Рішення № 88614933, 13.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. Справа№200/14315/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу,

встановив:

11 грудня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Донецькій області) до фізичної особи ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), надісланий на адресу суду 06 грудня 2019 року, в якому позивач просив:

- стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 податковий борг у сумі 204 251,40 грн, а саме орендну плату з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010900) у сумі 204 251,40 грн (а.с. 1-4).

І. Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

Відповідачем є фізична особа, яка не є підприємцем, а тому на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (а.с. 23).

19 грудня 2019 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області суд отримав відомості про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою не значиться (а.с. 24-25, 33).

Відповідно до ч. 7 ст. 171 КАС України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.

20 грудня 2019 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/14315/19-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; призначив судове засідання на 20 січня 2020 року; встановив строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення (а.с. 30-31).

Про відкриття провадження у справі та про дату, час і місце проведення судового засідання позивач повідомлений з дотриманням вимог КАС України, що підтверджено звітом про надіслання ухвали на електронну адресу позивача та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32, 36).

У зв`язку з відсутністю відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача в порядку, визначеному ст. 130 КАС України, ухвала від 20 грудня 2019 року розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 35).

Також ухвала від 20 грудня 2019 року надіслана за адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), проте поштове відправлення 8412206753670 повернуто на адресу суду з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 37-40).

Крім того, в матеріалах справи, а саме в договорі оренди земельної ділянки, міститься інформація про те, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Направлення судових рішень, судових викликів і повідомлень за цією адресою не видається можливим, оскільки відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», АТ «Укрпошта» не надає послуги поштового зв`язку в населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

В судовому засіданні 20 січня 2020 року оголошена перерва до 13 лютого 2020 року для надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву.

Про дату, час і місце проведення судового засідання позивач повідомлений з дотриманням вимог КАС України, що підтверджено розпискою про вручення судової повістки (а.с. 44).

У зв`язку з відсутністю відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача, в порядку, визначеному ст. 130 КАС України, повістка про виклик відповідача в судове засідання розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 45).

Крім того, повістка про виклик надіслана за адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), проте поштове відправлення № 8412206901875 не вручено адресату з відміткою підприємства поштового зв`язку «інші причини» (а.с. 46-47).

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

13 лютого 2020 року представник позивача надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 48).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а не його обов`язком, а також зважаючи на відсутність визначених ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 205 КАС України підстав для відкладення судового засідання, справа розглянута за відсутності учасників справи.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України під час розгляду справи повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, платник податків – фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 204 251,40 грн, який позивач просить стягнути в судовому порядку (а.с. 1-4).

В судовому засіданні 20 січня 2020 року представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та зазначила, що на час судового розгляду заборгованість, стягнення якої є предметом спору, відповідачем не сплачена.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловила.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач – Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) зареєстроване як юридична особа 31 липня 2019 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 274 102 0000 017695; в стані припинення не перебуває (а.с. 27-29).

Відповідач – ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання, зазначене в договорі оренди земельної ділянки: АДРЕСА_3 , податкова адреса: АДРЕСА_1 ).

14 жовтня 2010 року на підставі розпорядження голови Першотравневої районної державної адміністрації від 30 вересня 2010 року № 517 між Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 5-9).

За умовами цього договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 1423985500:03:000:2506 для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Прибій», що розташована на території Урзуфської сільської ради за межами населеного пункту.

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 1,9723 га із земель рекреаційного призначення.

Договір укладено на 10 років.

Податковим повідомленням-рішенням від 28 квітня 2017 року № 2158934-13 форма «Ф» ГУ ДФС у Донецькій області повідомило ОСОБА_1 про необхідність виконання податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) за податковий період – 2017 рік у сумі 68 083,80 грн (зворотній бік а.с. 14).

Податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року № 2158934-13 форма «Ф» надіслане за податковою адресою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте поштове відправлення 8740002963402 повернуто на адресу податкового органу з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с. 14).

Докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року № 2158934-13 форма «Ф» платником податків в адміністративному або судовому порядку, рівно як і докази його відкликання, суду не надані.

Податковим повідомленням-рішенням від 02 травня 2018 року № 4482134-4812-0540 форма «Ф» ГУ ДФС у Донецькій області повідомило ОСОБА_1 про необхідність виконання податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) за податковий період – 2018 рік у сумі 68 083,80 грн (а.с. 12).

Податкове повідомлення-рішення від 02 травня 2018 року № 4482134-4812-0540 форма «Ф» надіслане за податковою адресою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте поштове відправлення 8740002790982 повернуто на адресу податкового органу з відміткою підприємства поштового зв`язку «за зазначеною адресою не проживає», про що свідчить довідка підприємства поштового зв`язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12, зворотній бік а.с. 12).

Докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 02 травня 2018 року № 4482134-4812-0540 форма «Ф» платником податків в адміністративному або судовому порядку, рівно як і докази його відкликання, суду не надані.

03 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області виставило Пономарьовій С.О. податкову вимогу № 116534-48 форма «Ф» про сплату податкового боргу, який станом на 02 жовтня 2018 року становив 68 083,40 грн, в тому числі за основним платежем (код платежу 18010900) 68 083,80 грн (а.с. 10).

Податкова вимога від 03 жовтня 2018 року № 116534-48 форма «Ф» надіслана за податковою адресою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте поштове відправлення 8740002807702 повернуто на адресу податкового органу з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання», про що свідчить довідка підприємства поштового зв`язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10, зворотній бік а.с. 10).

Докази оскарження цієї вимоги платником податків в адміністративному або судовому порядку, рівно як і докази відкликання цієї вимоги податковим органом, суду не надані.

Податковим повідомленням-рішенням від 11 квітня 2019 року № 1692519-4812-0540 форма «Ф» ГУ ДФС у Донецькій області повідомило ОСОБА_1 про необхідність виконання податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) за податковий період – 2019 рік у сумі 68 083,80 грн (а.с. 13-14).

Податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року № 1692519-4812-0540 форма «Ф» надіслане за податковою адресою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте поштове відправлення 8740002963402 повернуто на адресу податкового органу з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання», про що свідчить довідка підприємства поштового зв`язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с. 14).

Докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 02 травня 2018 року № 4482134-4812-0540 форма «Ф» платником податків в адміністративному або судовому порядку, рівно як і докази його відкликання, суду не надані.

На підставі даних інтегрованої картки платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 за платежем орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900), суд встановив наступне:

21 вересня 2018 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 23 липня 2018 року № 4482134-4812-0540 форма «Ф» нарахований податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) терміном сплати 21 вересня 2018 року у сумі 68 083,80 грн; того ж дня збільшена недоїмка на суму 68 083,80 грн.

29 серпня 2019 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2019 року № 1692519-4812-0540 форма «Ф» нарахований податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) терміном сплати 21 вересня 2018 року у сумі 68 083,80 грн; того ж дня збільшена недоїмка на суму 68 083,80 грн.

29 серпня 2019 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2017 року № 2158934-13 форма «Ф» нарахований податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) терміном сплати 21 вересня 2018 року у сумі 68 083,80 грн; того ж дня збільшена недоїмка на суму 68 083,80 грн (а.с. 15-16).

Таким чином, податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб за 2017, 2018, 2019 роки становить 204 251,40 грн (а.с. 17).

Докази повного або часткового погашення платником податків податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб, стягнення якого є предметом спору, суду не надані.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які не застосував суд, та мотиви їх незастосування. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платники податків визначені ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Згідно з п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Ст. 16 ПК України визначає обов`язки платників податків.

Серед іншого платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 ПК України податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Визначення сум податкових та грошових зобов`язань регламентовано положеннями ст. 54 ПК України.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

П. 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів регламентований ст. 49 ПК України.

Згідно з п. 49.1. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

За правилами, наведеними у п. 54.2. ст. 54 ПК України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку – фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені ст. 57 ПК України.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.2. ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в ст. 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. пп. 54.3.1. – 54.3.6. п. 54.3. ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підстави та порядок надіслання платнику податків податкового повідомлення-рішення визначає ст. 58 ПК України.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Згідно з п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пп. 42.4. ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

За змістом п. 38.1. ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом, що передбачено пп. 14.1.152. п. 14.1. ст. 14 ПК України.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначає ст. 87 ПК України.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Функції контролюючих органів визначає ст. 19-1 ПК України.

Відповідно до пп. пп. 19-1.1.1., 19-1.1.2., 19-1.1.22., 19-1.1.45 п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.4. ст. 54 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), що встановлено п. 59.5. ст. 59 ПК України.

Пп. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

V. Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 204 251,40 грн.

Платник податків у строки, визначені ПК України, узгоджену суму податкового зобов`язання самостійно не сплатила.

Заходи, вжиті контролюючим органом, до погашення податкового боргу не призвели.

Належні та допустимі докази, які б свідчили про часткове або повне погашення податкового боргу на час судового розгляду, суду не надані.

Таким чином, позовні вимоги ГУ ДПС у Донецькій області є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем – суб`єктом владних повноважень, на користь якого ухвалено рішення, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 699,79 грн, про що свідчить платіжне доручення від 13 листопада 2019 року № 425 (а.с. 19).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Як наслідок, судові витрати присудженню на користь ГУ ДПС у Донецькій області не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення з платника податків податного боргу – задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010900) в сумі 204 251 (двісті чотири тисячі двісті п`ятдесят одна) гривня 40 копійок.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повне судове рішення складено 03 квітня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко