Рішення № 88613823, 06.04.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2820/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії із 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійснені її перерахунку з 01 січня 2016 року та щодо відмови у проведенні її перерахунку та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років, починаючи з 01 січня 2016 року у розмірі 82 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером МВС України та з 01 листопада 2004 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ), яка була йому призначена у розмірі 82% від суми грошового забезпечення ( вислуга років в обчислені 29 років) та перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ у Волинській області. Також зазначає, що відповідач здійснив перерахунок його пенсії з 01 січня 2016 року, виходячи із розміру 70% від суми грошового забезпечення, тобто зменшив її розмір з 82% до 70%. У відповідь на письмову заяву позивача щодо перерахунку та збільшення пенсії з розрахунку 82% від суми грошового забезпечення, управління листом від 24 лютого 2020 року повідомило, що перерахунок пенсії з урахуванням 70% сум грошового забезпечення здійснено згідно статті 13 за чинною редакцією Закону №2262-ХІІ.

На думку позивача, зважаючи на те, що він набув право на пенсію в розмірі 82% від суми грошового забезпечення, а відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні, тому вбачається протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 82% до 70% грошового забезпечення під час її перерахунку.

У відзиві на позовну заяву від 25 березня 2020 (арк. спр. 23-28) відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що позивач пропустив встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) шестимісячний строк звернення до суду, оскільки йому було відомо про порядок перерахунку пенсії (в тому числі відсотки обрахунку основного розміру пенсії) в травні 2018 року, коли він отримав новий перерахований розмір пенсії. Відповідач також посилається на те, що 24 березня 2014 року прийнято Закон України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» (далі – Закон №1166-VII) , пунктом 23 розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другі статті 13 замінено цифри «80» замінені цифрами «70»

Крім того відповідач вказує, що позовна вимога про перерахунок пенсії в розмірі 82% не підлягає задоволенню, оскільки дія норму Закону №1166-VII про застосування як нових пенсі так і перерахунку старих про 70% не зворотня у часі, застосовується з 01 травня 2014 року (при призначенні нових та перерахунку раніше призначених) та відповідає конституційному принципу, передбаченому частиною 1 статті 58 Конституції України.

З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи, передбачених чатиною 2 статті 159 КАС України до суду не надходило.

Ухвалою від 10 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленння учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України (арк.спр.21).

Суд, перевіривши доводи позивача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , є пенсіонером МВС України, інвалідом ІІІ групи та ветераном війни – учасником бойових дій, що підтверджується посвідченнями від 01 листопада 2004 року №4289 (арк. спр. 10) від 09 березня 2017 року №025535 (арк. спр. 11) та від 04 листопада 2002 року №576992 (арк. спр. 12).

Відповідно до висновку про призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 24 листопада 2004 року, позивачу з 01 листопада 2014 року призначено пенсію за вислугу років в розмірі 82% грошового забезпечення (арк. спр. 19, 31).

Як вбачається із довідки ліквідаційної комісії Управління МВС у Волинській області від 23 березня 2018 року №2351 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 21 лютого 2018 року №103, розмір грошового забезпечення за нормами чинними за січень 2016 року за прирівняною посадою поліцейського становить 17565,74 грн., в тому числі посадовий оклад 3800,00 грн., оклад за спеціальне звання підполковника поліції 2200,00 грн., набавка за стаж служби (50 відсотків) 3000,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 відсотків) 570,00 грн., премія (83,55 відсотки) 7995,74 грн. (арк. спр. 15, 43).

На підставі вказаної довідки та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 21 лютого 2018 року №103, у квітні 2018 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, у зв`язку із чим розмір перерахованої пенсії став складати 13730,00 грн., що підтверджується копією витягу про перерахунок пенсії у пенсійній справі позивач №ХА5762- МВС (арк. спр. 45).

Листом від 19 березня 2019 року №7/107 ліквідаційна комісія Управління МВС у Волинській області направила відповідачу нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними за січень 2016 року на заміну поданих у березні 2018 року (арк. спр. 47).

Судом встановлено, що відповідно до нової довідки ліквідаційної комісії Управління МВС у Волинській області від 19 березня 2019 року №7/97 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 21 лютого 2018 року №103, розмір грошового забезпечення за нормами чинними за січень 2016 року за прирівняною посадою поліцейського становить уже 8616,96 грн., в тому числі посадовий оклад 3100,00 грн., оклад за спеціальне звання підполковника поліції 2200,00 грн., набавка за стаж служби (50 відсотків) 2650,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 відсотків) 465,00 грн., премія (2,4 відсотки) 201, 96 грн.(арк. спр. 16, 46).

На підставі вказаної довідки та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та від 21 лютого 2018 року №103, у квітні 2019 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, у зв`язку із чим розмір перерахованої пенсії став складати 8038,94 грн., що підтверджується копією витягу про перерахунок пенсії у пенсійній справі позивач №ХА5762- МВС (арк. спр.18, 44).

Судом також встановлено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо перерахунку та збільшення пенсії від 07 лютого 2020 року, в якій просив здійснити перерахунок та виплату належної йому пенсії з розрахунку 82% суми грошового забезпечення з моменту зменшення розміру відсотків з 82% до 70% (арк. спр. 13).

У відповідь на зазначену заяву, відповідач листом від 24 лютого 2020 року повідомив позивача про те, що статтею 13 Закону №2262-ХІІ передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (статті 43), у зв`язку з чим його пенсію перераховано з 01 січня 2016 рок з нового грошового забезпечення 70% (максимальний) (арк. спр. 14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103), передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Як вбачається із матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу було призначено із 01 листопада 2004 року та на підставі Закону №2262-XII пенсія за вислугу років виплачувалася позивачу у розмірі 82 процентів від суми грошового забезпечення. В подальшому, позивачу здійснено з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення за відповідною посадою. При здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону № 1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.

Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, висновків Верховного Суду, викладених у постанові 16 жовтня 2019 року по справі №240/5401/18, яка є зразковою, суд дійшов переконання про задоволення позову у межах позовних вимог та відповідно до повноважень, визначених частиною другою статті 245 КАС України, позов задовольняє повністю.

Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Також, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом №2262-ХІІ право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 19 березня 2019 року у справі №806/1952/18.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії із 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійснені її перерахунку з 01 січня 2016 року та щодо відмови у проведенні її перерахунку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років, починаючи з 01 січня 2016 року у розмірі 82 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 06 квітня 2020 року.