Рішення № 88614737, 07.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року Справа № 160/2660/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «І.К.ВЕЛ`до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «І.К.ВЕЛ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 05.12.2019 року № 0048905130.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.10.2019 року ТОВ «І.К.ВЕЛ», у відповідності до вимог ст. 49 ПК України, подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний район м. Дніпра) податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за період 9 місяців 2019 року, шляхом електронного документообігу. За поясненням позивача, вказана декларація була доставлена до відповідача 29.10.2019 року об 11:34:52, що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття декларації, яку ТОВ «І.К.ВЕЛ» отримало 29.10.2019 року та відповідно до якої прийнято пакет об 11:37:22 реєстраційний № 9252428940.

Проте, 11.12.2019 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 року №0048905130 про сплату штрафних санкцій за неподання податкової звітності з податку на прибуток за 3 квартали 2019 року, винесеного на підставі акту №10646/04-36-51-30/36439904 від 15.11.2019 року, за результатами камеральної перевірки.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 року №0048905130 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 13.03.2020 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Відповідач зазначає, що вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах податкового, митного та іншого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «І.К.ВЕЛ» (код ЄДРПОУ 36439904), зареєстроване у встановленому законом порядку, 12.03.2009 року, номер запису 1 224 102 0000 045945.

29.10.2019 року ТОВ «І.К.ВЕЛ» шляхом електронного документообігу було надіслано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за період 9 місяців 2019 року.

29.10.2019 року на адресу позивача було надіслано квитанцію № 1 з поміткою «Документ буде оброблено у складі пакету пов`язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття / неприйняття Вашого електронного документу».

Позивачем отримано квитанцію № 2, відповідно до якої зазначено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний район м. Дніпро) прийнято пакет, 29.10.2019 року об 11:37:22, реєстраційний № 9252428940 .

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку, за результатами якої було складено Акт від 15.11.2019 року № 10646/04-36-51-30/36439904 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «І.К.ВЕЛ», код ЄДРПОУ 36439904, з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток».

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 розділу І ПК України, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 глави 2 розділу ІІ ПК України - платником не подано податкову звітність з податку на прибуток за три квартали 2019 року.

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки від 15.11.2019 року № 10646/04-36-51-30/36439904, позивачем було подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт № 10646/04-36-51-30/36439904 від 15.11.2019 року «Про результати камеральної перевірки ТОВ «І.К.ВЕЛ», код ЄДРПОУ 36439904, з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток».

Листом від 04.12.2019 року № 38904/10/04-36-51-30 позивача повідомлено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств ТОВ «І.К.ВЕЛ» (код 36439904) за три квартали 2019 року від 29.10.2019 року № 9252428940, на яку йдеться посилання у запереченні від 28.11.2019 року № 833, не вважається податковою звітністю, оскільки надана з порушеннями вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України, а саме, відсутня відмітка про надання фінансової звітності (позначка «+» у клітинці ФЗ» таблиці «Наявність додатків», про що викладено у листі Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.10.2019 року №23795/10/04-36-51-30, який направлено платнику податків засобами поштового зв`язку 30.10.2019 року.

Зазначено, що висновки викладені в акті камеральної перевірки з питання неподання податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2019 року не суперечать чинним нормам Податкового кодексу України в частині застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності.

На підставі акту перевірки № 10646/04-36-51-30/36439904від 15.11.2019 року, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0048905130 від 05.12.2019 року, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0048905130 від 05.12.2019 року, позивач звернувся до Державної податкової служби України з відповідною скаргою № 876 від 17.12.2019 року, в якій просив скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 0048905130 від 05.12.2019 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги від 20.02.2020 року № 6496/6/99-00-08-05-05-06 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.12.2019 року № 0048905130 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.12.2019 року № 0048905130, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування відповідачем штрафних санкцій за неподання податкової звітності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.1 п. 75 ст. 75 ПК України визначено, що 75.1.1. камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.3. ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом було проведено камеральну перевірку подання ТОВ «І.К.ВЕЛ» декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2019 року - граничний термін надання 11.11.2019 року.

Відповідно до п. 16.1.3 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пункт 48.2 ст. 48 ПК України передбачає обов`язкові реквізити, тобто, це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно п.49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з п. 49.5 ст. 49 ПК України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України, визначено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.п. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з п. 49.12 ст. 49 ПК України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

За положеннями п. 49.15 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Отже, суд зазначає, що надіслана податкова декларація вважається неподаною за наявності повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації. У такому випадку платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу про відмову у прийнятті податкової декларації. Також платник податків має право подати нову декларацію.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017р. № 557 затверджено «Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі - Порядок № 557), який розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 557 автор електронного документа (далі - автор) - юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Обов`язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством.

Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора.

Пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

При цьому, п. 10 розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;

перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Згідно з п. 2 розділу І Порядку № 557 друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано квитанцію № 1, в якій зазначено ««Документ буде оброблено у складі пакету пов`язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого електронного документу».

Окрім того, позивачем отримано квитанцію № 2, відповідно до якої зазначено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний район м. Дніпро) прийнято пакет, 29.10.2019 року об. 11:37:22.

Жодних поміток щодо неприйняття, поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств, квитанції не містять.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 30.10.2019 року Соборним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачеві було надіслано листа № 23795/10/04-36-51-30 від 30.10.2019 року, відповідно до якого вказано, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2019 року від 29.10.2019 року №9252428940 не вважається податковою звітністю, оскільки подана з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.

Зазначений лист повернуто на адресу Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області з відміткою поштового відділення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Згідно з п. 42.2 ст. 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом четвертим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд звертає увагу, що лист № 23795/10/04-36-51-30 від 30.10.2019р. повернуто на адресу Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області з відміткою поштового відділення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення»

Таким чином, суд доходить висновку, що лист № 23795/10/04-36-51-30 від 30.10.2019 року вважається належним чином врученим.

Суд зазначає, що з огляду на приписи п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України єдиною підставою для відмови у прийнятті безпосередньо під час отримання, поданої засобами електронного зв`язку в електронній формі, податкової декларації могла бути недійсність електронного цифрового підпису платника податків, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Проте, у наступному, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, така декларація вважається неподаною, про що контролюючий орган надсилає платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації у встановлений п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України строк (протягом п`яти робочих днів з дня її отримання звітності), що випливає зі змісту пунктів 49.11, 49.12 і 49.15 Податкового кодексу України.

Отже, надана позивачем квитанція № 2 є доказом надіслання і реєстрації податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року від 29.10.2019 року, а також відсутність спеціальних підстав для відмови у прийнятті, передбачених п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України. Але ця квитанція не підтверджує того, що у наступному вказана декларація не могла бути визнана такою, що випливає зі змісту п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України.

При цьому, у межах цієї справи, суд не надає оцінку обґрунтованості відмови в прийнятті податкової декларації, оскільки, з огляду на приписи п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України, така відмова має бути самостійним предметом оскарження.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно наклав на позивача штраф за несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних підстав, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не здійснювався.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «І.К.ВЕЛ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07.04.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька