Рішення № 88615028, 20.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 р. Справа№200/13702/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,

представника позивача Коваленко Г.О.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу,

встановив:

27 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Донецькій області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), надісланий на адресу суду 22 листопада 2019 року, в якому позивач просив:

- стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг у сумі 51 208,00 грн, а саме адміністративні штрафи та інші санкції (код бюджетної класифікації 21081103) у сумі 51 208,00 грн (а.с. 1-5).

І. Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

29 листопада 2019 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/13702/19-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; призначив судове засідання на 24 грудня 2019 року; встановив строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення (а.с. 35-35).

Про відкриття провадження у справі та про дату, час і місце проведення судового засідання позивач повідомлений з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено звітом про надіслання повістки на електронну пошту та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 36-37).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Про відкриття провадження у справі та про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлена шляхом направлення ухвали від 29 листопада 2019 року за її місцем проживання, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), а саме: АДРЕСА_3 проте поштове відправлення № 8412206643990 повернуто на адресу суду з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 39).

Крім того, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлена телефонограмою, яка передана 03 грудня 2019 року за номером телефону НОМЕР_1 , що зазначений в ЄДР (а.с. 37).

24 грудня 2019 року суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи до 20 січня 2020 року (а.с. 42).

Про дату, час і місце проведення судового засідання позивач повідомлений з дотриманням вимог КАС України, що підтверджено повісткою, звітом про надіслання повістки електронною поштою та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44-45, 47).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 124 КАС України про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлена шляхом направлення повістки за її місцем проживання, зазначеним в ЄДР, проте поштове відправлення № 8412206753647 повернуто на адресу суду з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 48-49).

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи, що поштові відправлення, надіслані за місцем проживання відповідача, повернуті на адресу суду, з метою повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до ст. 130 КАС України розміщено відповідне оголошення (а.с. 46).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а не його обов`язком, а також зважаючи на відсутність визначених ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 205 КАС України підстав для відкладення судового засідання, справа розглянута за відсутності відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 229 КАС України під час розгляду справи здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, платник податків - ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій у сумі 51 208,00 грн, який позивач просить стягнути в судовому порядку (а.с. 1-5).

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та зазначила, що на час судового розгляду заборгованість, стягнення якої є предметом спору, відповідачем не сплачена.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловила.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) зареєстроване як юридична особа 31 липня 2019 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 274 102 0000 017695; в стані припинення не перебуває (а.с. 30-32).

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 31 березня 1997 року, про що 08 жовтня 2008 року до ЄДР внесений запис за номером 2 270 017 0000 009563; в стані припинення підприємницької діяльності не перебуває (а.с. 33).

З 20 травня 1997 року основним місцем обліку ФОП ОСОБА_1 як платника податків є ГУ ДПС у Донецькій області (Краматорське управління, Краматорська ДПІ (м. Краматорськ).

Ці обставини встановлені на підставі даних, що містяться у витягу з ЄДР (а.с. 30-32) та в ідентифікаційних даних платника податків (а.с. 2).

В період з 24 по 30 листопада 2016 року відповідно до наказу від 23 листопада 2016 року № 566 та направлень від 23 листопада 2016 року № № 405, 406 головний державний ревізор-інспектор Котишев В.В. та головний державний інспектор відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_2 здійснили фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 і належить суб`єкту господарювання - ОСОБА_1 , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За наслідками перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог:

- ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 481/95-ВР), яке полягало у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліценції на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;

ст. 11-1 Закону № 481/95-ВР, пп. 14.1.106. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яке полягало у здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від встановлених максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби;

ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР, яке полягало у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкту господарювання громадського харчування тощо;

ст. 85 ПК України, яке полягало у ненаданні документів до перевірки на вимогу посадових осіб контролюючих органів.

Ці обставини встановлені на підставі акта про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 30 листопада 2016 року № 347/05-15-40-2438205869 та додатків до нього (пояснень продавця ОСОБА_3 , вибіркового опису товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в реалізації, фото інтер`єру магазину ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 , фото тютюнового виробу з максимальною роздрібною ціною, придбаною в магазині ФОП ОСОБА_1 ) (а.с. 6-9, 11), акта про відмову від надання документів до перевірки від 30 листопада 2016 року № 235 (а.с. 10), акта відмови від отримання акта перевірки від 30 листопада 2016 року № 234/05-15-40 (зворотній бік а.с. 10), акта про відмову від підпису у направленні на перевірку від 24 листопада 2016 року № 228/05-15-40 (а.с. 12), акта відмови від підписання акта перевірки з додатками від 30 листопада 2016 року № 333/05-15-40 (зворотній бік а.с. 12).

Разом із супровідним листом від 01 грудня 2016 року № 18903/10/05-15-40 ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області за адресою місця проживання ФОП ОСОБА_1 , зазначеною в ЄДР, надіслала акт фактичної перевірки від 30 листопада 2016 року № 347/05-15-40-2438205869 з додатками до нього.

Цим же листом ФОП ОСОБА_1 повідомлена про те, що рішення про застосування штрафних санкцій згідно з актом буде прийнято протягом 10 робочих днів з дня отримання нею цього листа та примірника акта або з дати, зазначеної поштовою службою в повідомленні про вручення, у випадку невручення зазначеного поштового відправлення (а.с. 13).

Вказаний лист надісланий на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте поштове відправлення № 8431304097116 повернуто на адресу відправника з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (зворотній бік а.с. 13, а.с. 14).

Податковим повідомленням рішення від 13 лютого 2017 року № 0000404000 форма «С» ГУ ДФС у Донецькій області повідомило ФОП ОСОБА_1 про те, що відповідно до акта перевірки № 347/05-15-40-2438205869 від 30 листопада 2016 року встановлено порушення ст. 11-1, ст. 15, ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР, пп. 14.1.106. п. 14.1. ст. 14 ПК України та на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України та згідно з абз. абз. 5, 9, 14 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 50 800,00 грн (адміністративні штрафи та інші санкції, код платежу 21081100), яка мала бути сплачена протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження) (а.с. 15).

Як свідчить розрахунок фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2017 року № 0000404000, до ФОП ОСОБА_1 застосовані такі фінансові санкції:

1. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тобто порушення ст. 15 Закону № 481/95-ВР, на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 17 цього Закону застосована фінансова санкція у сумі 17 000,00 грн (200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн);

2. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тобто порушення ст. 15 Закону № 481/95-ВР, на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 17 цього Закону застосована фінансова санкція у сумі 17 000,00 грн (200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн);

3. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу, тобто порушення ст. 11-1 Закону № 481/95-ВР, пп. 14.1.106. п. 14.1. ст. 14 ПК України, на підставі абз. 14 п. 2 ст. 17 цього Закону застосована фінансова санкція у сумі 10 000,00 грн (100 відсотків вартості наявних тютюнових виробів, але не менше 10 000 грн);

4. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці не маючи статус суб`єкта господарювання громадського харчування, тобто порушення вимог ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР, на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 цього Закону застосована фінансова санкція у сумі 6 800,00 грн, а разом - 50 800,00 грн (зворотній бік а.с. 15).

Податковим повідомленням рішення від 13 лютого 2017 року № 0000414000 форма «ПС» ГУ ДФС у Донецькій області повідомило ФОП ОСОБА_1 про те, що відповідно до акта перевірки № 347/05-15-40-2438205869 від 30 листопада 2016 року встановлено порушення п. 85.2. ст. 85 ПК України та на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 і п. 121.1. ст. 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн, які мали бути сплачені протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження) (а.с. 16).

Як свідчить розрахунок фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2017 року № 0000414000, до ФОП ОСОБА_1 застосовані такі штрафні (фінансові) санкції: за ненадання у повному обсязі всіх документів посадовим особам контролюючих органів після початку перевірки, тобто порушення п. 85.2. ст. 85 ПК України, на підставі п. 121.1. ст. 121 ПК України застосована фінансова санація у сумі 510,00 грн (вперше вчинене порушення - 510,00 грн) (зворотній бік а.с. 16).

Податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2017 року № 0000404000 та № 0000414000 надіслані за місцем проживання ФОП ОСОБА_1 , зазначеним в ЄДР, разом із супровідним листом від 13 лютого 2017 року № 1254/10/05-99-40-03-13-4 (а.с. 17).

Однак поштове відправлення № 8752601003075 повернуто на адресу відправника з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать фіскальний чек, довідка підприємства поштового зв`язку та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18).

Докази оскарження податкових повідомлень-рішення від 13 лютого 2017 року № 0000404000 та № 0000414000 платником податків в адміністративному або судовому порядку, рівно як і докази їх відкликання, суду не надані.

Дані інтегрованої картки платника податків - ФОП ОСОБА_1 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (код платежу 21081103) свідчать про наявність у цього платника податків податкового боргу у сумі 51 208,00 грн

Загальна сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), застосована до ФОП ОСОБА_1 за податковими повідомленнями-рішеннями від 13 лютого 2017 року № 0000404000 і № 0000414000, - 51 310,00 грн (50 800,00 грн + 510,00 грн) зменшена на суму переплати 102,00 грн, як наслідок, борг за цим платежем становив 51 208,00 грн (а.с. 19, 20-22).

19 червня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області скерувало на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» № 36686-44, згідно з якою станом на 18 червня 2019 року податковий борг платника податків становив 53 379,49 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 51 208,00 грн (код платежу 21081103) (а.с. 23).

Ця податкова вимога надіслана на адресу платника податків 20 червня 2019 року, проте поштове відправлення № 8431305332313 повернуто на адресу відправника з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінчення встановленого строку зберігання», що підтверджено фіскальним чеком, поштовим конвертом та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23-24).

Докази оскарження податкової вимоги від 19 червня 2019 року № 36686-44 платником податків в адміністративному або судовому порядку, рівно як і докази її відкликання, суду не надані.

Докази повного або часткового погашення платником податків податкового боргу з адміністративних штрафів та інших санкції, стягнення якого є предметом спору, суду не надані.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які не застосував суд, та мотиви їх незастосування. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платники податків визначені ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Ст. 16 ПК України визначає обов`язки платників податків.

Серед іншого платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Визначення сум податкових та грошових зобов`язань регламентовано положеннями ст. 54 ПК України.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

П. 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів регламентований ст. 49 ПК України.

Згідно з п. 49.1. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

За правилами, наведеними у п. 54.2. ст. 54 ПК України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені ст. 57 ПК України.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.2. ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в ст. 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. пп. 54.3.1. - 54.3.6. п. 54.3. ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підстави та порядок надіслання платнику податків податкового повідомлення-рішення визначає ст. 58 ПК України.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Згідно з п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пп. 42.4. ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

За змістом п. 38.1. ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом, що передбачено пп. 14.1.152. п. 14.1. ст. 14 ПК України.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначає ст. 87 ПК України.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Функції контролюючих органів визначає ст. 19-1 ПК України.

Відповідно до пп. пп. 19-1.1.1., 19-1.1.2., 19-1.1.22., 19-1.1.45 п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.4. ст. 54 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), що встановлено п. 59.5. ст. 59 ПК України.

Пп. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

V. Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій у сумі 51 208,00 грн.

Платник податків у строки, визначені ПК України, узгоджену суму податкового зобов`язання самостійно не сплатила.

Заходи, вжиті контролюючим органом, до погашення податкового боргу не призвели.

Належні та допустимі докази, які б свідчили про часткове або повне погашення податкового боргу на час судового розгляду, суду не надані.

Таким чином, позовні вимоги ГУ ДПС у Донецькій області є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем - суб`єктом владних повноважень, на користь якого ухвалено рішення, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн, про що свідчить платіжне доручення від 13 листопада 2019 року № 457 (а.с. 25).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Як наслідок, судові витрати присудженню на користь ГУ ДПС у Донецькій області не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення з платника податків податного боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) податковий борг - адміністративні штрафи та інші санкції (код бюджетної класифікації 21081103) в сумі 51 208 (п`ятдесят одна тисяча двісті вісім) гривень 00 копійок.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повне судове рішення складено 03 квітня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко