Рішення № 88616018, 02.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/2616/20

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 06.03.2020року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що з 16.07.1981року по 16.06.1982року працював трактористом-машиністом в колгоспі імені Дзержинського в с.Топорище Володарсько-Волинського (на даний час Хорошівського) району Житомирської області. Після служби в армії повернувся на свою роботу, де відпрацював без перерви на посаді тракториста-машиніста до 29.01.2003року. Позивач вважає, що по цій причині має право на пільгову пенсію по досягненню 55 річного віку.

06.06.2019року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про врахування такого стажу роботи та призначення пенсії. Відповідач листом від 28.01.2020року відмовив у призначенні пенсії. Таку відмову Позивач вважає протиправною, так як має право на призначення пільгової пенсії.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Відповідача по справі, в судове засідання не прибув, направив суду письмові заперечення проти позову. В письмових запереченнях представника Відповідача зазначено, що причиною відмови у призначенні пенсії Позивачу стало відсутність підтвердження періоду його роботи з 16.07.1981року по 16.06.1982року трактористом-машиністом в колгоспі імені Дзержинського в с.Топорище.

Заслухавши пояснення Позивача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 26 Закону N 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (надалі - Закон N 1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Як зазначено в п.3 ч.2 статті 114 цього ж Закону N 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , є особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними його паспорта (а.с.16).

Судом встановлено та визнається сторонами, що саме у відповідності до вказаних правових норм п.3 ч.2 статті 114 цього ж Закону N 1058-IV Позивач 06.06.2019року звернувся до Відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по досягненню 55 річного віку.

Судом встановлено, що за результатами розгляду такого звернення Відповідач листом від 28.01.2020року відмовив Позивачу у призначенні пенсії (а.с.8-9).

При прийнятті такого рішення Позивачу не було зараховано період його з 16.07.1981року по 16.06.1982року трактористом-машиністом в колгоспі імені Дзержинського в с.Топорище.

Як зазначено в листі Відповідача від 28.01.2020року та в запереченнях Відповідача на позов, таке не зарахування до пільгового стажу вказаного періоду роботи Позивача трактористом-машиністом в колгоспі імені Дзержинського в с.Топорище зумовлено виключно відсутністю підтвердження такої роботи.

Такі доводи Відповідача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Судом встановлено, що протягом всього періоду з 16.07.1981року по 16.06.1982року та з 10.07.1984 року по 29.01.2003року Позивач працював на одній і тій же посаді тракториста-машиніста в колгоспі імені Дзержинського в с.Топорище Володарсько-Волинського (на даний час Хорошівського) району Житомирської області, в послідуючому його правонаступників КСП "Топорище" та ППО АФ "Топорище", що підтверджується записами в його трудовій книжці (а.с.10).

В період з 16.06.1982 року по 19.06.1984 року Позивач проходив строкову військову службу в Збройних силах бувшого СРСР.

Відповідно до вимог ст.62 Закону N 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту "в" частини третьої статті 56 цього ж Закону N 1788-XII час проходження військової служби зараховується до загального трудового стажу.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від від 20 січня 2015 року.

Аналогічно, відповідно до ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Стаття 8 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Таким чином, відповідно до записів трудової книжки Позивача стаж роботи Позивача на посаді тракториста-машиніста, що безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах та інших підприємствах сільського господарства перевищує 20 років, що передбаченні п.3 ч.2 статті 114 Закону N 1058-IV.

Наявність у Позивача загального страхового стажу, що перевищує 34 роки визнається Відповідачем і відповідно до вимог ч.1 ст.78 КАС України перед судом не доказувалися.

Відповідно до вимог ч.1 ст.45 Закону N 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Зазначене свідчить, що на день звернення (06.06.2019року) Позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Позивач досяг 55 річного віку, стаж його роботи трактористом-машиністом, що безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі та інших підприємствах сільського господарства, перевищував 20 років, а наявний загальний страховий стаж перевищував 34 роки.

Таким чином, Позивач відповідно до вимог п.3 ч.2 статті 114 Закону N 1058-IV мав право на призначення йому пенсії на пільгових умовах при досягненні 55 річного віку, а тому відмова Відповідача, викладена в листі від 28.01.2020року, є протиправною та підлягає скасуванню.

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити з 17.06.2019року ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно квитанції від 04.03.2020року за подання позову Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1681,60грн. відповідно зазначеним в позові двом позовним вимогам.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 1681,60грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправну відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком, викладену в листі від 28.01.2020року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) призначити з 17.06.2019року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за віком відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 1681,60грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 07 квітня 2020 року