Ухвала суду № 88612377, 07.04.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"07" квітня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/734/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

в межах підготовчого провадження, розглянувши питання прийняття до розгляду пояснень Міністерства енергетики та захисту довкілля України (вх. № 8508 від 06 квітня 2020 року) у справі

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області, м. Харків, в інтересах держави, в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України, м. Київ, до Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», м. Харків , Державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович, с. Крисино, про скасування рішень про право власності та визнання права власності,- ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває, в порядку загального позовного провадження, справа № 922/734/20 за позовом Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області, яка діє в інтересах Міністерства енергетики та захисту довкілля України до Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект, Державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович про:

скасування рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49553248 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, а саме нежитлові будівлі: літ. «А-11», загальною площею 9704,5 кв. м., літ. «Б-1», загальною площею 18,7 кв. м. літ. «В-1», загальною площею 16,9 кв. м., літ. «Г-1», загальною площею 34,4 кв. м., літ. «Д-1», загальною площею 41,1 кв. м., літ. загальною площею 9845,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» (номер запису 34029582 від 05 листопада 2019 року); скасування рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49553249 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 184,1 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. «А-1», загальною площею 184,1 кв. м., літ. «Б-1», загальною площею 308,4 кв. м. літ. «В-1», загальною площею 174,6 кв. м., літ. «Д-1», загальною площею 60,3 кв. м., літ. «М-1» загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» (номер запису 34028022від 05 листопада 2019 року); визнання за державою України в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України право власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, загальною площею 9845,5 кв. м., а саме: нежитлові будівлі: літ. «А-11», загальною площею 9704,5 кв. м., літ. «Б-1», загальною площею 18,7 кв. м. літ. «В-1», загальною площею 16,9 кв. м., літ. «Г-1», загальною площею 34,4 кв. м., літ. «Д-1», загальною площею 41,1 кв. м., літ. загальною площею 9845,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2; визнання за державою України в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України право власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 780,9 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. «А-1», загальною площею 184,1 кв. м., літ. «Б-1», загальною площею 308,4 кв. м. літ. «В-1», загальною площею 174,6 кв. м., літ. «Д-1», загальною площею 60,3 кв. м., літ. «М-1» загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1.

06 квітня 2020 року, позивач (Міністерство енергетики та захисту довкілля України) скерував до матеріалів справи пояснення (вх. № 8508), за змістом яких вказує на те, що в повному обсязі підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд задовольнити позов Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області

Розглянувши дані пояснення, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Оскільки, провадження у даній справі відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України, тому зазначений державний орган набув статусу позивача у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання.

Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що орган, в інтересах якого прокурором подано позов, гарантується право подати до суду заяви та клопотання.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на сталу європейську практику, з метою уникнення надмірного формалізму, дотримуючись принципів господарського судочинства, на яких базується діяльність судової установи, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд, дослідивши пояснення позивача, які (пояснення) підписані повноважним представником позивача та направлені іншим учасникам справи, дійшов висновку про доцільність прийняття даних пояснень до розгляду із залученням до матеріалів справи.

Керуючись статтями 42, 232-236 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду із залученням до матеріалів справи пояснення Міністерства енергетики та захисту довкілля України (вх. № 8508 від 06 квітня 2020 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 07 квітня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/734/20