Ухвала суду № 88614636, 06.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 квітня 2020 року Справа 160/3561/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку (направлена 17.03.2020 року «Експрес пошта) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДФСу Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №0010221305 від 02.12.2019 року в сумі 231 091,08 грн., податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0010291305 від 02.12.2019 за платежем військовий збір в сумі 99 283,28 грн., податкове повідомлення-рішення №0010301305 від 02.12.2019 за платежем податок на додану вартість в сумі 289 499,20 грн., податкове повідомлення-рішення грн. №010261305 за платежем на доходи фізичних осіб від 02.12.2019 в сумі 1 191 399,37 грн., податкове повідомлення-рішення №0010311305 від 02.12.2019 на загальну суму штрафу в сумі 115 799,68 грн., рішення №0010251305 про застосування штрафних санкцій від 02.12.2019 в сумі 32 458,01 грн., податкове повідомлення-рішення №0010321305 від 02.12.2019 про штрафні санкції в сумі 170,00 грн. тощо, ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015);

- визнати протиправною та скасувати постанову №54 від 20.12.2019 про накладення адміністративного стягнення за приписами ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 680,00 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що під час здійснення вище документальної виїзної планової перевірки з боку контролюючого органу було складено оскаржуваний акт від 01.11.19 № 7512/04-36-33-06/ НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, у якому відповідачем передчасно зроблено помилкові висновки про начебто встановлені перевіркою порушення з боку ФОП ОСОБА_1 під час здійснення підприємницької діяльності. 18.11.2019 позивач письмово звернулась до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та поросила відповідача переглянути акт від 01.11.2019 №7512/04-36-33-06/ НОМЕР_1 , та виключити із даного акту відомості та висновки, які протирічать обставинам перевірки, вимогам чинного законодавства України та суттєво вплинуть на визначення штрафних грошових зобов`язань платника податків взагалі. 28.11.2019 відповідач надав листа «Про результати розгляду заперечення ФОП ОСОБА_1 на акт перевірки» за змістом якого посадова особа відповідача (начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Каліногорська В.) необґрунтовано та безпідставно вважає, що позивачем не надано достатніх та додаткових документів для задоволення заперечень». 12.12.2019 за результатами розгляду означених письмових заперечень позивача вих. №1 від 18.11.2019 відповідно до листа від 28.11.2019 №37145/04-36-33-05 (без опису) з боку ГУ ДПС у Дніпропетровській області, який отримано 03.12.2019 (трек-код поштового відправлення 49038 1607546 1) звернення платника податків залишено без задоволення, а нараховані суми податкових зобов`язань - без змін. 17.12.2019 відповідачем було складено протокол №54 про адміністративне правопорушення за порушення п. 177.2, п. 177.4.5, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України та завищення суми оподаткованого доходу за 2017-2018 рр. 17.12.2019 відповідачем було складено протокол №55 про адміністративне правопорушення абз. 1 п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження суми єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2018 рр. Відповідачем було винесена постанова №54 про накладання адміністративного стягнення за приписами ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 680,00 грн. Позивач звернулась з вимогою про перегляд у адміністративному порядку оскаржуваного акту від 01.11.2019 про результати планової документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 платника податків №7512/04-36-33-06/ НОМЕР_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 ГУ ДПС у Дніпропетровській області та скасуванням незаконних рішень до вищого органу оскарження відповідача - ДПС України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8), зокрема: вимоги про сплату боргу №00100221305 від 02.12.2019, податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0010261305, податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0010291305, податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0010301305, податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0010311305. податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0010321305, рішення про застосування штрафу від 02.12.2019 №0010251305 (з розрахунками) ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Під час даного звернення позивач звернув увагу відповідача на грубе порушення законодавства, а саме попередня оскаржувана письмова відповідь на заперечення щодо незаконного акту перевірки була підготовлена тим самим працівником відповідача, яка особисто проводила перевірку та склала відповідний оскаржуваний акт від 01.11.2019 про результати планової документальної планової перевірки платника податків №7512/04-36-33-06/ НОМЕР_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2018. Одночасно з поданням скарги до контролюючому органу вищого рівня позивача письмово повідомив про дане звернення контролюючий орган, яким було визначено суму грошового зобов`язання. 30.01.2020 відповідач надав позивачу поштового листа про зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області надати обґрунтований висновок та додаткові документи, а також рішення про продовження терміну розгляду скарги. 14.02.2020 відповідачем було надіслано остаточне рішення про результати розгляду скарги вих. №5765/6/99-00-08-06-01-06 (отримано 24.02.2020 трек код 04053 4512460 8) стосовно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.12.2019 №Ф-0010221305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.12.2019 № Ф-0010221305, як залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення. Щодо порушень, які виявлені контролюючим органом під час перевірки позивач зазначила, що вантажні сідлові тягачі та напівпричепи бортові, які використовуються ФОП ОСОБА_1 у господарській діяльності, у розумінні норм діючого законодавства України не відносяться до вантажних автомобілів, тому не є основними засобами подвійного призначення.

Позивач звертає увагу суду на те, що під час перевірки фахівцями відповідача було також незаконно виключено зі складу документально підтверджених витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподаткованого доходу позивача, зокрема, вартість придбаного за безготівкові кошти дизельного палива для власних потреб, відповідно до видів господарської діяльності платника податків за умовами безпідставного посилання відповідача на начебто «відсутність касових чеків на отримання дизпалива на АЗС». При цьому, відповідачем взагалі не досліджено доцільність та необхідність витрат придбанням палива саме за касовими чеками, що безпосередньо пов`язано з отриманням позивачем доходу протягом перевіряємого періоду 2017-2018 рр. Відповідачем під час проведення перевірки не булі враховано Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів регулюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 20.05.2008 р. №281/171/578/155. Також, позивач зазначає, що під час перевірки відповідачем було також незаконно виключено зі складу документально підтверджених витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподаткованого доходу позивача. Зокрема, до оскаржуваного акту були внесені припущення перевіряючих осіб відповідача, щодо тих обставин, що під час визначення складу витрат на утримання транспортних засобів платника податків (придбання запасних частин), які чомусь необґрунтовано визначені як «транспортні засоби подвійного призначення» без жодних пояснень та/або посилань на норми права, що ( цитую за текстом): «..в 2017-2018 рр. ФОП ОСОБА_1 до складу витрат включила витрати на утримання транспортних засобів подвійного призначення, а саме: витрати на придбання запасних частин, шин на загальну суму 16735 72,58 грн.». Отже, працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області були проведені незаконні безпідставні обчислення складу витрат на технічне обслуговування і ремонт сідельних тягачів з напівпричепами, в тому числі придбання запчастин, шин, шиномонтаж та сума чистого доходу за 2017-2018 роки на відповідні суми, що призвело до помилкових висновків. Відповідач не взяв до уваги те, що доведена реальність здійснення господарських операцій позивача підтверджується наданами контролюючому органу належними документами, які не були враховані податковим органом під час перевірки. Отже, спірні рішення є протиправними а підлягають до скасування. Вважаючи спірні рішення протиправними, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020 року зазначена вище справа розподілена та 02.04.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування протоколу №54 про адміністративне правопорушення від 17.12.2019 за порушення п.177.2, п.177.4.5, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України та завищення суми оподаткованого доходу за 2017-2018 рр.; протоколу №55 про адміністративне правопорушення від 17.12.2019 за порушення приписів абз.1 п.2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження суми єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2018 рр.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.

Слід зазначити, разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про відстрочення від сплати судового збору. В обґрунтування вказаного позивач зазначає, що остання не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку із знаходженням у вимушеній відпустці та з перебуванням на своєму утриманні двох повнолітніх дітей, в зв`язку із карантинним заходами.

При цьому, вирішуючи по суті заявлену позивачем заяву про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", позивач не відноситься до кола осіб, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Згідно із частиною 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Састиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Із позовної заяви убачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру .

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, поданого фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не меншу 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму доля працездатних осіб, встановленого на січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України «Про державний бюджет Україна на 2020 рік прожитковій мінімум для працездатності осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2020 року - 2102 грн., за подання даного адміністративного позову складає 10510 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 10510 грн. сплаченого на наступні реквізити:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини першої статті 122 КАС України строк звернення до суду може бути встановлений також іншими законами.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки), сформовані відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз. 1 частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення (абз. 2 частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI).

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів (абз. 4 частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI).

Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою та/або рішеннями органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Таким чином, платник єдиного внеску може оскаржити вимогу або рішення контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.

Дана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 р. у справі № 802/983/18-а.

Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З матеріалів, доданих до позовної заяви, суддею встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010221305 та рішення №001025130 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску винесені ГУ ДПС у Дніпропетровській області 02.12.2019 року.

В свою ж чергу в поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що 14.02.2020 відповідачем було надіслано остаточне рішення про результати розгляду скарги вих. №5765/6/99-00-08-06-01-06 (отримано 24.02.2020 трек код 04053 4512460 8) стосовно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.12.2019 №Ф-0010221305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.12.2019 № Ф-0010221305, як залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Однак, з наданих матеріалів не представляється можливим визначити дату отримання позивачем даної вимоги та рішення, а тому неможливо встановити чи дотримано позивачем строк звернення до суду щодо оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки), визначеного ст. 25 Закону № 2464-VI.

Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161, 171 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У свою чергу, із даною позовною заявою в частині оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки) позивач звернувся до суду лише 17.03.2020 року (позов направлено засобами поштового зв`язку через «Експрес пошта»), тобто після спливу десятиденного строку для звернення до адміністративного суду.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови №54 від 20.12.2019 про накладення адміністративного стягнення за приписами ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 680,00 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня винесення постанови.

Позивач оскаржує постанову від 20.12.2019, однак направив позовну заяву засобами поштового зв`язку до суду тільки 17.03.2020, що свідчить про оскарження спірної постанови поза межами 10-денного строку.

Відтак, в порушення вимог статті 161 КАС України позивач не додав до матеріалів позову відповідної заяви про поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.

Окрім цього, із системного аналізу статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що осіб, котрі оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення не віднесено до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з даним предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Проте, положення ч.4 ст.288 КУпАП не вступають в колізію з приписами ст.5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за Законом України «Про судовий збір», не є вичерпним.

Також, Закон України «Про судовий збір» не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання ним чинності підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям цього Закону (п.1 ч.3 ст. 10 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, норми ч.4 ст.288 КУпАП є спеціальними порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір», а тому за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови №54 від 20.12.2019 про накладення адміністративного стягнення за приписами ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 680,00 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122-123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву до ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:

- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску;

- докази сплати судового збору у розмірі 10510 грн. сплаченого на наступні реквізити:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник