Ухвала суду № 88618118, 03.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1064/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 04.03.2020 року № 11-3387/14-20-СГ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області надати ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Микільської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Також, просить зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області подати суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Окрім того, подана заява про звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 13 абз. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелічені умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити сторону від сплати судового збору, а саме:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно частини другої вказаної статті Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони, який повинен бути доведений достовірними доказами.

Беручи до уваги те, що позивач відсутній у списку суб`єктів, звільнених від сплати судового збору, а також те, що в даному випадку позивачем не доведено та не надані докази у підтвердження неспроможності оплати судового збору, тому суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні такої заяви.

Крім того, посилання позивача, як на звільнення від сплати судового збору на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» є безпідставним, оскільки вказаним пунктом передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, проте відшкодування шкоди не є предметом даного позову.

Відтак, згідно ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею сьомою Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривень.

Зі змісту п.3.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, які є похідною однієї немайнової вимоги за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

З огляду на вищевикладене, для усунення вищевказаного недоліку позовної заяви позивачеві необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. або докази наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та/або докази скрутного майнового стану позивача.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун