Рішення № 88616236, 06.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 квітня 2020 року (о 14 год. 00 хв.)Справа № 280/200/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача провести належним чином перерахунок пенсії позивача – за вислугою років від 02.11.2017 та сплатити недораховану суму в розмірі 16399,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 20.02.2014 перебуває на пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 № 2148-ІІІ з 01.10.2017 проведено осучаснення пенсій, тобто змінено формулу розрахунку пенсій, але при перерахунку пенсії у 2017 році нарахована пенсія не відповідає розрахункам. Відповідно до трудового стажу позивача та коефіцієнту страхового стажу розрахунок пенсії повинен бути наступним: Коефіцієнт страхового стажу 412 міс. 16 дн.: (12 х100) = 0,343 та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет» з 01.10.2008 коефіцієнт страхового стажу було збільшено і до кінці 2017 року буде становити 1,35 %, отже коефіцієнт стажу з урахуванням кратності становить 0,463. Позивачем у повній заяві наведено розрахунок розміру пенсії наступним чином: основний: 6522,77 грн. (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії по Запорізькій області) х 0,463 = 3023,30 грн. На підставі викладеного позивач вважає, що відповідачем невірно перерахована її пенсія. Таким чином починаючи з 02.11.2017 пенсійний фонд не дораховував позивачу за кожний місяць 3023,30 грн. - 2340,00 грн. = 683,30 грн., а за 24 місяців недоплата складає 683,30 грн. х 24 міс. = 16399,20 грн. Згідно заяви від 20.11.2019 позивач просила перерахувати пенсію за період від 03.10.2017, з урахуванням коефіцієнту трудового стажу 1,35%, проте відповідачем надана відповідь №118/4-9 від 03.12.2019 з якою позивач категорично не згодна. Так, зазначає, що за основу перерахунку був взятий пункт 43 Закону України № 2148 VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 (далі - Закон 2148). Однак, згідно заяви від 20.11.2019 потрібно було зробити перерахунок пенсії позивача відповідно до пункту 44 Закону 2148. Також в пункті 44 вказано «з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року». З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 19.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 17.03.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

05.03.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10718), в якому зазначає, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до матеріалів пенсійної справи, позивач пенсію за вислугу років не отримувала. Вперше їй була призначена пенсія по інвалідності з 10.03.2006, в подальшому декілька разів позивач змінювала вид пенсії. Відповідно до її заяв, позивачу проводились перерахунки пенсії з інвалідності на пенсію за віком. Звертає увагу суду, що в позовній заяві позивач зазначає, що з 20.02.2014 перебуває на пенсії за вислугою років, однак зазначена інформація не підтверджується матеріалами пенсійної справи. З посиланням на пунктом 4-3 «Прикінцеві положення» Закону № 1058 яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % відповідач зазначає, що позивачу з 01.10.2017 при масовому перерахунку пенсії застосовано осучаснення заробітної плати, з якої обчислена пенсія, із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три попередніх роки (2014, 2015,2016) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач в позовній заяві обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на п. 4-4 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058. Вказана стаття закону не може бути застосована при перерахунку пенсії позивача, оскільки застосовується при призначенні пенсії у 2017 - 2018 році. Чинне законодавство не передбачає проведення перерахунку пенсій після 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. Розрахунок позивача розміру своєї пенсії не відповідає вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги щодо перерахунку пенсії від 02.11.2017 та виплати суми пенсії в розмірі 16399,20 грн. задоволенню не підлягають. Разом з цим, відповідач заперечує проти розрахунку позивача розміру свого підвищення, оскільки позивач не наділений повноваженнями щодо розрахунку розміру пенсії і її підвищення. Таким чином, ніхто не може перебрати на себе дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду, щодо перерахунку пенсії та визначення розміру підвищення. Розмір пенсії позивача розраховано із страхового стажу 34 роки 4 місяці 16 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,34333) і середньомісячного заробітку 6189,30 грн. (4404,35 середній показник заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки х 1,40527 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначений за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за 01.07.2000 по 31.12.2010). Відповідно до рішення №923040185221 від 24.06.2019 розмір пенсії позивача складає 2343,93 грн., де: 2124,97 грн. - розмір пенсії за віком (6189,30 грн. х 0,34333); 218,96 грн. - доплата за понаднормативний стаж за 14 років (1564,00 грн. х 14%). Таким чином, на теперішній час пенсію позивача розраховано вірно згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства. Просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

З 10.03.2006 ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії по інвалідності.

З 24.01.2011 позивачу за її заявою призначено та виплачується інший вид пенсії – пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується розпорядженням № 185221 від 02.04.2011 (а.с.80).

Як встановлено судом із матеріалів пенсійної справи позивача, наданої відповідачем на виконання ухвали від 19.02.2020, ОСОБА_1 на підставі особистих заяв неодноразово змінювала види пенсії з інвалідності на пенсію за віком, що підтверджується відповідними розпорядженнями відповідача (а.с.56-89).

Разом з цим, посилання позивача у своєму позові на те, що позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача як отримувач пенсії за вислугою років матеріали пенсійної справи не підтверджуються та не знаходить свого підтвердження. Доказів протилежного позивачем до суду не надано та матеріали справи не містять.

04.11.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила переглянути розмір її пенсії, у зв`язку із тим, що вона розрахована не вірно (а.с.37).

Листом від 14.11.2019 № 100/Ч-9, ГУ ПФУ в Запорізькій області надано відповідь, за змістом якої, з 10.03.2006 позивач отримувала пенсію по інвалідності. Згідно особистої заяви від 24.01.2011 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку позивач отримуєте по теперішній час. З 01.10.2017 відповідно до пункту 4-3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі-Закон №2148), пенсії, призначені відповідно до Закону №1058 до набрання чинності Закону №2148 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Розмір пенсії позивача розраховано із страхового стажу 34 роки 4 місяці 16 днів (коефіцієнт страхового стажу - 034333), і середньомісячного заробітку 6189,30 грн (4404,35 середній показник заробітної плати за 2014, 2015, та 2016 роки х 1.40527 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначений за період з 01.07.1995 по 31.12.1999 та з 01.01.2000 по 31.12.2010). З 01.07.2019 розмір пенсії складає 2343,93 грн., де: 2124,97 грн. - розмір пенсії за віком (6189,30 грн. х 0,34333); 218,96 грн. - доплата за понаднормативний стаж за 14 років (1564,00 грн. х 14%). На теперішній час пенсію позивачу розраховано згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства (а.с.38).

20.11.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії позивача з листопада 2017 року на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, а саме з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 1,35 % (а.с.41).

Листом від 03.12.2019 № 118/Ч-9, ГУ ПФУ в Запорізькій області надано відповідь, за змістом якої, позивач отримає пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058). У попередній відповіді управління № 100/4-9 від 14.11.2019 позивачу вже було надане роз`яснення щодо перерахунку пенсій з 01.10.2017 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі-Закон №2148), в якій повідомлялось, що з 01.10.2017 відповідно до пункту 4-3 Закону №2148, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058 до набрання чинності Закону №2148 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%. Отже, враховуюче вищевикладене, перерахувати позивачу пенсію із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% немає законних підстав. На теперішній час пенсію розраховано згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства (а.с.42).

Вважаючи, що відповідачем не вірно розрахована пенсія позивача, остання звернулась із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Як встановлено судом з матеріалів справи, спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Згідно ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058), розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (ст. 1 Закону № 1058).

Відповідно до ст.4 Закону № 1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу.

Для обчислення розміру пенсії позивача до 01.10.2017 відповідно до ст. 25 Закону №1058 враховано коефіцієнт страхового стажу, який визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%.

З матеріалів справи встановлено, що з урахуванням наведених норм при призначенні пенсії позивачу для обчислення розміру його пенсії враховано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017, до частини 1 ст. 25 Закону №1058 внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

З урахуванням внесених Законом №2148 змін до ст. 25 Закону №1058 з 01.01.2017 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим ч. 3 ст. 24 цього Закону, - 0,85.

Законом №2148 «Прикінцеві положення» Закону №1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Пенсію за віком позивачу призначено з 24.01.2011, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», тому відповідач правомірно здійснив її перерахунок з 1 жовтня 2017 року відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з Преамбулою Закону № 1058 саме цей Закон регулює відносини щодо призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 1 ст. 7 Закону № 1058 передбачено, що загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною 1 ст. 58 Закону № 1058 передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №1058 виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи, до яких відносяться головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах.

Відповідно до ч.2 ст. 64 Закону №1058 на виконавчу дирекцію Пенсійного фонду покладено обов`язок здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

За змістом вказаних норм органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок призначених пенсій виключно на умовах і у порядку, визначених законом.

Оскільки умови перерахунку пенсій з 01.10.2017, призначених відповідно до Закону №1058, врегульовано пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058, відповідач правомірно застосував при перерахунку пенсії позивача величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 та в подальшому із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним.

Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії за віком з 01.10.2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, враховуючи відповідні зміни в законодавстві.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2148-VIII визначено, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Аналогічні положення містить також пункт 4 Прикінцевих положень Закону №1058.

Крім того, при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено з використанням більшого показника середньої заробітної плати, як при попередньому перерахунку.

Також, на виконання пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2148-VIII та пункту 4 Прикінцевих положень Закону №1058 розмір пенсії позивача не зменшився, а навпаки збільшився. Отже, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем, а тому посилання позивача на звуження його права є необґрунтованим.

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, в рішенні від 3 червня 2014 року (заява № 43331/12, справа "Великода В.Н. проти України") Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Отже, зменшення величини оцінки одного року страхового стажу, визначене законом, не порушує правових позицій Європейського Суду з прав людини.

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Щодо застосування до позивача пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Виходячи з даного положення коефіцієнт 1,35% застосовувався для визначення розміру пенсії особам, яким пенсія призначалась у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача, у зв`язку із чим позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести належним чином перерахунок пенсії та сплатити недораховану суму у розмірі 16399,20 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про перерахунок пенсії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.04.2020.

Суддя Ю.В. Калашник