Рішення № 88617013, 26.03.2020, Олешківський районний суд Херсонської області (до 25.04.2025 - Цюрупинський районний суд Херсонської області)

26.03.2020

Справа № 664/2596/19

Провадження № 2/664/186/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2020 року Цюрупинський районний суд

Херсонської області

у складі:головуючого судді Бойко В.П.

при секретарі Сорока М.С.

без сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олешки цивільну справу в порядку загального провадження за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Приватного нотаріуса Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківського Ігоря Петровича, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом.

В позові зазначила, що рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22.12.2018 у справі №664/1071/17 за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені та із інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Басов О.М., приватний нотаріус Левківський І.П., ОСОБА_3 про визнання недійсним довіреності та договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, а також Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 30.05.2019 року задоволено такі вимоги: визнано недійсною довіреність ОСОБА_2 від 18 травня 2015 року щодо уповноваження ОСОБА_4 продати частку квартири за АДРЕСА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом Басовим О.М. Цюрупинського районного нотаріального округу за № в реєстрі 295, визнано недійсним договір купівлі-продажу однокімнатної квартири за АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 від імені ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 18 травня 2015 року в частині продажу 1/2 частки цієї квартири, яка належала на праві власності ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Левківським І.П. Цюрупинського районного нотаріального округу за № в реєстрі 361.

Факт вибуття майна поза волі ОСОБА_2 , підтвердився вищевказаним рішенням суду, в якому суд дійшов висновку, що на момент підписання довіреності на ОСОБА_4 , ОСОБА_2 був недієздатним, про що свідчить рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області № 664/2724/16-ц від 12 квітня 2017 року про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки, призначивши опікуном ОСОБА_1 .

Хронологія подій така: 18.05.2015 ОСОБА_2 довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Цюрупинського районного округу Басовим О.М. зареєстрованою в реєстрі № 295, уповноважує ОСОБА_4 продати належну йому на праві приватної власності частку квартири за АДРЕСА_1 . 18.05.2015 ОСОБА_5 придбала за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу Левківським І.П., однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , у ОСОБА_2 та ОСОБА_2 від імені яких діє ОСОБА_4 на підставі довіреностей, посвідчених Басовим О.М., приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу 18.05.2018 за реєстровим № 294, 295. За Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 177501539 від 14.08.2019 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу однокімнатної квартири серія та номер 1160 виданого 28.10.2016 Левківським І.П., приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу, є власником квартири за АДРЕСА_1 .

Зважаючи, що власником спірної 1/2 квартири на підставі скасованого договору купівлі-продажу була ОСОБА_5 , об`єкт нерухомості одержано нею у власність без достатніх правових підстав, зазначене майно вибуло з володіння ОСОБА_2 не з його волі, квартира має бути витребувана з володіння ОСОБА_3 , яка на даний момент набула право на спірне майно. Просить витребувати на користь ОСОБА_2 у ОСОБА_3 із незаконного володіння 1/2 частини спірної квартири, скасувати рішення приватного нотаріуса Левківського І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32155985 від 01.11.2016 та визнати право власності на 1/2 частину спірного майна за ОСОБА_2 .

Представник позивача подала заяву про підтримання позову та розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просить відмовити в задоволенні позову. Надано відзив, відповідно до якого 28.10.2016 року ОСОБА_3 купила у ОСОБА_5 спірну квартиру, про що було укладено договір купівлі-продажу, який був нотаріально посвідчений. На момент укладення договору жодних заборон на відчуження не було, що нотаріусом було перевірено. ОСОБА_3 є добросовісним набувачем і спірне майно не може бути в неї витребувано. При цьому, з 18.05.2015 року по 28.10.2016 року жодною особою чи державним органом не було вчинено ніяких дій, пов`язаних із попередженням негативних наслідків щодо відчуження квартири. А з 28.10.2016 року і по даний час до неї ніхто не звертався та не повідомляв її про наявність будь-яких претензій щодо квартири. Витребування квартири призведе до порушення її прав як добросовісного набувача.

Відповідач Приватний нотаріус Левківський І.П. в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, жодних заяв не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що :

18.05.2015 ОСОБА_2 довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Цюрупинського районного округу Басовим О.М. зареєстрованою в реєстрі № 295, уповноважує ОСОБА_4 продати належну йому на праві приватної власності частку квартири за АДРЕСА_1 .

18.05.2015 ОСОБА_5 придбала за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу Левківським І.П., однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , у ОСОБА_2 та ОСОБА_2 від імені яких діє ОСОБА_4 на підставі довіреностей, посвідчених Басовим О.М., приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу 18.05.2018 за реєстровим № 294, 295.

22.12.2018 року рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області у справі №664/1071/17 за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені та із інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Басов О.М., приватний нотаріус Левківський І.П., ОСОБА_3 про визнання недійсним довіреності та договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, а також постановою Апеляційного суду Херсонської області від 30.05.2019 року задоволено такі вимоги: визнано недійсною довіреність ОСОБА_2 від 18 травня 2015 року щодо уповноваження ОСОБА_4 продати частку квартири за АДРЕСА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом Басовим О.М. Цюрупинського районного нотаріального округу за № в реєстрі 295, визнано недійсним договір купівлі-продажу однокімнатної квартири за АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 від імені ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 18 травня 2015 року в частині продажу 1/2 частки цієї квартири, яка належала на праві власності ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Левківським І.П. Цюрупинського районного нотаріального округу за № в реєстрі 361. Вказаними судовими рішеннями встановлено і, відповідно, не потребує доведення, що на момент вчинення оспорюваних правочинів (18.05.2015 року), ОСОБА_2 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Також, цими ж рішеннями встановлено, що ОСОБА_5 28.10.2016 року продала спірне майно ОСОБА_3 . Дана обставина не потребує доведення, оскільки має преюдиціальне значення для суду та доведено іншими доказами.

На даний момент за Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 177501539 від 14.08.2019 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу однокімнатної квартири серія та номер 1160 виданого 28.10.2016 Левківським І.П., приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу, є власником квартири за АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як зазначається у п.16 Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 р. «Про практику застосування cудами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» у процесі розгляду спорів про витребування житлового будинку із чужого незаконного володіння судам необхідно вирішувати питання, пов`язані з розмежуванням добросовісного та недобросовісного набувача з урахуванням положень статей 330, 388, 390 ЦК, ППВСУ від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та ППВССУ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав".

Набувач визнається добросовісним, якщо він не знав, що особа, в якої він придбав річ, не мала права її відчужувати. Отже, набувач є добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння (стаття 388 ЦК). Набувач визнається недобросовісним, коли він знав чи повинен був знати про неправомірність свого володіння (стаття 390 ЦК). Таким чином, набувач є недобросовісним, якщо річ набута ним злочинним шляхом.

Добросовісність володіння, набуття майна створюють ще одну важливу перевагу для незаконного володільця речі, а саме: коли від недобросовісного набувача майно може бути витребуване в усіх випадках, то від добросовісного законного набувача - у разі коли майно загублене, викрадене або вибуло з володіння власника (іншої особи, якій він передав майно у володіння) іншим шляхом поза їхньою волею (стаття 388 ЦК).

Якщо річ було продано особою, яка одержала її за договором від власника, добросовісному набувачеві, то від останнього власник не може витребувати свою річ, оскільки у цьому випадку річ вибула як з володіння власника, так і з володіння його контрагента за договором з їх власної волі, тому право власника на витребування своєї речі з незаконного володіння обмежується інтересами добросовісного набувача.

Отже, власник майна не може витребувати його з незаконного володіння іншої особи за сукупності трьох умов: а) набувач має бути добросовісним набувачем - він не повинен знати, що купує майно не у власника;

б) майно має бути придбане набувачем за гроші, тобто повинно бути саме купленим;

в) власник має втратити володіння цим майном з власної волі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 дійсно є добросовісним набувачем, оскільки не знала і не могла знати про те, що спірне майно відчужувалось у особи, яка згодом була визнана недієздатною. Вона придбала вказане майно за гроші. В той же час, ознака втрати володіння майном з власної волі відсутня, оскільки рішеннями судів було встановлено, що на момент вчинення оспорюваних правочинів (18.05.2015 року), ОСОБА_2 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.. За цих обставин, суд приходить до висновку, що первісний власник спірного майна ОСОБА_2 втратив майно не з власної волі.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочипів недійсними», правила ст. 225 ЦК України щодо правочинів, які дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не могла усвідомлювали значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним, поширюються на ті випадки, коли фізічну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Згідно із п. 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування манна із чужого незаконного володіння, відповідно до ст. 387 ЦК та ч. 3 ст. 10 ЦПК повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається зі змісту ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Вимогами статті 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За цих обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 отримала спірне майно без достатніх на це правових підстав і як наслідок має бути витребувано у неї з незаконного володіння на користь ОСОБА_2 . Рішення приватного нотаріуса Левківського І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32155985 від 01.11.2016 року має бути скасовано, оскільки реєстрація права власності відбулась на майно, яке було відчужене у первісного власника без достатніх правових підстав. В той же час, вимога про визнання права власності на спірне майно за ОСОБА_2 не може бути задоволена, оскільки за рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22.12.2018 у справі №664/1071/17, постановою апеляційного суду по даній справі та за даним рішенням відбулось поновлення сторін в первісний стан, що і призвело до повернення ОСОБА_2 статуса власника спірного майна.

Отже, позов слід задовольнити частково із покладенням на відповідача судових витрат, пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, ст41 Конституції України, ст.316, 317, 319, 386, 387, 388, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Витребувати на користь ОСОБА_2 із незаконного володіння ОСОБА_3 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення приватного нотаріуса Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківського Ігоря Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32155985 від 01.11.2016 року щодо 1/2 частини квартири АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий), в дохід держави 768,40 гривень судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити за необгрунтоваінстю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя В.П.Бойко