Рішення № 88615013, 20.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 р. Справа№200/13459/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,

представника позивача Коваленко Г.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу,

встановив:

21 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Донецькій області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), надісланий на адресу суду 18 листопада 2019 року, в якому позивач просив:

- стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг у сумі 28 678,51 грн, а саме єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) у сумі 28 678,51 грн (а.с. 1-5).

І. Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

26 листопада 2019 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/13459/19-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; призначив судове засідання на 24 грудня 2019 року; встановив строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення (а.с. 27-28).

Про відкриття провадження у справі та про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 36-37).

В судовому засіданні 24 грудня 2019 року оголошена перерва до 20 січня 2020 року для надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву (з урахуванням нормативних строків доставки поштової кореспонденції).

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог КАС України, що підтверджено розпискою про вручення повістки та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 41-46).

Відповідач у судове засідання не з`явилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а не його обов`язком, а також зважаючи на відсутність визначених ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 205 КАС України підстав для відкладення судового засідання, справа розглянута за відсутності відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 229 КАС України під час розгляду справи здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, платник податків – ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з єдиного податку в сумі 28 678,51 грн, який позивач просить стягнути в судовому порядку (а.с. 1-5).

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та зазначила, що на час судового розгляду заборгованість, стягнення якої є предметом спору, відповідачем не сплачена.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловила.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач – Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) зареєстроване як юридична особа 31 липня 2019 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 274 102 0000 017695; в стані припинення не перебуває (а.с. 29-32).

Відповідач – ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 19 вересня 2017 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 2 244 000 0000 005803; в стані припинення підприємницької діяльності не перебуває.

З 19 вересня 2017 року основним місцем обліку ФОП ОСОБА_1 як платника податків є ГУ ДПС у Донецькій області (Мар`їнське управління, Мар`їнська ДПІ (Мар`їнський район)).

З 19 вересня 2017 року ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в якості платника єдиного податку 3 групи.

Ці обставини встановлені на підставі даних, що містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-8, 33-34), в ідентифікаційних даних платника податків (а.с. 9-12).

04 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_1 подала до Мар`їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звітну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за півріччя 2018 року, в якій самостійно визначила суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду – 20 880,87 грн (рядок 14 розділу V. Визначення податкових зобов`язань по єдиному податку податкової декларації, яка прийнята отримана податковим органом 04 серпня 2018 року № 7635) – термін сплати 19 серпня 2018 року (а.с. 14).

Самостійно визначену суму єдиного податку за півріччя 2018 року відповідач не сплатила, як наслідок, 19 серпня 2018 року збільшена сума недоїмки на 20 880,87 грн та виникла заборгованість у сумі 20 880,87 грн.

06 листопада 2018 року ФОП ОСОБА_1 подала до Мар`їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звітну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за три квартали 2018 року, в якій самостійно визначила суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду – 1 849,76 грн (рядок 14 розділу V. Визначення податкових зобов`язань по єдиному податку податкової декларації, яка прийнята отримана податковим органом 06 листопада 2018 року № 9123) – термін сплати 19 листопада 2018 року (а.с. 15).

Самостійно визначену суму єдиного податку за три квартали 2018 року відповідач не сплатила, як наслідок, 19 листопада 2018 року збільшена сума недоїмки на 1 849,76 грн та виникла заборгованість у сумі 22 730,63 грн.

08 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_1 подала до ГУ ДФС у Донецькій області, Мар`їнське управління, Мар`їнська ДПІ (Мар`їнський район) звітну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за 2018 рік, в якій самостійно визначила суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду – 192,29 грн (рядок 14 розділу V. Визначення податкових зобов`язань по єдиному податку податкової декларації, яка прийнята отримана податковим органом 08 лютого 2019 року № 2818) – термін сплати 21 лютого 2019 року (а.с. 16).

Самостійно визначену суму єдиного податку за 2018 рік відповідач не сплатила, як наслідок, 21 лютого 2019 року збільшена сума недоїмки на 192,29 грн та виникла заборгованість у сумі 22 922,92 грн.

19 квітня 2019 року ФОП ОСОБА_1 подала до ГУ ДФС у Донецькій області, Мар`їнське управління, Мар`їнська ДПІ (Мар`їнський район) звітну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за І квартал 2019 року, в якій самостійно визначила суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду – 736,98 грн (рядок 14 розділу V. Визначення податкових зобов`язань по єдиному податку податкової декларації, яка прийнята отримана податковим органом 19 квітня 2019 року № 5480) – термін сплати 20 травня 2019 року (а.с. 17).

Самостійно визначену суму єдиного податку за І квартал 2019 року відповідач не сплатила, як наслідок, 20 травня 2019 року збільшена сума недоїмки на 736,98 грн та виникла заборгованість у сумі 23 659,90 грн.

22 липня 2019 року ФОП ОСОБА_1 подала до ГУ ДФС у Донецькій області, Мар`їнське управління, Мар`їнська ДПІ (Мар`їнський район) звітну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за півріччя 2019 року, в якій самостійно визначила суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду – 5 018,61 грн (рядок 14 розділу V. Визначення податкових зобов`язань по єдиному податку податкової декларації, яка прийнята отримана податковим органом 22 липня 2019 року № 7720) – термін сплати 19 серпня 2019 року (а.с. 18).

Самостійно визначену суму єдиного податку за півріччя 2019 року відповідач не сплатила, як наслідок, 19 серпня 2019 року збільшена сума недоїмки на 5 018,61 грн та виникла заборгованість у сумі 28 678,51 грн.

Ці обставини встановлені на підставі даних інтегрованої картки платника податків – ФОП ОСОБА_1 за платежем – єдиний податок з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) (а.с. 19-20)

Також судом встановлено, що 03 вересня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області сформувало податкову вимогу форми «Ф» № 41588-49, про наявність у ОСОБА_1 станом на 02 вересня 2018 року податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб – 20 880,87 грн, в тому числі основний платіж 20 880,87 грн (а.с. 21).

Податкова вимога надіслана за податковою адресою платника податків та вручена адресату 02 жовтня 2018 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

Докази оскарження цієї вимоги платником податків в адміністративному або судовому порядку, рівно як і докази відкликання цієї вимоги податковим органом, суду не надані.

Докази повного або часткового погашення платником податків податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб, який виник на підставі звітних податкових декларацій за півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, квартал 2019 року, півріччя 2019 року, і становить 28 678,51 грн (а.с. 13) суду не надані.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які не застосував суд, та мотиви їх незастосування. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платники податків визначені ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Згідно з п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Ст. 16 ПК України визначає обов`язки платників податків.

Серед іншого платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 ПК України податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Визначення сум податкових та грошових зобов`язань регламентовано положеннями ст. 54 ПК України.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

П. 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів регламентований ст. 49 ПК України.

Згідно з п. 49.1. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

За правилами, наведеними у п. 54.2. ст. 54 ПК України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку – фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені ст. 57 ПК України.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.2. ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в ст. 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. пп. 54.3.1. – 54.3.6. п. 54.3. ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом п. 38.1. ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом, що передбачено пп. 14.1.152. п. 14.1. ст. 14 ПК України.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначає ст. 87 ПК України.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Функції контролюючих органів визначає ст. 19-1 ПК України.

Відповідно до пп. пп. 19-1.1.1., 19-1.1.2., 19-1.1.22., 19-1.1.45 п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.4. ст. 54 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), що встановлено п. 59.5. ст. 59 ПК України.

Пп. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

V. Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 28 678,51 грн.

Платник податків у строки, визначені ПК України, узгоджену суму податкового зобов`язання самостійно не сплатила.

Заходи, вжиті контролюючим органом, до погашення податкового боргу не призвели.

Належні та допустимі докази, які б свідчили про часткове або повне погашення податкового боргу на час судового розгляду, суду не надані.

Таким чином, позовні вимоги ГУ ДПС у Донецькій області є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем – суб`єктом владних повноважень, на користь якого ухвалено рішення, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн, про що свідчить платіжне доручення від 13 листопада 2019 року № 455 (а.с. 22).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Як наслідок, судові витрати присудженню на користь ГУ ДПС у Донецькій області не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення з платника податків податного боргу – задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг – єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 28 678 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 51 копійка.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повне судове рішення складено 03 квітня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко