Рішення № 88618267, 06.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1175/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання незаконною та скасування постанови від 05 березня 2020 року ВП № 59591151 про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Головного управління ДФС у Луганській області (далі – позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05 березня 2020 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 59591151.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою від 19 липня 2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження ВП № 59591151 на підставі виконавчого листа № 360/4109/18, виданого Луганським окружним адміністративним судом 04 липня 2019 року, про зобов`язання Головного управління ДФС у Луганській області внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року заява від 20 березня 2017 року № 9045133857 в розмірі 2989325,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код 32292929), в обслуговуючому банку.

05 березня 2020 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому проваджені ВП № 59591151 винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління ДФС у Луганській області у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/4109/18.

Головним управлінням ДФС у Луганській області постанову від 05 березня 2020 року про накладення штрафу отримано 12 березня 2020 року.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Листом від 13 серпня 2019 року № 7543/9/12/32-12-02-1113 позивач повідомляв відповідача про неможливість виконання постанови про відкриття провадження від 19 липня 2019 року ВП № 59591151.

Так, позивач зазначив, що з метою виконання вимог підпункту «ґ» пункту 200.12, пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 10.14 розділу Х наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 «Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів» він листами від 13 серпня 2019 року № 2144/7/12-32-12-02-08, від 15 серпня 2019 року № 4450/8/12-32-12-02-07 звертався до Офісу великих платників податків та Державної фіскальної служби України з проханням вжити заходів щодо внесення до ІС «податковий блок» інформації по Приватному акціонерному товариству «Линік», необхідної для виконання позивачем рішення суду.

Листом від 16 вересня 2019 року № 8058/9/12-32-12-02-08 позивач на вимогу відповідача від 10 вересня 2019 року № 6560 повідомив останнього про неможливість виконання рішення суду через наявність об`єктивних причин, про які було повідомлено в листом від 13 серпня 2019 року № 7543/9/12/32-12-02-1113.

Крім того, Головним управлінням ДФС у Луганській області повідомлено відповідача, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 29 серпня 2019 року № 5 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Луганській області» Головним управлінням ДПС у Луганській області розпочато виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у Луганській області. Станом на 16 вересня 2019 року згідно з інформаційними базами даними встановлено, що юридична особа Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445) має стан платника 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Отже, на теперішній час виконання позивачем вимоги від 10 вересня 2019 року № 6560 через об`єктивні причини є неможливим.

Позивач неодноразово повідомляв відповідача про неможливість виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 360/4109/18 з об`єктивних та поважних причин, які не залежать від волі Головного управління ДФС у Луганській області. При цьому, Головне управління ДФС у Луганській області вживало можливі заходи для виконання рішення суду, як то звернення до Офісу великих платників податків ДФС та Державної фіскальної служби України.

Відповідач в порушення приписів статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначив в мотивувальній частині постанови причини невиконання рішення суду боржником, а відразу наклав штраф за його невиконання. При цьому аналіз причин невиконання рішення повинен викладатися у мотивувальній частині постанови державного виконавця, оскільки зазначене відповідає закріпленим статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» таким засадам виконавчого провадження, як верховенство права; законність; диспозитивність; справедливість, неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження. Однак зміст оскаржуваної постанови зовсім не містить в мотивувальній частині аналізу причин невиконання рішення суду. Таким чином, відповідач допустив порушення вимог статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно обов`язку з`ясування поважності причин невиконання рішення при вирішенні питання про накладення штрафу за його невиконання, які свідчать про наявність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

З урахуванням видаленого, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) адміністративний позов не визнав, про що 01 квітня 2020 року за вхідним реєстраційним № 12825/2020 подав відзив на позовну заяву від 01 квітня 2020 року за № 7347, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю (арк. спр. 62-68).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 04 липня 2019 року у справі № 360/4109/18, про зобов`язання Головного управління ДФС в Луганській області внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року заява від 20 березня 2017 року № 9045133857 в розмірі 2989325,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», в обслуговуючому банку.

19 липня 2019 року державним виконавцем, керуючись вимогами статей 3, 4, 24-27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано постанову сторонам виконавчого провадження.

Листом від 13 серпня 2019 року № 7543/9/12-32-12-02-11 боржник повідомив відповідача, що Головним управлінням ДФС у Луганській області по Приватному акціонерному товариству «Линік» проведено аналіз заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, які повинні рахуватись у Реєстрі заяв, та встановлено таке. Згідно з даним переліком заяв, які є в наявності у Реєстрі заяв, за період лютого 2017 року заява Приватного акціонерного товариства «Линік» в сумі 2989325,00 грн за Головним управлінням ДФС у Луганській області не рахується. Відповідно до інформаційних баз даних Державної фіскальної служби Приватне акціонерне товариство «Линік» є платником за основним місцем обліку у Головному управлінні ДФС у Луганській області (м. Лисичанськ) з січня 2018 року. Попереднє місце обліку - Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС. Всі контрольно-перевірочні заходи за лютий 2017 року здійснювало Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Линік» розпочало судове оскарження за результатами контрольно-перевірочних заходів за лютий 2017 року, а саме: рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року (справа № 812/1463/18) визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 31 серпня 2017 року № 0005994708. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року (справа № 812/1463/18) відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі № 812/1463/18. Подальшого оскарження Офісом великих платників податків ДФС рішення в касаційному порядку до Верховного Суду не встановлено. Отже, відповідачем за вищевказаною справою є Офіс великих платників податків ДФС.

Відповідно до пункту 10.14 розділу X наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» від 09 грудня 2011 року № 1588 після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом. Відповідно до підпункту «г» пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктом «г» пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Нормою пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Враховуючи вищезазначене, Головне управління ДФС у Луганській області зазначило, що Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, у тому числі з відповідним відображенням їх результатів у ІС «Податковий блок». Таким чином, для виконання вищезазначеної постанови листом від 13 серпня 2019 року № 2144/7/12-32-12-02-08 Головне управління ДФС у Луганській області звернулось до Офісу великих платників податків ДФС щодо вжиття відповідних заходів в частині внесення до ІС «Податковий блок» інформації необхідної для виконання ним постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19 липня 2019 року ВП № 59591151, у тому числі інформації про завершення судового оскарження та інформаційної довідки щодо узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ в апеляційному/судовому порядку. А отже, на теперішній час виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 липня 2019 року ВП № 59591151 не є можливим. Дана постанова буде виконана після здійснення вищезазначених дій Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС, про що державного виконавця додатково буде повідомлено в найкоротший термін.

Таким чином, листом боржника від 13 серпня 2019 року № 7543/9/12-32-12-02-11 щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів державному виконавцю надано не було.

Враховуючи викладене, державним виконавцем відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», направлено боржнику вимогу від 10 вересня 2019 року № 6560 щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду.

Листом від 16 вересня 2019 року за № 8058/9/12-32-12-02-11 окрім інформації, зазначеної у попередньому листі, боржник повідомив, що Головне управління ДФС у Луганській області звернулось до Державної фіскальної служби України листом від 15 серпня 2019 року № 4450/8/12-32-12-02-07 з проханням щодо сприяння у вирішенні питання стосовно виконання Офісом великих платників податків ДФС пункту 10.14 розділу X наказу № 1588 та підпункту «ґ» пункту 200.12, пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, а саме внесення до результатів перевірки по платнику Приватному акціонерному товариству «Линік» у ІС «Податковий блок» інформації про завершення судового оскарження та інформаційної довідки щодо узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ в апеляційному/судовому порядку. Окрім того, Головним управлінням ДФС у Луганській області отримано інформацію від Державної фіскальної служби України стосовно врахування в роботі листа Державної казначейської служби України від 05 квітня 2017 року № 12-08/343-5638 «Про вжиття відповідних заходів щодо недопущення безпідставного бюджетного відшкодування ПДВ та нанесення економічних збитків державі», в якому зазначено, що на підставі листів правоохоронних органів (Служби безпеки України) станом на 01 квітня 2017 року зупинено перерахування коштів бюджетного відшкодування ПДВ на користь платників, у тому числі по платнику Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія». З метою недопущення безпідставного бюджетного відшкодування ПДВ та нанесення економічних збитків державі, Головне управління ДПС у Луганській області звернулось до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях з листом від 16 вересня 2019 року за № 329/9/12-32-04-02-11 з проханням надати інформацію щодо наявності актуальних застережень по платнику Приватному акціонерному товариству «Линік», у тому числі інформацію про відкриття кримінального провадження або проведення досудового слідства щодо причетності до фінансування терористичної діяльності, безпідставно сформованого податкового кредиту, проведення фіктивних господарських операцій, або операцій па непідконтрольній території України тощо. Відповідь очікується. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 29 серпня 2019 року № 5 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Луганській області» Головне управління ДПС у Луганській області розпочато виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у Луганській області. Станом на 16 серпня 2019 року з інформаційних баз даних встановлено, що юридична особа Головне управління ДФС у Луганській області має стан платника 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Таким чином, листом боржника від 16 вересня 2019 року № 8058/9/12-32-12-02-11 щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів також не було надано.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Враховуючи викладене, державним виконавцем, керуючись статтями 18, 31 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України подано заяву від 17 лютого 2020 року № 6291 про роз`яснення судового рішення. Ухвалою від 28 лютого 2020 року у задоволенні заяви відділу про роз`яснення судового рішення відмовлено. Станом на 05 березня 2020 року щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів також не було надано.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону України «Про виконавче провадження», перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

05 березня 2020 року державним виконавцем відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн.

Також відповідач зазначив, що статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, яким позивач (боржник) не скористався та не надав ніяких доказів звернення до суду.

Таким чином, накладаючи постановою від 05 березня 2020 року штраф на Головне управління ДФС в Луганській області, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Отже, дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правомірними та відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження». Жодних законних підстав для задоволення адміністративного позову не існує. Обставини, на які посилається Головне управління ДФС в Луганській області, є необґрунтованими.

Ухвалою від 24 березня 2020 року позовну заяву Головного управління ДФС у Луганській області залишено без руху (арк. спр. 48-49).

Ухвалою від 30 березня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 квітня 2020 року о 15 год. 00 хв. із зазначенням, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 55-57).

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України (арк. спр. 58, 59, 60, 61). Позивач причини не прибуття у судове засідання представника не повідомив, у відзиві на позовну заяву від 01 квітня 2020 року № 7347 представник відповідача просила розглянути справу за її відсутності (арк. спр. 62-68).

Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 360/4109/18, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДФС в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено (арк. спр. 36-42, 43-49):

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Луганській області щодо невнесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року в розмірі 2989325,00 грн;

- зобов`язано Головне управління ДФС в Луганській області внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року заява № 9045133857 від 20 березня 2017 року в розмірі 2989325,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», в обслуговуючому банку;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Луганській області на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

04 липня 2019 року Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 360/4109/18, яке набрало законної сили 22 травня 2019 року та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», видано виконавчий лист (арк. спр. 72-73).

На підставі заяви Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» від 09 липня 2019 року № 130000/100000-0400 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19 липня 2019 року ВП № 59591151 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 04 липня 2019 року у справі № 360/4109/18, про зобов`язання Головного управління ДФС у Луганській області внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року заява № 9045133857 від 20 березня 2017 року в розмірі 2989325,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код 32292929), в обслуговуючому банку (арк. спр. 6 зв., 53-54, 70-71, 75).

З метою виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 360/4109/18 Головне управління ДФС у Луганській області звернулось до Офісу великих платників податків ДФС з листом від 13 серпня 2019 року № 2144/7/12-32-12-02-08, в якому, з посиланням на положення підпункту «ґ» пункту 200.12, пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 10.14 розділу Х наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 «Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів», просило вжити відповідні заходи в частині внесення до ІС «Податковий блок» інформації, необхідної для виконання постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19 липня 2019 року ВП № 59591151 про відкриття виконавчого провадження, у тому числі інформації про завершення судового оскарження та інформаційної довідки щодо узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ в апеляційному/судовому порядку (арк. спр. 12-15, 81-84).

На виконання постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19 липня 2019 року ВП № 59591151 про відкриття виконавчого провадження Головне управління ДФС у Луганській області листом від 13 серпня 2019 року за № 7543/9/12-32-12-02-11 повідомило, що з метою виконання рішення суду управління звернулось з листом від 13 серпня 2019 року № 2144/7/12-32-12-02-08 до Офісу великих платників податків ДФС з проханням вжити заходів щодо внесення до ІС «Податковий блок» інформації по Приватному акціонерному товариству «Линік», необхідної для виконання позивачем рішення суду (арк. спр. 9-11, 78-80).

Також з метою виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 360/4109/18 Головне управління ДФС у Луганській області звернулось до Державної фіскальної служби України з листом від 15 серпня 2019 року № 4450/8/12-32-12-02-07, в якому просило посприяти у вирішенні питання стосовно виконання Офісом великих платників податків ДФС пункту 10.14 розділу Х наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 «Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів» та підпункту «ґ» пункту 200.12, пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, а саме внесення до результатів перевірки у ІС «Податковий блок» інформації про завершення судового оскарження та інформаційної довідки щодо узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ в апеляційному/судовому порядку (арк. спр. 16-19).

10 вересня 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» винесено вимогу № 6560, якою державний виконавець вимагав від Головного управління ДФС у Луганській області надати інформацію щодо повного та фактичного виконання рішення суду (арк. спр. 85-86).

На виконання вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 10 вересня 2019 року № 6560 Головне управління ДФС у Луганській області листом від 16 вересня 2019 року № 8058/9/12-32-12-02-11 повторно повідомило державного виконавця про причини невиконання рішення суду, про звернення до Офісу великих платників податків ДФС з листом від 13 серпня 2019 року № 2144/7/12-32-12-02-08 та Державної фіскальної служби України з листом від 15 серпня 2019 року № 4450/8/12-32-12-02-07, про звернення до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях з листом від 16 вересня 2019 року за № 329/9/12-32-04-02-11 для недопущення безпідставного бюджетного відшкодування ПДВ та додатково зазначило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 29 серпня 2019 року № 5 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Луганській області» Головним управлінням ДПС у Луганській області розпочато виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у Луганській області. Станом на 16 вересня 2019 року згідно з інформаційними базами даними встановлено, що юридична особа Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445) має стан платника 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) (арк. спр. 87-93).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 05 березня 2020 року ВП № 59591151 за невиконання рішення суду на Головне управління ДФС у Луганській області на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн (арк. спр. 8, 53-54, 104).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII, у відповідній редакції).

За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

У спірному виконавчому листі, виданому Луганським окружним адміністративним судом 04 липня 2019 року у справі № 360/4109/18, міститься зобов`язання Головного управління ДФС в Луганській області внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року заява від 20 березня 2017 року № 9045133857 в розмірі 2989325,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», в обслуговуючому банку.

Згідно з пунктом 1 глави 6 «Відображення в обліку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість» Розділу ІІІ «Облік надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску» Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі – Порядок № 422), облік сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється в ІКП за формою згідно з переліком форм ІКП. У разі анулювання свідоцтва платника ПДВ форма ІКП набуває ознаки «платник відсутній в реєстрі».

Відповідно до пункту 2 глави 6 «Відображення в обліку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість» Розділу ІІІ «Облік надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску» Порядку № 422 з метою обліку сум бюджетного відшкодування в ІКП відображаються облікові операції щодо сум, які: заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю; знаходяться у стадії камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування; зменшені/збільшені за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування; знаходяться у процедурах адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні); поновлені за результатами адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні); підтверджені до відшкодування за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування; за якими органами ДФС сформований висновок про суми відшкодування ПДВ; за якими органами ДФС висновок про суми відшкодування ПДВ переданий до органів Казначейства; відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за висновками органів ДФС; відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за рішеннями судів. Суми ПДВ, які підлягають автоматичному відшкодуванню платникам, відображаються в ІКП з використанням окремих облікових операцій.

Пунктом 10.14 розділу X «Переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку)» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588), визначено, що після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:

закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов`язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата;

повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;

закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

Отже, за правилами, встановленими пунктом 10.14 розділу X «Переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку)» Порядку № 1588, Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», яке з 01 січня 2018 року як платник податків передано на облік в Лисичансько-Попаснянське управління Головного управління ДФС у Луганській області, продовжує перебувати на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби з ознакою обліку за неосновним місцем обліку до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства та повернення платнику податків спірних сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Для цього у контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням згідно з пунктом 10.20 розділу X «Переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку)» Порядку № 1588 залишаються оригінали документів, необхідні для проведення відповідної процедури адміністрування.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з пунктом 1 глави 1 «Порядок ведення інтегрованої картки платника» Розділу ІI «Інтегрована картка платника» Порядку № 422 органу ДФС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до інтегрованих карток платника, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.

Судом встановлено, Головним управлінням ДФС у Луганській області вживались заходи щодо виконання рішення суду, проте, з огляду на те, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не вжито заходів щодо внесення до ІС «Податковий блок» відомостей про узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ в апеляційному/судовому порядку по податковому періоду лютого 2017 року щодо Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», вина позивача у невиконанні рішення суду відсутня.

Перебування Головного управління ДФС у Луганській області у стані припинення суд не визнає поважною причиною невиконання судового рішення, оскільки у такому випадку заінтересована особа має право звернутись до суду з заявою про заміну боржника правонаступником в порядку, визначеному статтею 379 КАС України.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Із змісту статті 245 КАС України слідує, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому, одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

При цьому, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

З огляду на положення пунктів 1, 2 частини другої статті 245 КАС України у разі визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05 березня 2020 року про накладення на Головне управління ДФС у Луганській області штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 59591151.

Отже позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позовні вимоги є обґрунтованими та фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням способу судового захисту порушених прав позивача, який у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2102,00 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 березня 2020 року за № 1006488360 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 43315445) зареєстровано юридичною особою (арк. спр. 31-35).

Враховуючи те, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2102,00 грн необхідно стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) про визнання незаконною та скасування постанови від 05 березня 2020 року ВП № 59591151 про накладення штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05 березня 2020 року ВП № 59591151 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Головне управління ДФС у Луганській області у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.І. Чернявська