Вирок № 8860556, 18.03.2009, Черкаський районний суд Черкаської області

Справа №1-13/2009 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Іваненка І. В. при секретарі Шимановському А. В.

за участю прокурора Руденка Р. О.

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3 цивільного відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Чернишевський Мирнінського району Автономної республіки Саха (Російська Федерація), проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, військовозобов'язаного, працює водієм у приватного підприємця ОСОБА_4 у м. Світловодськ Кіровоградської області, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Громадянин ОСОБА_5 11 грудня 2007 року близько 21 години 20 хвилин, керуючи автомобілем RENAULT R 340 Majar, держаний номер ВА 3611АІ, з напівпричіпом-цистерною Mossabauer, державний номер ВА 6703 XX, та рухаючись по автодорозі „Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань" від міста Черкаси у напрямку до м. Сміла Черкаської області в порушення вимог п. 2.3 „б" Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну. Він, в момент виїзду на ділянку автодороги, що була вкрита снігом та ожеледицею, будучи заздалегідь поінформованим про негативні дорожні умови встановленими дорожними знаками 1.13 „Слизька дорога" з табличкою до вказаного дорожного знаку 7.2.1. „Зона дії 4 км", 7.12 „Ожеледиця", а також дорожнім знаком 1.39 „Інша небезпека (аварійно-небезпечна ділянка)" з табличкою до вказаного дорожного знаку 7.2.1. „Зона дії 2 км", не врахував дорожню обстановку, що склалася, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого не упорався з керуванням, допустив занос автомобіля, який у некерованому стані перетнув розділювальну смугу, здійснив наїзд та проламав металеве транспортне огородження, виїхав на смугу зустрічного руху та на 52 км + 800 метрів вказаної автодороги скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку, черепно-мозкової травми у вигляді саден на обличчі, крововиливу в м'яких покровах черепа з внутрішнього боку, крововиливу під м'які мозкові оболонки, закритої травми грудної клітки у вигляді забою обох легень, закритого перелому плеча, ран на правому коліні, саден на правому коліні, синців на стегнах та гомілках, садна на правій кисті, від яких померла на місці пригоди. Водій цього ж транспортного засобу ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани по тильній поверхні правої кисті з пошкодженням сухожиль розгиначів другого, третього, четвертого пальців та сухожилля загального розгинача кисті, які відповідно до висновку експерта відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я; а також рани правого колінного суглоба, крововиливу та забою м'яких тканин грудної клітки по передній поверхні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину визнав частково, вказавши, що його дії у ситуації, що склалася, відповідали усім вимогам Правил дорожнього руху України, й дорожньо-транспортна пригода трапилася з причин, що не залежали від нього.

Зокрема, такою причиною вказує те, що дорожні служби вчасно не обробили слизьку ділянку дороги спеціальними засобами, що й стало, на його думку, справжньою причиною ДТП. Він показав, що з 2006 року працює у приватного підприємця ОСОБА_4 водієм на вантажних автомобілях. З травня 2007 року за ним був закріплений автомобіль RENAULT R 340 Majar, держаний номер ВА 3611АІ, з напівпричіпом-цистерною Mossabauer, державний номер ВА 6703 XX, на якому він перевозить молочні продукти. 11 грудня 2007 року він виїхав до м. Шпола Черкаської області, щоб там завантажитися молоком. Автомобіль перебував у належному технічного стані, без вантажу, він як водій почувався добре. Разом з ним у кабіні автомобіля їхала його співмешканка ОСОБА_7 Показав, що під час руху на більшій частині траси ожеледиці не було, опадів чи туману не було. Виїхавши на автодорогу від м. Черкаси до м. Сміла, він рухався по ній з включеним ближнім світлом фар зі швидкістю близько 60 км на годину. Видимість була нормальною, автодорога транспортом не завантажена. Далі він почав помічати, що на узбіччі дороги лежить сніг, тому зменшив швидкість до 50 км на годину. Він показав, що відчув, коли автомобіль почав рухатися по слизькій ділянці дороги, застосовував зменшення швидкості шляхом переходу на понижені передачі, різкого гальмування не застосовував, однак через нерівності дороги та її неналежне утримання дорожніми службами, які вчасно не обробили її спеціальними засобами, відбувся неконтрольований занос. Зокрема він відчув як тягач автомобіля почало заносити вліво і він почав складатися до цистерни. Щоб попередити це, він почав вивертати кермо праворуч, але автомобіль вже був некерованим. Автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху, зіткнувшись та проламавши розділювальну металеву огорожу. В цей момент він побачив, що назустріч йому по зустрічній смузі рухається легковий автомобіль, й далі відбулося зіткнення. Указаний легковий автомобіль ударився в праву сторону вантажного тягача. Він відразу з заглушив мотор та вийшов з кабіни, оскільки сам не постраждав. Він побачив пошкоджений легковий автомобіль сірого кольору на лівому узбіччі зустрічної смуги руху. Він також допоміг вийти з кабіни вантажного автомобіля своїй супутниці, яка отримала незначні пошкодження. Підійшовши до легкового автомобіля, він побачив на кріслі водія чоловіка, який перебував у стані шоку й нічого не міг сказати, а також побачив на передньому пасажирському кріслі дівчину, яка не подавала ознак життя. Потім викликали міліцію і швидку допомогу, в чому допомогли водії інших автомобілів, які зупинилися. Однак їхніх даних не збереглося, оскільки вони залишили місце ДТП ще до приїзду міліції. Він був присутнім під час оформлення ДТП. Також показав, що вже під час оформлення ДТП на трасі з'явилися дорожні машини, які почали її обробляти спеціальними засобами.

Незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_2, яка є матір'ю загиблої ОСОБА_6 Вона показала, що її донька 11 грудня 2007 року їздила до м. Сміла у справах. У той же день близько 23 години вона дізналася, що її донька загинула під час ДТП. На місці ДТП під час його оформлення вона не була.

Показами потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 11 грудня 2007 року близько 21 години 00 хвилин він на власному автомобілі Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, разом з пасажиром ОСОБА_6, яка сиділа на передньому пасажирському кріслі, виїхали з м. Сміла, де вони перебували за службовими потребами, у напрямку м. Черкаси. Вже було темно, погода була хмарною, але без опадів. Він рухався по дорозі зі швидкістю близько 80 км на годину з включеним ближнім світлом фар. В районі села Білозір'я він побачив, що з зустрічної смуги руху на його смугу руху раптово виїхав вантажний автомобіль, якого занесло на слизькій дорозі. Далі відбулося сильне зіткнення, і він втратив свідомість. До тями він прийшов в автомобілі швидкої допомоги, тому інших побробиць ДТП не знає.

Показами свідка ОСОБА_7, яка показала, що з підсудним вони спільно проживають у ІНФОРМАЦІЯ_4, де він працює водієм у приватного підприємця ОСОБА_4 11 грудня 2007 року вони разом з підсудним близько 18 години 00 хвилин виїхали з м. Світловодськ до м. Шпола Черкаської області. По обставинам поїздки та самої ДТП вона надала свідчення, які є аналогічними за суттю та оцінками того, що трапилося, свідченням підсудного ОСОБА_5

Крім цього, винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується іншими доказами, які містяться у матеріалах справи, і були повно та всебічно досліджені у судовому засіданні. Зокрема:

- висновком комплексної дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи № 8829/9345 від 03 листопада 2008 року, проведеної фахівцями Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса, де указано: 1) на ділянці дороги, де сталася ДТП, з технічної точки зору було забезпечено безпеку дорожнього руху і невідповідностей дорожніх умов на ділянці дороги, де сталася ДТП, вимогам нормативних документів, які б впливали на безпеку дорожнього руху та знаходились в причинному зв'язку з настанням ДТП, з технічної точки зору не вбачається; 2) дії водія ОСОБА_5 з технічної точки зору не відповідали вимогам дорожніх знаків 1.13 „Слизька дорога" з табличкою до вказаного дорожного знаку 7.2.1. „Зона дії 4 км", 7.12 „Ожеледиця", а також дорожнім знаком 1.39 „Інша небезпека (аварійно-небезпечна ділянка)" та вимогам п.п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху, та знаходились в причинному зв'язку з настанням ДТП;

• - даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/31 від 11 лютого 2008 року, де указано, що в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, в діях водія автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які вплинули на виникнення ДТП, з технічної точки зору не вбачається;

• - даними протоколу огляду місця події від 11 грудня 2007 року зі схемати та фототаблицями;

- даними протоколів огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів від 11 грудня 2007 року з фототаблицями;

• - даними акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_6 № 1302 від 12 грудня 2007 року;

• - даними висновку судово-медичної експертизи № 1302/65 від 16 січня 2008 року щодо причин смерті ОСОБА_6;

- даним довідки з філії „Черкаська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП „Черкаський облавтодор" № 19 від 21 січня 2008 року, а також даними акту обстеження місця вчинення ДТП до протоколу огляду місця події від 12 грудня 2007 року, складений провідним інженером філії „Черкаська ДЕД" ОСОБА_8;

- даними висновку судово-медичної експертизи № 35 від 28 січня 2008 року щодо травм потерпілого ОСОБА_3 та причин їх виникнення.

У судовому засіданні учасники розгляду справи підтвердили, що фактичні дані, викладені у матеріалах кримінальної справи, у тому числі й в указаних вище документах, де зафіксовані обставини ДТП та її наслідки, відповідають дійсності й ніким не оспорюються.

В подальшому під час судових дебатів та останнього слова підсудний розкаявся у вчиненому, просив пробачення у потерпілих.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, у результаті повного, об'єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення злочину підтвердилися у повному обсязі, пред'явлене обвинувачення доведене повністю.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Під час призначення підсудному покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин тяжкий), особу винного, який за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 154, 155); враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання; враховуючи наявність обставин що пом'якшують покарання, а саме каяття, надання матеріальної допомоги потерпілій ОСОБА_2, надання допомоги потерпілим безпосередньо після вчинення злочину, оскільки наявність цих обставин була встановлена у судовому засіданні, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з обов'язковим позбавленнмям права керування транспортними засобами.

Суд вважає неможливим розгляд у якості обставини, що обтяжує покарання указану слідчим в обвинувальному висновку обставину щодо тяжких наслідків, завданих злочином, оскільки склад злочину, який інкримінується підсудному, є матеріальним, і має наслідком смерть особи, що у будь-якому випадку вважається тяжким наслідком, згідно з диспозицією ч. 2 ст. 286 КК України, а також є обов'язковим елементом об'єктивної сторони даного злочину. Таким чином, визнання цієї обставини такою, що обтяжує покарання, суперечило б ч. 4 ст. 67 КК України.

Суд, крім цього, вважає також неможливим не застосовувати до підсудного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, на чому наголошував захисник, навіть зважаючи на те, що злочин є необережним, підсудний працює водієм і ця робота є його єдиним заробітком, й на те, що він має на утриманні малолітню дитину. Суд вважає це неможливим через надто велику тяжкість наслідків вчинених ним винних дій (загибель людини), і вважає, що без такого позбавлення визначене судом покарання не буде відповідати тяжкості вчиненого злочину. Однак, суд вважає, що строк цього покарання має бути визначений з урахуванням указаних вище особистих обставин підсудного.

Однак, враховуючи, що підсудний вчинив злочин вперше, злочин є необережним, за місцем проживання і місцем роботи підсудний характеризується позитивно, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід підсудному суд вважає необхідним залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Судові витрати за проведення автотехнічної експертизи на суму 300 гривень 48 копійок суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь експертної установи.

Речові докази у справі, а саме автомобіль RENAULT R 340 Majar, держаний номер ВА 3611АІ, та напівпричіп-цистерна Mossabauer, державний номер ВА 6703 XX, які передані на зберігання їх власнику ОСОБА_4 та на які згідно з постановою слідчого накладено арешт, суд вважає необхідним залишити на зберіганні у ОСОБА_4

Потерпілою ОСОБА_2 по справі був заявлений цивільний позов на суму в 2000 гривень матеріальних збитків та 500 000 гривень морального відшкодування. Судом було з'ясовано, що автомобіль RENAULT R 340 Majar, держаний номер ВА 3611АІ на час ДТП був застрахований у Світловодському районному відділенні Кіровоградської обласної дирекції ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" відповідно до страхового полісу № ВА/6637800 від 05 жовтня 2007 року. Відповідно до указаного страхового полісу встановлено ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого, у розмірі 51 000 гривень, а за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого, - 35 000 гривень. Суд вважає, що у такому разі матеріальна шкода, заподіяна внаслідок ДТП позивачці ОСОБА_2 має бути стягнута з страхової компанії. Представник страхової компанії у судове засідання не з'явився, хоча указана установа була належним чином поінформована про виклик у судове засідання, про що свідчать поштові документи про вручення викликів. З указаної установи надійшов лист, де вони просять суд розглянути справу без них. Суд також вважає, що і моральна шкода в межах лімітів, встановлених п. 3 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року, тобто у межах 5 % від 51 000 гривень, а саме 2550 гривень, має бути відшкодована страховою компанією. Суд вважає, що указаний відсоток має бути взятий саме від суми 51 000 гривень, оскільки моральні страждання потерпілої пов'язані саме з загибеллю її доньки, а не з матеріальними збитками.

В цій же нормі Закону чітко вказано, що різницю між сумою морального відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, виходячи з прямої та чіткої норми чинного закону, решту суми морального відшкодування у розмірі 27 450 гривень має сплатити винний ОСОБА_5, а не власник джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_4 Доводи захисника про те, що ці витрати має відшкодовувати власник транспортного засобу, суд вважає необгрунтованими. Оцінюючи розмір морального відшкодування, суд вважає, що воно має становити 30 000 (тридцять тисяч) гривень. Суд вважає цю суму розумною і достатньою за наявних обставин справи.

Потерпілим ОСОБА_3 був заявлений цивільний позов на суму 56358 гривень 00 копійок матеріального відшкодування й 5000 гривень морального відшкодування. Під час судового розгляду справи потерпілий уточнив свої позовні вимоги, виключивши з суми матеріальних збитків 50 000 гривень, оскільки цю суму йому відшкодувала його страхова компанія. Судом було з'ясовано, що автомобіль RENAULT R 340 Majar, держаний номер ВА 3611АІ на час ДТП був застрахований у Світловодському районному відділенні Кіровоградської обласної дирекції ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" відповідно до страхового полісу № ВА/6637800 від 05 жовтня 2007 року. Відповідно до указаного страхового полісу встановлено ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого, у розмірі 51 000 гривень, а за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого, - 35 000 гривень. Суд вважає, що у такому разі матеріальна шкода, заподіяна внаслідок ДТП позивачеві ОСОБА_3 має бути стягнута з страхової компанії. Представник страхової компанії у судове засідання не з'явився, хоча указана установа була належним чином поінформована про виклик у судове засідання, про що свідчать поштові документи про вручення викликів. З указаної установи надійшов лист, де вони просять суд розглянути справу без них. Суд також вважає, що і моральна шкода в межах лімітів, встановлених п. 3 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року, тобто у межах 5% від 51 000 гривень, а саме 2550 гривень, має бути відшкодована страховою компанією. Суд вважає, що указаний відсоток має бути взятий саме від суми 51 000 гривень, оскільки моральні страждання потерпілого пов'язані саме отриманими травмами, а не матеріальними збитками, значна частка яких йому була відшкодована його страховою компанією.

В цій же нормі Закону чітко вказано, що різницю між сумою морального відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, виходячи з прямої та чіткої норми чинного закону, решту суми морального відшкодування у сумі 2450 гривень має сплатити винний ОСОБА_5, а не власник джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_4 Доводи захисника про те, що ці витрати має відшкодовувати власник транспортного засобу, суд вважає необгрунтованими. Оцінюючи розмір морального відшкодування, суд вважає, що заявлена потерпілим сума морального відшкодування у розмірі 5000 гривень, є розумною і достатньою за наявних обставин справи.

Прокурором відповідно до ст. 29 КПК України до ОСОБА_5 заявлено цивільний позов в інтересах Черкаської обласної лікарні на відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3 на суму 1795 гривень 88 копійок. Прокурор позов підтримав. Враховуючи те, що статтею 1206 ЦК України обов'язок відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину покладено на особу, що вчинила злочин, суд вважає, що саме підсудний ОСОБА_5 має відшкодувати указану суму закладу охорони здоров'я, оскільки його винуватість у вчиненні злочину як особи, що його вчинила, встановлена судом. Доводи захисника про те, що ці витрати має відшкодовувати власник транспортного засобу, суд вважає необгрунтованими.

Незважаючи на те, що відповідно до вироку цивільно-правові наслідки по справі мають нести страхова компанія та підсудний, суд вважає, що арешт, накладений слідчим на майно ОСОБА_4, а саме автомобіль RENAULT R 340 Majar, держаний номер ВА 3611АІ, та напівпричіп-цистерна Mossabauer, державний номер ВА 6703 XX, відповідно до постанови слідчого від 28 лютого 2008 року, необхідно залишити в силі до повного виконання вироку суду в частині цивільних позовів, оскільки страхова компанія має право регресного позову до власника транспортного засобу, й суд повинен подбати про створення умов для остаточного врегулювання цих правовідносин.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

Судові витрати за проведення автотехнічної експертизи на суму 300 гривень 48 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Черкаській області, зарахувавши їх на рахунок № 35223003000037, банк одержувач УДК в Черкаській області, код 25574009, МФО 854018.

Речові докази у справі, а саме автомобіль RENAULT R 340 Majar, держаний номер ВА 3611АІ, та напівпричіп-цистерна Mossabauer, державний номер ВА 6703 XX, які передані на зберігання їх власнику ОСОБА_4 та на які згідно з постановою слідчого накладено арешт, залишити на зберіганні у ОСОБА_4

Арешт, накладений слідчим на майно ОСОБА_4, а саме автомобіль RENAULT R 340 Majar, держаний номер ВА 3611АІ, та напівпричіп-цистерна Mossabauer, державний номер ВА 6703 XX, відповідно до постанови слідчого від 28 лютого 2008 року, залишити в силі.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з Кіровоградської обласної дирекції ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта", на користь ОСОБА_2, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5, суму матеріального відшкодування у розмірі 2000 гривень 00 копійок, а також суму морального відшкодування у розмірі 2550 гривень 00 копійок, а всього - 4550 гривень 00 копійок.

Стягнути з підсудного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5, суму морального відшкодування у розмірі 27 450 гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з Кіровоградської обласної дирекції ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта", на користь ОСОБА_3, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6, суму матеріального відшкодування у розмірі 6358 гривень 00 копійок й 2550 гривень 00 копійок морального відшкодування, а всього - 8908 гривень 00 копійок.

Стягнути з підсудного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_7, суму морального відшкодування у розмірі 2450 гривень 00 копійок.

Позов прокурора в інтересах Черкаської обласної лікарні задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь Черкаської обласної лікарні суму у розмірі 1795 гривень 88 копійок, зарахувавши їх на рахунок № 35422002001924, код 02005585, МФО 854018 в ГУ ДКУ в Черкаській області.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 15 днів.