Ухвала суду № 88610941, 07.04.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/24/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.04.2020 Справа № 908/794/19 (905/1646/17)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідачів: 1/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком", код з ЄДР 31304435 (вул. Маяковського, 11, м. Запоріжжя, 69035)

2/ Фізичної особи-підприємця Іванченко Ірини Валеріївни, номер запису про проведення державної реєстрації 20690000000034871 ( АДРЕСА_2 )

про визнання договору недійсним

поданої в межах справи № 908/794/19

Кредитор: ОСОБА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком", код з ЄДР 31304435 (вул. Маяковського, 11, м. Запоріжжя, 69035)

Розпорядник майна - Міщенко Я.О.

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" (Відповідач, 1) Фізичної особи-підприємця Іванченко Ірини Валеріївни (Відповідач, 2) про визнання недійсними договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 09 жовтня 2015 року серія та номер: 1103, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» та Фізичною особою Іванченко Іриною Валеріївною , яким відчужено нежилі приміщення №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3 (три), приміщення з № 1 (один) по № 27 (двадцять сім) (групи приміщень № 12 (дванадцять)), приміщення з № 1 (один) по 25 (двадцять п`ять) (групи приміщень № 3а (три «а»)), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1 694, 8 кв.м., (в тому числі: офісні приміщення площею - 1239,30 кв.м., місця спільного користування: 455,50 кв.м.), що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530,00 кв.м.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 908/794/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком". Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що укладаючи договір про відчудження нежилих приміщень від 09 жовтня 2015 року серія та номер: 1103, - сторони договору зловживали своїм правом, вчинили дії з метою виведення майна з власності ТОВ «Ватсон-Телеком». Метою виведення майна було уникнення розрахунку з своїм колишнім засновником, тож ТОВ «Ватсон-Телеком» і організувало відчуження майна за заниженою ціною (даний факт вже встановлений судовою експертизою та підтверджено ухвалою суду від 10.12.2019 року по справі № 908/794/19). Позивач вважає, що спірний договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09 жовтня 2015 року серія та номер: 1103, має також і ознаки фіктивного правочину, оскільки крім того, що укладення спірного договору мало на меті ухилення від виконання зобов`язання ТОВ «Ватсон-Телеком» перед ОСОБА_1 , також договір купівлі-продажу не мав мети створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

07.04.2020р. ОСОБА_1 (Позивач) подано до Господарського суду Запорізької області заяву про забезпечення позову.

У поданій заяві позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежилі приміщення №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3 (три), приміщення з № 1 (один) по № 27 (двадцять сім) (групи приміщень № 12 (дванадцять)), приміщення з № 1 (один) по 25 (двадцять п`ять) (групи приміщень № 3а (три «а»)), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1 694, 8 кв.м., (в тому числі: офісні приміщення площею - 1239,30 кв.м., місця спільного користування: 455,50 кв.м.), що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530,00 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 746838280000).

З наведеного у заяві обґрунтування та доданих до неї доказів не вбачається, що наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказав, що предметом поданої ним до суду позовної заяви є визнання договору купівлі-продажу недійсними. Предметом спірного договору є нерухоме майно - нежилі приміщення №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3 (три), приміщення з № 1 (один) по № 27 (двадцять сім) (групи приміщень № 12 (дванадцять)), приміщення з № 1 (один) по 25 (двадцять п`ять) (групи приміщень № 3а (три «а»)), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1 694, 8 кв.м., (в тому числі: офісні приміщення площею - 1239,30 кв.м., місця спільного користування: 455,50 кв.м.), що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530,00 кв.м. Сторонами договору купівлі-продажу є ТОВ «Ватсон-Телеком» та Фізична особа-підприємець Іванченко Ірина Валеріївна.

Позивач є колишнім учасником ТОВ «Ватсон-Телеком» (відповідача 1), та у разі відчуження майна Фізичною особою-підприємецем Іванченко Іриною Валеріївно, вказане призведе до неможливості повернення нерухомого майна у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком».

За наведених обставин, накладення арешту на нежилі приміщення №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3 (три), приміщення з № 1 (один) по № 27 (двадцять сім) (групи приміщень № 12 (дванадцять)), приміщення з № 1 (один) по 25 (двадцять п`ять) (групи приміщень № 3а (три «а»)), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1 694, 8 кв.м., (в тому числі: офісні приміщення площею - 1239,30 кв.м., місця спільного користування: 455,50 кв.м.), що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530,00 кв.м., які є предметом спірного договору купівлі-продажу, на думку позивача, захистить його як колишнього учасника ТОВ «Ватсон-Телеком» (відповідача 1) на час розгляду справи.

Позивач вважає, що обраний ним захід забезпечення позову жодним чином не змінить порядок взаємовідносин і режим використання майна, оскільки забезпечення позову у вигляді арешту майна лише обмежує право розпорядження цим майно, а тому, забезпечення позову не буде порушувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, а лише буде запобіжним заходом щодо подальшого порушення прав і інтересів позивача.

Позивач зазначив, що предметом поданого ним до суду позову є визнання договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 09 жовтня 2015 року недійсним. Оскільки предметом спірного договору купівлі-продажу є нежилі приміщення №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3 (три), приміщення з № 1 (один) по № 27 (двадцять сім) (групи приміщень № 12 (дванадцять)), приміщення з № 1 (один) по 25 (двадцять п`ять) (групи приміщень № 3а (три «а»)), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1 694, 8 кв.м., (в тому числі: офісні приміщення площею - 1239,30 кв.м., місця спільного користування: 455,50 кв.м.), що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530,00 кв.м, на які позивач просить накласти арешт, то таке вказує на прямий зв`язок між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Позивач також вказав, що всі сторони спірного договору купівлі-продажу є учасниками спору, а тому інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, жодним чином не порушуються.

Позивач вважає, що у випадку реалізації фізичною особою-підприємецем Іванченко Іриною Валеріївною свого права відчуження майна, позивачу, у випадку задоволення позову, доведеться докладати додаткових зусиль для витребування майна із чужого незаконного володіння.

Таким чином, враховуючи наведене, позивач вважає ймовірним утруднення виконання рішення суду, у випадку незадоволення поданої ним заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 статті 137 ГПК України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову, згідно з приписами ч. 2 ст. 136 ГПК України, допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, позов у справі може забезпечуватися заходами, у випадку якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський Суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Судом встановлено, що позивач належними доказами обґрунтував причини свого звернення із заявою про забезпечення позову.

Проаналізувавши договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09 жовтня 2015 року, наявні підстави вважати, що дане майно було відчужено з власності боржника за заниженою вартістю, та з метою уникнення розрахунку з своїм колишнім засновником.

У зв`язку з цим існують реальні підстави вважати, що Фізична особа-підприємець Іванченко Ірина Валеріївна спробує вчиняти дії з відчуження спірного майна третім особам, що перешкодить визнанню договору купівлі-продажу недійсними, поверненню відчуженого майна та реальному виконанню рішення суду у разі задоволення позову. Крім того, завдасть збитки боржнику та його кредиторам.

Судом також встановлено, що захід забезпечення позову, про застосування якого судом просить позивач, є розумним, обґрунтованим і адекватним вимогам позивача, заявленим у позовній заяві, з якою позивач звернувся до суду. При цьому, забезпечено збалансованість інтересів сторін, наявний прямий зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позову, а саме, обраний захід спроможний забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, натомість, у випадку його невжиття, відсутня змога запобігти можливим порушенням прав позивача.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність обраного позивачем заходу забезпечення позову з його предметом, ймовірність утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття відповідного заходу забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежилі приміщення №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3 (три), приміщення з № 1 (один) по № 27 (двадцять сім) (групи приміщень № 12 (дванадцять)), приміщення з № 1 (один) по 25 (двадцять п`ять) (групи приміщень № 3а (три «а»)), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1 694, 8 кв.м., (в тому числі: офісні приміщення площею - 1239,30 кв.м., місця спільного користування: 455,50 кв.м.), що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530,00 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 746838280000).

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на нерухоме майно, - нежилі приміщення №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3 (три), приміщення з № 1 (один) по № 27 (двадцять сім) (групи приміщень № 12 (дванадцять)), приміщення з № 1 (один) по 25 (двадцять п`ять) (групи приміщень № 3а (три «а»)), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1 694, 8 кв.м., (в тому числі: офісні приміщення площею - 1239,30 кв.м., місця спільного користування: 455,50 кв.м.), що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530,00 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 746838280000).

Заборонити будь яким особам вживати будь-які дії щодо відчуження (в тому числі передачі права власності, передачі в іпотеку, управління) нежилі приміщення №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3 (три), приміщення з № 1 (один) по № 27 (двадцять сім) (групи приміщень № 12 (дванадцять)), приміщення з № 1 (один) по 25 (двадцять п`ять) (групи приміщень № 3а (три «а»)), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1 694, 8 кв.м., (в тому числі: офісні приміщення площею - 1239,30 кв.м., місця спільного користування: 455,50 кв.м.), що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530,00 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 746838280000)

Заборонити Міністерству юстиції України, Департаменту нотаріату та державної реєстрації, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, нотаріусам України, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та будь яким іншим особам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна нежилі приміщення №№ 1, 2,3 (групи приміщень № 3 (три), приміщення з № 1 (один) по № 27 (двадцять сім) (групи приміщень № 12 (дванадцять)), приміщення з № 1 (один) по 25 (двадцять п`ять) (групи приміщень № 3а (три «а»)), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1 694, 8 кв.м., (в тому числі: офісні приміщення площею - 1239,30 кв.м., місця спільного користування: 455,50 кв.м.), що складає 67/100 частин від нежилого будинку площею 2 530,00 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 746838280000) зокрема: заборонити здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів, відновлення таких записів, скасування записів про попереднє скасування записів щодо нерухомого майна, тощо.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання - 07.04.2020р. та підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки - до 07.04.2023р.

Відповідно до ст. 144 ГПК України, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.

Стягувач: ОСОБА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1

Боржник: Фізична особа-підприємець Іванченко Ірина Валеріївна, ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )

Суддя О.О. Юлдашев