Ухвала суду № 88609411, 06.04.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/685/20

Провадження № 2/740/632/20

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

06 квітня 2020 року м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Олійник В.П., ознайомившись із позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 5785,64 грн. заборгованості за кредитним договором №б/н від 18 січня 2016 року укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява АТ КБ "ПриватБанк" оформлена без додержання вимог ст.175,177 ЦПК України, а саме: у позові не наведено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача ОСОБА_1 , не зазначено підстав вважати вказану особу спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 , не визначено родинні відносини позичальника та відповідача, як не зазначено і не надано суду доказів, що підтверджують вказані обставини; позивачем не зазначено у позові та не надано суду жодних доказів того, що ОСОБА_2 на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як і доказів того, що ОСОБА_1 дійсно є спадкоємцем та прийняла спадщину після ОСОБА_2 та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину. Сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вона є спадкоємцем та прийняла після померлого спадщину. Неповно викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено, на яких умовах ОСОБА_1 користувалася банківським продуктом - кредитною картою, що унеможливлює визначення умов кредитування та вирішення питання про правильність та обґрунтованість нарахування коштів, заборгованість з яких є предметом спору, як не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини; не конкретно викладено зміст позовних вимог, не чітко визначено спосіб захисту порушеного права; розрахунок заборгованості неналежної якості, не можливо отримати інформацію по рахунку.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст.1218, ч. 3 ст.1231ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі ст.ст.1281,1282ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналогічні роз`яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст.1282ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 11 частини 16-1 Розділу XV «Перехідних положень» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами та адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 01 січня 2019 року.

Згідно з частиною четвертою статті 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Тому позивачу АТ КБ «Приватбанк» необхідно надати на адресу суду документи, які підтверджують повноваження представника позивача Савіхіної Анастасії Миколаївни, як адвоката, який підписав вказаний позов. Аналогічна правова позиція стосовно віднесення до спорів щодо спадкування позовних вимог про стягнення заборгованості зі спадкоємців боржника викладена в постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 рок (у справі 233/1537/18-ц).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із врахуванням викладеного позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.175,185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без руху, про що повідомити позивача і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Олійник .