
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/1063/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:
- визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг позивачу з 01.10.2019 року;
- зобов`язати відповідача призначити субсидію на оплату житлово-комунальних послуг позивачу з 01.10.2019 року.
Посилається на те, що звернувся до відповідача із заявою про призначення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг за рахунок коштів державного бюджету з 01.10.2019 року. Рішенням комісії з питань призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг позивачу відмовлено у призначенні субсидії відповідно до п.п.14, 15, 20, 24, 25 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848, з підстав відсутності у ДФС інформації про доходи ОСОБА_2 (сина), а також того, що у Пенсійному фонді України немає інформації про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Вважає таку відмову необґрунтованою та такою, що порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачем до заяви про призначення субсидії було додано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії. У декларації, крім себе, ОСОБА_1 зазначив також дружину ОСОБА_3 , сина ОСОБА_2 та внука ОСОБА_4 . У поданій декларації позивач вказав, що його син та внук з ним не проживають, а перебувають за кордоном. Керуючись Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848, на підставі заяви і декларації позивача, отриманої інформації з ДФС про відсутність даних про доходи ОСОБА_2 і ОСОБА_5 та з Пенсійного фонду України про несплату ними єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з неподанням документів, що підтверджують набуття страхового стажу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в Республіці Польща, а також на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов для сім`ї від 24.10.2019 року №2961, комісією з питань призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг прийнято спірне рішення про відмову позивачу у призначенні житлової субсидії з 01.10.2019 року (на опалювальний період). З урахуванням викладеного вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Ухвалою судді від 10.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
15.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії. До заяви позивач додав декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, у якій, окрім себе, також зазначив дружину ОСОБА_3 , сина ОСОБА_2 та внук ОСОБА_4 . При цьому, в декларації позивач вказав на те, що син та онук фактично в квартирі не проживають, оскільки проживають за кордоном.
Рішенням відповідача від 08.11.2019 року №260306-10106 відмовлено позивачу у призначенні житлової субсидії. Підставою такої відмови зазначено те, що у складі сім`ї домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і в цьому періоді: за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та інтереси порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 затверджено Положення про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - Положення №848).
Згідно п.1 цього Положення, воно визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій, зокрема: щомісячної житлової субсидії на оплату витрат на комунальні послуги у будинку, в якому створено об`єднання; житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Відповідно до п.п.2, 3 Положення №848, житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Згідно п.5 Положення №848, житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. №1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії».
Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (п.9 Положення №848).
Відповідно до п.12 Положення №848, комісія має право призначити житлову субсидію на загальну площу житла з урахуванням понаднормової площі, яка не може перевищувати більш як на 30 відсотків соціальну норму житла, розраховану для домогосподарства. Конкретні розміри загальної площі, на яку призначається житлова субсидія (з урахуванням понаднормової), зазначаються в рішенні комісії.
Згідно підп.3 п.14 Положення №848, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, коли наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за таких осіб).
Відповідно до п.15 Положення №848, за наявності умов, зазначених у пункті 14 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії з урахуванням конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених у підпункті 1 і підпункті 7 пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).
Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Згідно п.20 Положення №848, житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім`ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 14 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 16 цього Положення, а також якщо працездатні особи в період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, документально підтвердили шляхом надання легалізованих в Україні документів набуття страхового стажу в інших країнах, з якими укладено договори про соціальне забезпечення, перелік яких розміщується на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики).
Житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (п.22 Положення №848).
Відповідно до п.24 Положення №848, житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають).
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
Згідно п.25 Положення №848, у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.
За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Протоколу №32 від 08.11.2019 року засідання комісії по розгляду питань з надання житлових субсидій та пільг особам, які мають право на пільги, Комісія за результатом розгляду заяви позивача про призначення субсидії прийняла рішення про відмову у призначенні субсидії з підстав того, що у складі сім`ї домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і в цьому періоді: за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Після звернення позивача із заявою про призначення субсидії державним соціальним інспектором складено Акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 24.10.2019 року, згідно з яким за адресою: АДРЕСА_1 , син ОСОБА_2 та внук ОСОБА_4 фактично не проживають у приміщенні, зареєстрованому за вказаною адресою.
Водночас наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що син позивача постійно проживає у Республіці Польща і має статус довгострокового резидента Європейського Союзу. Дозвіл на проживання у Республіці Польща на підставі статусу довгострокового резидента Європейського Союзу надається на невизначений час особі, котра, зокрема, має стабільний і постійний дохід у цій державі та проживала перед отриманням цього дозволу у цій державі щонайменше п`ять років. Такі відомості є доступними у загальновідомих джерелах інформації.
Внук позивача, як установлено судом, є особою неповнолітньою.
Таким чином, син та внук позивача, хоча і зареєстровані у квартирі позивача, але фактично в ній не проживають.
А відтак, приписи п.15 Положення № 848 є підставою для призначення субсидії за рішенням комісії, виходячи з конкретних обставин, що склалися.
Разом з тим, нормами Положення №848 покладено на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення повноваження щодо збору, перевірки та опрацювання повідомлених заявниками відомостей стосовно отриманих доходів громадян, які враховуються для призначення субсидій, сплати ними страхових внесків, трудової зайнятості, наявного майна та пільг, тощо.
Так, відповідно до вимог п.50 Положення №848, для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про, зокрема, перетин державного кордону особами, у яких обов`язково зазначаються дати перетину державного кордону, - Держприкордонслужбою.
Однак у матеріалах справи немає ані запиту відповідача, ані вищезгаданих відомостей.
Крім того, суд враховує, що Положенням №848 не визначено поняття члена домогосподарства чи члена сім`ї.
Згідно з ч.2 ст.2 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Що стосується визначення поняття домогосподарства, то якщо застосувати аналогію з іншими нормативними актами, де міститься його визначення, домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частини, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне домогосподарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків, або бути в тих чи інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.
Враховуючи вищевказане, а також те, що ОСОБА_2 фактично не проживає з позивачем, не веде з ним спільного господарства, відсутнє спільне витрачання коштів, то за таких обставин останнього ( ОСОБА_2 ) не можна вважати членом домогосподарства чи членом сім`ї.
Факт того, що ОСОБА_2 є співвласником квартири та там зареєстрований, з урахуванням обставин, встановлених судом, не є безумовною обставиною вважати, що він є членом домогосподарства чи членом сім`ї позивача.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував всіх обставин, які могли вплинути на його прийняття.
Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку для ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача слід визнати протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії з 01.10.2019 року.
Втім, відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу субсидію, оскільки адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб`єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.
Призначення або відмова в призначенні житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням, відповідно до п.9 Положення №848, відноситься до виключних повноважень структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.10.2019 року про призначення житлової субсидії.
При цьому, при повторному розгляді заяви відповідачем в обов`язковому порядку повинні бути враховані висновки цього судового рішення, зокрема щодо підстав визнання протиправними дій Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Щодо судових витрат, то питання щодо їх розподілу суд не вирішує, оскільки позивач, відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору і такий ним не сплачувався.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії з 01.10.2019 року.
Зобов`язати Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: вул.Виговського, 34, м.Львів, 79022; код ЄДРПОУ: 26094903) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 15.10.2019 року про призначення житлової субсидії, з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав визнання протиправними дій Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду буде складено до 06.04.2020 року.
Суддя Ланкевич А.З.
Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 06.04.2020 року.
Судове рішення № 88618329, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 31.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/1063/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: