Рішення № 88614942, 06.04.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 р. Справа№200/2422/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач) , відповідно до якого просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу, учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, який став особою з інвалідністю у зв`язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, який внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби став особою з інвалідністю, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 01.10.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, проте у перерахунку раніше призначеної пенсії йому було повідомлено про «проведення, за документами пенсійної справи автоматизованим способом, усіх перерахунків у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують вимоги Конституції України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доповненого п. 9-1 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 за №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Також, відповідач посилається на те, що відповідно до постанови від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова № 851) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказує на те, що пенсія обчислюється згідно із діючим законодавством за документами наявними в пенсійній справі позивача.

Відповідач вважає, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України,Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зв`язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач – ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 18-20).

Позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та віднесений до першої категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_3 , видане Донецькою обласною державною адміністрацією та є інвалідом війни 3 групи (а.с. 8).

Позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському ОУПФУ Донецької області та отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 3 групи внаслідок захворювання, отриманого у зв`язку з виконанням військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ліквідатор аварії ЧК категорії 1, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 (а.с. 9).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія АВ № 0596582 (а.с. 14) і довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, позивачу встановлена 3 група інвалідності з 60%-вою втратою працездатності безстроково (а.с. 15)

Згідно експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню зв`язку захворювань, інвалідності та смерті з діянням іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 07.04.2014 року №31051/66-4 встановлено, що захворювання позивача пов`язано з виконанням обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС(а.с. 13).

З військового квитка позивача серії НОМЕР_5 судом встановлено, що позивач, у період з 27 травня 1986 року по 31 липня 1986 року та з 14 листопада 1986 року по 25 грудня 1986 року, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 10).

З довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 07 липня 2008 року № 39455/1 та довідки Військової частини від 28 серпня 1991 року № 95 видно, що позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 27 травня 1986 року по 31 липня 1986 року та з 14 листопада 1986 року по 25 грудня 1986 року (а.с. 16-17).

Судом встановлено, що 11 лютого 2020 року позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з особистою заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 21-22).

За наслідками розгляду заяви відповідачем була надана відповідь згідно Закону України «Про звернення громадян» від 25 лютого 2020 року № 81/К-10-01-03, про відмову в перерахунку у призначеної пенсії.

У вказаній відповіді зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни в статтю 59 Закону України № 796, яким визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Постановою Кабінетів Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесені зміни в Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 (далі - Порядок №1210).

З 01.10.2017 пенсія Позивача перерахована за формулою:

П-Зс х Кзс х Кв/100%, де

П - розмір пенсії;

Зс- середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року (3764,40 грн.);

К зс – середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв – розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс=(Зп (мін) х 5)/Зс1, де

Зп (мін) – розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1січня відповідного року (на 1 січня 2017 року -3200,00 грн.);

Зс1 – середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року (за 2016-4482,35 грн.).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати позивача, яка враховується під час обчислення пенсії, складає:

(320,00грн.х 5)/4482,35 = 3,56956.

Заробітна плата для розрахунку пенсії склала 13437,25 грн. (3,56956 х 3764,40 грн.).

Згідно із пунктом 13 Порядку № 1210 щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону № 796 виплачується особам з ІІІ групою інвалідності в розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством.

Розмір пенсії позивача з 01.10.2017 року складав 8832,65 грн., в тому числі :

8062,35 грн. – основний розмір пенсії від середнього заробітку, (13437,25 х 60%);

284,70 грн. – додаткова пенсія особам з ІІІ групою інвалідності з числа ліквідаторів ЧАЕС;

435,60 грн. – підвищення інвалідам війни ІІІ групи;

50,00 грн. – щомісячна цільова допомога інвалідам війни ІІІ групи.

У відповідності до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-15 з 01 березня 2019 року проведено масовий перерахунок пенсій відповідно до показників інфляції і зростання зарплат в країні, тобто осучаснення пенсій.

При проведенні перерахунку з березня 2019 року показник середньої заробітної плати в Україні, що використовується для обчислення пенсії збільшився з 3 764,40 грн. до 4 404,35 грн.

Заробітна плата для розрахунку пенсії з 01.03.2019 року складає 15 721,59грн. (3,56956 - коефіцієнт заробітної плати х 4 404,35 грн.).

За документами пенсійної справи автоматизованим способом проведені всі перерахунки у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір пенсії позивача станом на 01.02.2020 року складає 10259,05 грн.

Пенсія позивача обчислюється згідно із діючим законодавством за документами наявними в пенсійній справі позивача (а.с. 23).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Закон №2148-VIІІ в частині внесених змін, згідно Прикінцевих та перехідний положень, набрав чинності з 1 жовтня 2017 року.

Тобто, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:

1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, з 1 жовтня 2017 року право на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі статті 59 Закону № 796-ХІІ з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року мають особи наступної категорії: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Проте, за твердженням відповідача, право на перерахунок пенсії мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу, тоді як позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження зборів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не під час проходження дійсної строкової служби.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Відповідно до статей 5, 6 Закону СРСР “Про загальний військовий обов`язок” від 12 липня 1967 року № 1950-VII (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) (який діяв на момент участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов`язаними. За правилами статей 7-9 цього Закону військовослужбовці і військовозобов`язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання. Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов`язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов`язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 цього Закону щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами частини першої статті 16 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1934-XII “Про Збройні Сили України” держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону).

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни з числа військовозобов`язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями.

Зазначене вище кореспондується зі статтею 10 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 01.03.2016 року у справі 21а-1887а15.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що у період з 27 травня 1986 року по 31 липня 1986 року та з 14 листопада 1986 року по 25 грудня 1986 року позивач мав статус військовослужбовця у розумінні статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд також враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Отже, положення частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни “Прo статус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи” в частині “дійсної строкової” втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни “Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи” з 25 квітня 2019 року.

Відповідно до статті 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 13 липня 2017 року № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Будь-якої іншої дати втрати чинності відповідних положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, у рішенні Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не міститься, отже, вони втратили силу саме з 25.04.2019 року.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач перерахунок пенсії позивача повинен був зробити з 25 квітня 2019 року, тобто з моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України.

Отже, резолютивна частина рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року поширюється на всі правовідносини, які існують з дня його ухвалення та зворотної сили в часі не має.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.

Як встановлено судом з відзиву відповідача та витягу з програми ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії» спірний перерахунок пенсії позивача вже проведено відповідачем, проте, лише з липня 2019 року.

Таким чином вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ч.3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягають, оскільки відповідний перерахунок вже зроблено.

Проте, приймаючи до уваги, що відповідачем помилково зроблено перерахунок пенсії позивача не з 25.04.19 року (дати з якої втрачають силу спірні положення ч.3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію позивачу, обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - починаючи з 25 квітня 2019 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до норм Закону України “Про судовий збір”, позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат судом у даній справі не вирішується.

Врахувавши висновки Конституційного суду України, викладені у рішенні № 1-р (ІІ)/2019 від 25.04.2019 року, керуючись Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - починаючи з 25 квітня 2019 року.

Рішення складене у повному обсязі 06 квітня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч