Ухвала суду № 88618106, 06.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 квітня 2020 р. № 400/1375/20

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами

позовної заявиОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ,

доВійськової частини А3199, м. Очаків, Миколаївська область, 57508

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; стягнення грошової компенсації в сумі 628 012,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А3199 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошової компенсації в сумі 628 012,70 грн.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки по день фактичного розрахунку у розмірі 628 012,70 грн.

З військової служби позивач звільнений 21.06.2018.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України).

Проте, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України “Про оплату праці”, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку.

Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для його своєчасного звернення до суду.

Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 18.03.2015 по 21.06.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби (пункт 1 прохальної частини позовної заяви). Одночасно у позовній вимозі щодо зобов`язання відповідача здійснити відповідну виплату (пункт 2 прохальної частини позовної заяви) позивач зазначає інший період, а саме: з 18.03.2015 по 21.06.2016.

Отже, позивачу необхідно визначитись із правильним періодом, за який заявлені позовні вимоги. У разі якщо періоди, на думку позивача, зазначені коректно, позивачу необхідно надати пояснення щодо підстав, на яких ці періоди відрізняються.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Установлюючи позивачу строк усунення недоліків позовної заяви, суд бере до уваги, що Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 02.04.2020, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України карантин (пункт 1 цієї постанови).

Керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня з дати закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску;

- позовну заяву у двох примірниках з уточненою редакцією позовних вимог або пояснення щодо зазначених у позові двох різних періодів, за які заявлені позовні вимоги.

3. Роз`яснити позивачу, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.

Суддя В. В. Птичкіна