Ухвала суду № 88618456, 06.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1701/20

У Х В А Л А

з питань поновлення та продовження процесуальних строків

06 квітня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Карп`як О.О., секретар судового засідання Лубоцька Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління юстиції Відділу примусового виконання рішень про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління юстиції Відділу примусового виконання рішень (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 02 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18 березня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін з особливостями встановленими ст. 268, 287 КАС України, питання поновлення строку звернення до суду буде розглянуто в судовому засіданні, витребувано у відповідача належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень ВП №39124991, ВП №58543147 та докази надіслання оскаржуваних постанов позивачу у строк – до 06.04.2020.

17 березня 2020 року позивач через канцелярію суду подала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначає наступне. Фактичною підставою звернення до суду є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документу – виконавчого напису № 9609 від 19.10.2019 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно, будинок 36 АДРЕСА_2 , на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 жовтня 2019 року по справі № 442/3750/19, яке на час звернення до адміністративного суду вступило в законну силу.

24 грудня 2019 року позивач звернулася до державного виконавця із заявою про припинення стягнення виконавчого збору, закінчення виконавчих проваджень, зняття арешту з нерухомого майна, оскільки виконавчий напис нотаріуса, який перебував на його виконанні визнано таким, що не підлягає виконанню.

Листом від 03.02.2020 року державний виконавець відмовив у закінченні виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору. Вищезазначений лист позивач отримала 07.02.2020 року. З цього дня позивач мала десять днів на подання позову. Враховуючи, що десятий день припадає на вихідний день 16.02.2020 року, то останнім днем вказаного строку є 17.02.2020 року.

В судове засідання 06 квітня 2020 року представники сторін не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суд не повідомили.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення клопотання позивача, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Водночас, таке право не є абсолютним: воно може бути обмежено, у тому числі, строками на звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено в статті 287 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач стверджує, що дізналась про порушення свого права 07.02.2020 року. До матеріалів справи долучила довідку начальника ЦПЗ № 3 Укрпошти від 14.02.2020 року про отримання рекомендованого листа № 7900060976186 07.02.2020 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів отримання позивачем спірних постанов не долучив.

Як встановлено судом, позов подано до відділення поштового зв`язку 17.02.2020 року, що підтверджується даними Укрпошти по шкі-коду № 8210006205066.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

За таких обставин, суд не знайшов підстав для відмови позивачу у поновленні строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 248, 269, 287, 294 КАС України,-

ухвалив:

Заяву позивача про поновлення строків звернення до суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (проголошення). Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складно 06.04.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна