Рішення № 88613856, 06.04.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/444/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій в частині перерахунку пенсії зі зменшенням відсоткового розміру пенсії з 83% до 70% та зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію з 01 січня 2018 року у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 29 травня 1987 року, після закінчення військової служби, отримує пенсію за вислугу років як військовослужбовець, з 01 січня 1996 року йому при призначенні пенсії встановлено розмір грошового забезпечення – 83%. Однак, 20 січня 2020 року із листа ГУ ПФУ у Волинській області позивач дізнався, що розмір його грошового забезпечення зменшений і визначений у розмірі 70 % із 01 січня 2018 року. На звернення ОСОБА_1 про здійснення перерахунку пенсії до 83 % від суми грошового забезпечення, відповідач відмовив у такому перерахунку.

Позивач зазначає, що зміна максимального розміру пенсії, яка відбулася у частині 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ) після призначення йому пенсії, не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01 січня 2018 року. На думку позивача, відповідач при здійснені перерахунку пенсії безпідставно керувався постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсії особа, які звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Постанова №103) та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.

Посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 16 жовтня 2018 у зразковій справі №240/5401/18, позивач просив позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву від 26 лютого 2020 (арк. спр. 16-20) відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що за нормами статті 1-1 Закону №2262-ХІІ до статті 13 цього закону внесені зміни пунктом 23 Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні», яким у частині другі статті 13 цифри «80» замінені цифрами «70». Відповідач також зазначає, що ця зміна відноситься і до призначення пенсій вперше і до перерахунку пенсій з підвищеного грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ. У перерахунку ГУ ПФУ у Волинській області застосувало законодавчу вимогу, передбачену частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, відповідно до якого максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Крім того, відповідач з посиланням на норми статті 122 КАС України, зазначає, що оскільки про порядок перерахунку пенсії позивач дізнався з листа ГУ ПФУ у Волинській області від 20 січня 2020 року, тому період з 01 січня 2018 року по 20 липня 2019 року, без зазначення позивачем причин пропуску строку на звернення та відсутності клопотання поновити його, має залишитись судом без розгляду згідно статті 123 КАС України.

З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи, передбачених чатиною 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою від 11 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленння (виклику) сторін (арк.спр.12).

Суд, перевіривши доводи позивача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони та отримує пенсію за вислугу в 31 рік, яку йому призначено з 29 травня 1987 року в розмірі 68% окладу, що підтверджується копією розрахункової книжки серії №ХА-9265 (арк. спр. 7, 24).

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача №ХА9265, з 01.01.1996 року розмір пенсії позивача становив 83% від суми грошового забезпечення (арк. спр. 45).

Згідно довідки Волинського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 09 березня 2018 року №ХА9265, відповідно до Постанови №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, становить 10365,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 5500,00 грн; оклад за військовим званням (підполковник) 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) 3455,00 грн. (арк. спр. 62).

На підставі вказаної довідки та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Постанови №103, у травні 2018 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, у зв`язку із чим розмір перерахованої пенсії став складати 5687,53 грн., що підтверджується копією витягу про перерахунок пенсії у пенсійній справі позивач №ХА9265- Міноборони (арк. спр. 9, 61).

Також судом встановлено, що ГУ ПФУ у Волинській області розглянувши звернення позивача щодо проведення перерахунку з 01 січня 2018 року, листом від 20 січня 2020 року №48/х-06, повідомило останнього про те, що перерахунок його пенсії з 01.01.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 здійснювався за чинною редакцією Закону №2262 та пенсію перераховано з нового грошового забезпечення 70% (максимальний), як це передбачено статтею 13 вказаного закону (арк. спр. 10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із пунктом а частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

Отже, після введення в дію Закону №2262-XII пенсія за вислугу років виплачувалася позивачу у розмірі 75% від суми грошового забезпечення при вислузі 31 років.

Законом України від 25 березня 1996 року «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», який введений в дію з 01 січня 1996 року, частину другу статті 13 викладено в такій редакції: «Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 95 процентів, до категорій 2 і 3 - 90 процентів».

Таким чином, відповідно до внесених у статтю 13 Закону №2262-XII змін максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом, змінювався з 75% відповідних сум грошового забезпечення до 85%, внаслідок чого раніше призначені пенсії підлягали перерахунку, в тому числі і пенсія позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Постанови №103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу було призначено із 29 травня 1987 року та з 01.01.1996 року на підставі Закону №2262-XII пенсія за вислугу років виплачувалася позивачу у розмірі 83 процентів від суми грошового забезпечення. В подальшому, позивачу здійснено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення за відповідною посадою. При здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону № 1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.

Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, висновків Верховного Суду, викладених у постанові 16 жовтня 2019 року по справі №240/5401/18, яка є зразковою, суд дійшов переконання про задоволення позову у межах позовних вимог та відповідно до повноважень, визначених частиною другою статті 245 КАС України, позов задовольняє повністю.

Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Також, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 року № 8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом №2262-ХІІ право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 19 березня 2019 року у справі №806/1952/18.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн., який сплачений відповідно до дублікату квитанції від 06.02.2020 (арк. спр. 6).

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в частині перерахунку пенсії зі зменшенням відсоткового розміру пенсії з 83% до 70%.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити пенсію з 01 січня 2018 року у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 06 квітня 2020 року.