Рішення № 88616174, 01.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року Справа № 280/8/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Головного управління державної казначейської служби України у м.Києві щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та не перерахування цієї суми на поточний рахунок позивача відповідно;

стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 748261 грн.;

стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 88684,30 грн.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.01.2020.

29.01.2020 замінено відповідача - Офіс ВПП ДФС на правонаступника - Офіс ВПП ДПС у підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.03.2020.

04.03.2020 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 31.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПрАТ «Дніпроспецсталь» у встановленому порядку до Запорізького управління Офісу ВПП подано декларацію з податку на додану вартість, в якій задекларовано до бюджетного відшкодування від`ємне значення податку на додану вартість за червень 2018 року в сумі 27 544 679,00 грн., а також подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Зазначає, що актом перевірки №95/28-10-47-06/00186536 від 28.09.2018 встановлено, що сума бюджетного відшкодування за червень 2018 року у розмірі 748261,00 грн. заявлена в порушенням позивачем вимог абз.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз.«б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим прийнято податкове повідомлення - рішення №0004254706 від 04.10.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2018 року на загальну суму 748261,00 грн. Позивач зазначає, що підприємство не погодилось з правомірністю прийняття податкового повідомлення - рішення №0004254706 від 04.10.2018 та оскаржило його в судовому порядку, а рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі №280/4393/18 вищевказане рішення було скасовано та відповідно підтверджено право платника податків на бюджетне відшкодування на суму 748261,00 грн. Разом з тим, не зважаючи на підтвердження права підприємства на отримання бюджетного відшкодування, відповідачами в порушення вимог податкового законодавства України узгоджена сума бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не включена, а зазначена сума не перерахована на поточний рахунок платника податків. За таких обставин, позивач просить суд стягнути на його користь суму бюджетного відшкодування та пеню за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, а адміністративну справу просив розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач - Офіс ВПП проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що дійсно право позивача на бюджетне відшкодування на суму 748261,00 грн. було підтверджено судовим рішенням по справі №280/4393/18. Проте, відповідач вказує на те, що після отримання 28.05.2019 ухвали Третього апеляційного адміністративного суду по справі №280/4393/18, контролюючим органом було здійснено опрацювання відповідної інформації та внесено всю необхідну інформацію про скасування податкового повідомлення - рішення, а відповідно і узгодження сум грошового зобов`язання. Зазначає, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, а відповідно і відсутні підстави для нарахування та стягнення на користь позивача пені. Також, відповідач вказує на те, що 21.12.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017. Зазначає, що вказаним Законом був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Відповідач зазначає, що порядок бюджетного відшкодування не передбачає бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення, відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Представник відповідача з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від відповідача - ГУДКСУ у м.Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру заяв, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну. Казначейство зазначає, враховуючи закріплений у чинному законодавстві України порядок відшкодування податку на додану вартість та той факт, що інформація від ДКСУ з Реєстру заяв по узгодженим сумам бюджетного відшкодування по ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Головного управління Казначейства не надходила, відповідно у відповідача не було підстав для перерахування бюджетного відшкодування. Просить врахувати відзив при розгляді справи, а у стягненні судового збору з відповідача 2 просить відмовити.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.07.2018 позивачем подано до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС декларацію з податку на додану вартість, в якій було задекларовано до бюджетного відшкодування від`ємне значення податку на додану вартість за червень 2018 року в розмірі 27 544 679,00 грн., а також подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

В період з 03.09.2018 по 21.09.2018, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Запорізьким управлінням Офісу проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинах з певними підприємствами за червень 2018 року, за результатами якої складено Акт перевірки №95/28-10-47-06/00186536 від 28.09.2018.

Відповідно до висновків Акту перевірки №95/28-10-47-06/00186536 від 28.09.2018 контролюючим органом встановлено, що сума бюджетного відшкодування за червень 2018 року у розмірі 748261,00 грн. була заявлена платником податків в порушення вимог абз.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз.«а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за червень 2018 року на суму 748261,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за червень 2018 року на суму 748261,00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004254706 від 04.10.2018, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2018 року на загальну суму 748261,00 грн.

Разом з тим, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі №280/4393/18 задоволено позовні вимоги ПрАТ «Дніпроспецсталь», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0004254706 від 04.10.2018, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 748261,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 374130,50 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2019 по справі №280/4393/18 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі №280/4393/18.

Отже, відповідно до положень статті 255 КАС України, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі №280/4393/18 набрало законної сили 02.05.2019.

Проте, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, контролюючим органом не вжито заходів по наданню ПрАТ «Дніпроспецсталь» бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за червень 2018 року на суму 748261,00 грн., що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить із того, що з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до статті 200 ПК України.

Так, згідно з підпунктом 200.7.1, пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2, пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Пунктом 200.12. статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок №26), який набрав чинності 01.04.2017 року.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру (пункт 6 Порядку №26).

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (пункт 7 Порядку №26).

Відповідно до пункту 12 Порядку №26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (пункт 14 Порядку №26).

Отже, оскільки на час виникнення права у позивача на повернення суми бюджетного відшкодування та на час прийняття рішення по даній справі, діє Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який формується в автоматичному режимі на підставі баз даних ДФС та Казначейства, оскільки бюджетне відшкодування відбувається в автоматичному режимі, а Офісом ВПП не були вчинені дії щодо внесення даних щодо узгодженої суми податку на додану вартість, позовні вимоги що стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 748261,00 грн. безпосередньо з Державного бюджету України є передчасними та такими, що суперечать порядку відшкодування передбаченому у Податковому кодексі України, в зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що безпосереднє стягнення бюджетного відшкодування з Державного бюджету України можливе лише за умови відсутності в державі механізму його відшкодування та не можливості відновлення порушених прав платника податків в інший спосіб, разом з тим до суду не надано доказів на підтвердження того, що на даний час відшкодування ПДВ у порядку встановленому Податковим кодексом України не здійснюється, як і не надано доказів на підтвердження того, що у разі внесення контролюючим органом до Реєстру відповідної інформації позивачу буде відмовлено у повернені належного бюджетного відшкодування.

В свою чергу, для захисту прав та законних інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Офіс ВПП ДПС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування ПрАТ «Дніпроспецсталь» суми податку на додану вартість у розмірі 748261,00 грн.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання представника Офісу ВПП на те, що контролюючим органом вжито всіх заходів щодо внесення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв, оскільки відповідних доказів до суду не надано, а наданий скріншот з системи АІС «Суди» (а.с.46) не є належним підтвердженням, з урахуванням того, що відповідна інформація підлягає внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, що не є тотожним підсистемі контролюючого органу АІС «Суди».

Щодо стягнення пені, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Згідно п.200.15 ст.200 ПК України, після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Відповідно до п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Суд зазначає, що процедура судового оскарження податкового повідомлення - рішення №0004254706 від 04.10.2018 закінчилась 02.05.2019 із набранням законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі №280/4393/18.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума бюджетного відшкодування ПДВ набула статусу узгодженої із набранням законної сили рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі №280/4393/18, а саме 02.05.2019, а відтак повинна була бути відшкодована підприємству у строки визначені у статті 200 ПК України.

Щодо суми пені, яка підлягає сплаті позивачу, суд зазначає, що вважає вірним обраний позивачем метод обрахунку пені, проте, не може погодитись з її розміром, з огляду на наступне.

Так, у пункті 200.15 статті 200 ПК України чітко визначено факт виникнення у контролюючого органу обов`язку на формування Реєстру для відшкодування платнику податків суми ПДВ, а саме наступний робочий день після отримання рішення суду.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2019 у справі №280/4393/18 отримана контролюючим органом 28.05.2019 (а.с.47), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Офісу ВПП, а відтак граничним строком подання інформації до Реєстру є 29.05.2019, а граничним терміном для отримання бюджетного відшкодування - 05.06.2019 (5 операційних днів).

За таких обставин перебіг розрахунку пені розпочався з 06.06.2019, а закінчився, як самостійно визначив позивач - 27.12.2019 із зверненням з даним позовом до суду, тобто строк нарахування пені становить 205 днів, а не 206 як визначив позивач.

Судом встановлено, що станом на 06.06.2019 облікова ставка НБУ складала 17,5 відсотків, а відтак сума пені, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 85329,75 грн. (748261,00 грн. х 17,5% х 120% / 365 х 205 = 88253,80 грн.).

За таких обставин, оскільки позивачу не було відшкодовано відповідну суму бюджетного відшкодування у встановлений законом строк, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п.200.23 ст.200 ПК України у розмірі 88253,80 грн. шляхом стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України.

При цьому, суд відхиляє доводи контролюючого органу на те, що оскільки ПДВ не відшкодовано, то відповідно відсутні підстави для нарахування та обрахунку пені, оскільки непогашення заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція була викладена ВЕРХОВНИМ СУДОМ зокрема в постанові від 26 березня 2020 року по справі №808/1731/16.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, §31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§40).

Відтак, оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 748261,00 грн. та пені в розмірі 88253,80 грн., які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна».

Відповідно ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких умов, судовий збір сплачений позивачем, стягується відповідно до ч.3 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким допущено протиправну бездіяльність щодо невідшкодування у встановлені строки ПДВ, а саме - Офісу ВПП ДПС.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» (69008, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.81, код ЄДРПОУ 00186536) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 43141471), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (01601, м.Київ, вул.Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783), про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» в сумі 748261,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування повну інформацію щодо відшкодування ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» суми податку на додану вартість у розмірі 748261,00 грн. (сімсот сорок вісім тисяч двісті шістдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 88253,80 грн. (вісімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят три гривні 80 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» судовий збір в розмірі 14468,71 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 71 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова