Ухвала суду № 88616403, 07.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПОЗОВУ

07 квітня 2020 рокуСправа № 280/2243/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до відповідача 1 - Головного управління Дердгеокадастру у Запорізькій області (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689)

до відповідача 2: Бердянську міську ОТГ (пл. Єдності, 2, м. Бердянськ, Запорізька область)

про визнання дій протиправними, неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Дердгеокадастру у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнених вимог, просить суд:

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0.12 га для індивідуального садівництва на території Азовської сільської ради Бердянської міської об`єднаної територіальної громади Бердянського району Запорізької області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2320683000:02:003:0145, 23206830000:02:003:0148 або в іншому місці на теріторії Азовської сільської ради Бердянської міської об`єднаної теріторіальної громади Бердянського району Запорізької області;

- визнати протиправними та неправомірними дії працівників відповідача при відмові щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Азовської сільської ради Бердянського району Запорізької області;

- визнати протиправною та неправомірною відмову відповідача в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0.12 га, для індивідуального садівництва на території Азовської сільської ради Бердянської міської об`єднаної територіальної громади Бердянського району Запорізької області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2320683000:02:003:0145, 2320683000:02:003:0148, або в іншому місці на території Азовської сільської ради Бердянської міської об`єднаної територіальної громади Бердянського району Запорізької області;

- стягнути з відповідача 1 моральну шкоду, завдану його незаконними діями у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2019 позов залишено без руху та надано 10 -ти денний строк на усунення недоліків.

У встановлений Ухвалою суду строк позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою судді від 03.06.2019 призначено справу до розгляду у загальному позовному провадженні у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 26.06.2019 о 11 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 26.06.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 05.09.2019.

Ухвалою суду від 05.09.2019 продовжено зупинення провадження для примирення сторін до 03.12.2019 о/об 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від від 03.12.2019 продовжено зупинення провадження по справі до 13.01.2020.

Ухвалою суду від 09.12.2019 залучено до участі у справі, в якості співвідповідача (другого відповідача) - Бердянську міську ОТГ (пл. Єдності, 2, м. Бердянськ, Запорізька область).

Ухвалою суду від 13.01.2020 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 13.01.2020.

Ухвалою суду від 13.01.2020 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 06.04.2020.

Ухвалою суду від 06.04.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 24.06.2020 до 10 год. 00 хв.

06 квітня 2020 представник позивача через канцелярію суду (вх. №16123) звернувся із заявою про забезпечення позову. В обґрунтуванні заяви заявник зазначає, що 17 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до поліції та отримала відповідь №П-240/42/04-2019 від 05.08.2019, що дійсно дії представників ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області суперечать Земельному Кодексу України. Це свідчить про те, що відповідач вживає всі заходи щодо неможливого виконання рішення суду, у разі його ухвалення на користь позивача. В даному випадку позивач вважає, що необхідно забезпечити свої позовні вимоги шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме заборонити відповідачу вчиняти дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 2320683000:02:003:0145 площею 5,2827 га та з кадастровим номером 2320683000:02:003:0148, який включений до передачі у Бердянську міську об`єднану територіальну громаду Бердянського району Запорізької області, оскільки відповідачі самостійно та незаконно змінює кадастрові номери спірної земельної ділянки, що призведе до неможливості виконання рішення суду, у разі його ухвалення на користь позивача.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина друга ст. 154 КАС України - суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Тобто, розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні здійснюється виключно у разі якщо матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову перешкоджають можливості об`єктивного розгляду заяви без участі сторін.

Проте, в даному випадку, суд дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про забезпечення позову вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Суд звертає увагу, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Так, за приписами статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ст. 122 Земельного кодексу Укаїни сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або укористування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

3. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

4. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

5. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняють до затвердження відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи користування земельних ділянок, проте вказана норма не містить заборони в наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою, які є лише початком тривалої та послідовної процедури.

Матеріалами адміністративної справи судом встановлено наступне.

Рішення від 21.12.2019 № 14 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтованою площею 0,1200 га у зв`язку із відсутністю повноважень на час прийняття рішення.

Тобто, на момент подачі заяви - 19.10.2019 та розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровими номерами 232068300:02:003:0145, 2320683000:02:003:0148 (18.11.2019) вказані земельні ділянки не перебували в комунальній власності.

Суд зауважує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №826/5737/16, постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 11 червня 2019 року у справі №826/841/17.

Таким чином, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо певної земельної ділянки може бути надано будь-якій особі (особам), що звернулась у встановленому законом порядку до відповідного органу. З огляду на таке, вжиття заходів забезпечення позову обраним позивачем способом обмежить повноваження відповідачів, передбачені законодавством щодо спірної земельної ділянки, що в свою чергу може призвести до порушень прав та інтересів інших осіб.

Суд звертає увагу на те, що предметом даного позову, серед іншого, є оскарження відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов`язання відповідачів надати такий дозвіл щодо спірної земельної ділянки.

Тобто суд не вважає наведені позивачем обставини щодо очевидності протиправності оскаржуваного рішення достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи. Всі зазначені обставини у позовній заяві потребують доказуванню та не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено, тому заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150, 151, 154 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.

Ухвала виготовлена в повному обсязі та підписана 07.04.2020.

Суддя Р.В. Сацький