечила доводи відповідача 1 про те, що протокол, яким позивача було включено до Журналу ризикових платників з критерієм ризику наявна податкова інформація, вичерпав свою силу. Включення Товариства до вказаного Журналу (внесення інформації в електронні бази даних) надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних, що створює\ додаткові перешкоди у здійсненні господарської діяльності та руйнує ділову репутацію позивача.

Правом подати заперечення на відповідь на відзив відповідачі не скористались.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримала, представники відповідачів просили відмовити у його задоволенні.

Як встановлено судом, 01.08.2019 комісією Управління, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про внесення Товариства до Журналу ризикових платників з критерієм ризику наявна податкова інформація, що підтверджується витягом з протоколу № 124 (арк. спр. 153). Підставою для такого рішення, згідно з протоколом, була інформація відносно позивача, що міститься у листі ДФС від 31.07.2019 № 24680/7/99-99-29-02-02-17 (арк. спр. 154-155).

05.08.2019 позивач звернувся до заступника начальника Управління з проханням виключити Товариство з переліку ризикових суб`єктів господарювання (арк. спр. 24-25).

Листом від 16.08.2019 (арк. спр. 26) заступник начальника Управління повідомив позивачу про те, на якій підставі було прийнято рішення про встановлення відповідності Товариства критерію ризиковості.

23.07.2019 Товариство виписало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «РОДНИК ПЛЮС» податкову накладну № 32 на суму 602 940 грн. (товар – олія соєва), в тому числі ПДВ – 100 490 грн. (надалі – Податкова накладна 32, арк. спр. 27).

Цю накладну позивач направив до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) 06.08.2019.

В той саме день (06.08.2019) Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС, за результатами обробки податкової накладної, було сформовано квитанцію про зупинення реєстрації (надалі – Квитанція 1). У Квитанції 1, зокрема, зазначено: «… ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 23.07.2019 №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1507 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних …».

12.08.2019 ДФС прийняла до розгляду подане Товариством «Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено» № 32 (надалі – Повідомлення 32, арк. спр. 28, 171-178). У зазначеному повідомленні позивач пояснив, що: «… ТОВ «ГЛІНКОР ІНВЕСТ» займається наступним видом діяльності код КВЕД 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів», що підтверджується реєстраційними даними. Специфіка виду діяльності полягає в тому, що для господарської діяльності ТОВ «ГЛІНКОР ІНВЕСТ» закуповує сою (код УКТ ЗЕД 1201), переробляє її на макуху (код УКТ ЗЕД 2304) та олію соєву (код УКТ ЗЕД 1507) для подальшої реалізації …».

20.08.2019 Комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі – Комісія ДФС), прийняла рішення № 1257285/41712874 (надалі – Рішення 1, арк. спр. 29), яким відмовила у реєстрації Податкової накладної 32. Згідно з Рішенням 1, причина відмови – ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Посилань на те, якими правовими актами обґрунтована відмова, Рішення 1 не містить.

Товариство подало докази того, що до Повідомлення 32 були додані виписки банку М, виписки банку Р, виписки банку В, банківські виписки щодо оплати за придбану продукцію.

Цей факт відповідачі не заперечили.

24.07.2019 Товариство виписало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «РОДНИК ПЛЮС» податкову накладну № 36 на суму 433 230 грн. (товар – макуха соєва), в тому числі ПДВ – 72 205 грн. (надалі – Податкова накладна 36, арк. спр. 33).

Цю накладну позивач направив до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) 06.08.2019.

В той саме день (06.08.2019) Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС, за результатами обробки податкової накладної, було сформовано квитанцію про зупинення реєстрації (надалі – Квитанція 2). У Квитанції 2, зокрема, зазначено: «… ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 24.07.2019 №36 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2304 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних …».

12.08.2019 ДФС прийняла до розгляду подане Товариством «Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено» № 36 (надалі – Повідомлення 36, арк. спр. 34, 179-185). У зазначеному повідомленні позивач пояснив, що: «… ТОВ «ГЛІНКОР ІНВЕСТ» займається наступним видом діяльності код КВЕД 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів», що підтверджується реєстраційними даними. Специфіка виду діяльності полягає в тому, що для господарської діяльності ТОВ «ГЛІНКОР ІНВЕСТ» закуповує сою (код УКТ ЗЕД 1201), переробляє її на макуху (код УКТ ЗЕД 2304) та олію соєву (код УКТ ЗЕД 1507) для подальшої реалізації …».

14.08.2019 Комісія Управління, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі – Комісія Управління), прийняла рішення № 1252864/41712874 (надалі – Рішення 2, арк. спр. 35), яким відмовила у реєстрації Податкової накладної 36. Згідно з Рішенням 2, причина відмови – надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства – по ланцюгу постачання відсутнє походження сільськогосподарської продукції (сої). Посилань на те, якими правовими актами обґрунтована відмова, Рішення 2 не містить.

До позовної заяви Товариство додало копії адресованих ДФС листів від 09.08.2019 № 62-19 та № 65-19 (арк. спр. 31-32 та 36 відповідно), в яких, з посиланням на первинні документи, пояснило зміст господарських операцій та просило розблокувати податкові накладні. Доказів направлення цих листів матеріали справи не містять.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Норми про те, що Кабінет Міністрів України визначає порядок та умови відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу не містить.

Згідно з пунктом 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідний порядок Міністерство фінансів України (яке, згідно з пунктом 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 Положення, є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику) не визначило.

Пунктом 12 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (надалі – Порядок № 1246) встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматичному режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Згідно з викладеним вище, прийняттю Рішень 1 та 2 передувало зупинення реєстрації поданих Товариством податкових накладних.

Порядком № 117 визначено дві підстави для зупинення реєстрації:

у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку (пункт 6);

у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку (пункт 7).

Виходячи з тексту Квитанцій 1 та 2, зупинення реєстрації податкових накладних відбулось на підставі пунктів 6 та 7 Порядку № 117.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій не встановлені ані нормами Податкового кодексу України, ані Порядком № 1246, ані Порядком № 117.

У відзиві (арк. спр. 150, 152) відповідач 1 вказав, що правовою підставою для прийняття Комісією Управління рішення про встановлення ризиковості платника податку став лист ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

З цього приводу суд зазначив таке.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 (касаційне провадження № К/9901/4668/19) за позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну зазначив, що «… наявність повноважень – це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень – це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій. Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99/99-07-18. Верховний Суд … враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної … та протиправності рішення податкового органу … про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних …».

Отже, зупинення реєстрації Податкових накладних 32 та 36 не є законним.

Як вказано у пункті 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з викладеним вище, підставою для прийняття Рішення 1 Комісія ДФС зазначила ненадання Товариством розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, таке твердження спростовується наданими позивачем доказами (арк. спр. 171-178).

У Рішенні 2 Комісія Управління вказала, що позивач надав копії документів, які складені з порушенням законодавства – «по ланцюгу постачання відсутнє походження сільськогосподарської продукції (сої)».

Інформації про те, які саме з наданих Товариством документів були складені з порушенням законодавства, а також про те, в чому полягають порушення, Рішення 2 не містить. Обґрунтування прийнятого рішення відсутністю походження товару за ланцюгом постачання є недопустимим, оскільки не відповідає змісту пункту 21 Порядку № 117.

З урахуванням наведеного, суд визнав, що відповідач 2 не довів наявність законних підстав для зупинення реєстрації Податкових накладних та наявність законних підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування Рішень 1 та 2.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Як вказано у частинах третій, четвертій статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Спосіб відновленого порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень та необхідність повторного звернення до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДФС зареєструвати Податкові накладні 32 і 36 підлягають задоволенню.

В даному випадку, на думку суду, покладення на суб`єкта владних повноважень відповідного обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження. Пунктом 20 Порядку № 117 встановлені два варіанти поведінки комісій контролюючих органів: реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмова у реєстрації. При цьому, як вказано вище, вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації наведений у пункті 21 Порядку № 117. Недоведеність відповідачами законних підстав для прийняття Рішень 1 і 2 та визнання цих рішень протиправними, відсутність у Порядку № 117 норми, що дає можливість контролюючому органу повторно прийняти рішення про відмову в реєстрації (в тому числі, з інших підстав, ніж зазначено у відповідному рішенні),

Позовні вимоги, пов`язані з включенням Товариства до Журналу ризикових платників, не думку суду, задоволенню не підлягають.

Контролюючий орган, відповідно до Порядку № 117, здійснює моніторинг податкових накладних / розрахунків коригування шляхом аналізу наявної інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної порушенням норм Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дії є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якого не приймалось рішення про відмову в реєстрації податкової накладної), рівно як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової наслідної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 Порядку № 117, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, не порушує права та інтереси позивача.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19 (касаційне провадження № К/9901/36289/19), якою було відмовлено у позові платника податків до Головного управління ДФС про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення Комісії, оформлене протоколом, про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо виключення позивача з переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок».

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18 (касаційне провадження № К/9901/18097/19) за позовом платника податків до Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Комісії, викладеного у протоколі, про визначення позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості, та про зобов`язання відповідача виключити позивача з бази ризикових платників податків АІС «Податковий блок» режим – «Журнал ризикових платників».

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати (сума сплаченого позивачем судового збору) розподіляються відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІНКОР ІНВЕСТ" (вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 41712874) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39394277) , Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39292197) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 20.08.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39292197) рішення № 1257285/41712874.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану 23.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛІНКОР ІНВЕСТ» (вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 41712874) податкову накладну № 32.

4. Визнати протиправним та скасувати прийняте 14.08.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39394277) рішення № 1252864/41712874.

5. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану 24.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛІНКОР ІНВЕСТ» (вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 41712874) податкову накладну № 36.

6. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІНКОР ІНВЕСТ" (вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 41712874) судовий збір у сумі 1921,00 грн, сплачений за платіжним дорученням від 30.08.2019 № 486.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІНКОР ІНВЕСТ" (вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 41712874) судовий збір у сумі 1921,00 грн, сплачений за платіжним дорученням від 30.08.2019 № 485.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна