Ухвала суду № 88604900, 06.04.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1076/20

провадження №1-кс/619/357/20

УХВАЛА

іменем України

06 квітня 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого слідчого судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

прокурора Борисенка С.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників Муфазалова С.Р.,

Новакова А.І.,

розглянув у судовому засіданні клопотання першого заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області С.В. Борисенка у кримінальному провадженні №42020221280000053 від 06 березня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлено, що згідно наказу №46-00 від 14.02.2020 в.о. Голови Державного агентства водних ресурсів України ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , 19.01.2020 призначено на посаду начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області. 17.02.2020 між в.о. Голови Державного агентства водних ресурсів України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено контракт, яким останнього призначено на посаду начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, строком з 17.02.2020 до 16.02.2023. У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада ОСОБА_1 відноситься до посад державної служби категорії "Б", відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 особа уповноважена на виконання функцій держави, відповідно до ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції", є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до п. 4 ч. 6 розділу ІІ «Права та обов`язки сторін», контракту №16 від 17.02.2020 керівник Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області зобов`язується забезпечувати ефективне використання за призначенням, збереження та відновлення закріпленого за організацією на праві оперативного управління державного майна. Відповідно до п.п. 12, 20, ч. 4 Положення про Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області затверджений наказом Державного агентства водних ресурсів України №57 від 10.08.2018 №587, до покладених на Офіс функцій відноситься володіння, користування і розпорядження майном, яке закріплене на праві оперативного управління, згідно з чинним законодавством, розгляд і надання пропозицій територіальному органу Держводагенства стосовно погодження договорів оренди водних об`єктів.

Так, 24.03.2020 до начальника регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області Державного агентства водних ресурсів ОСОБА_1 , за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, під`їзд 1, поверх 4, звернувся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо оренди приміщення насосних станцій, та використання басейнів для розведення малька риби. В ході розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повідомив про те що, він не буде заперечувати проти оренди та направить відповідні листи до Державного агентства водних ресурсів України, яке в свою чергу направить лист до Фонду державного майна, щодо згоди на укладення договорів оренди. ОСОБА_1 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням наданої влади та службового становища, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, з прямим умислом, достовірно розуміючи, що укладення договору оренди майна з Фондом Державного майна займає значний проміжок часу, запропонував ОСОБА_3 укласти: 1) договір зберігання на побутове приміщення літ. А-1 при НСП-1 Безлюдівська ЗС, інв. номер 101334629, яке розташоване за адресою: Харківська область, Харківській район, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 1-Г, огорожа басейна при НСП-1 Безлюдівської ЗС, прощею 526 п.м., огорожа ТП при ТП при НСП-1 Безлюдівської ЗС площею 84 п.м.; 2) договір відповідального зберігання будівлі насосної станції НС-2 ЗС інв. номер 101332278, площа 73 кв.м., за адресою: Харківська область, Харківський райн, смт Бабаї, вул. Хорошківська 1, басейн при насосній станції НС-2 ЗС інв. номер 101332279, площею 5434 кв.м. та інші побутові приміщення, огорожі, колодязь, труби за вказаною адресою, за яким ОСОБА_3 може безперешкодно користуватися зазначеним майном з моменту їх підписання, та висловив прохання, що за вказані дії, ОСОБА_3 повинен передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів по 5000 (п`ять тисяч) гривень в місяць за оренду кожного басейну, загальною сумою до кінця 2020 року за три басейни у розмірі 135 000 (сто тридцять п`ять тисяч) гривень.

03.04.2020 приблизно о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області у службовому кабінеті №6, за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, під`їзд 1, поверх 4, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням наданої влади та службового становища, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, з прямим умислом, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у значному розмірі, у вигляді грошових коштів у сумі 135000 гривень, у якості винагороди за підписання вищезазначених договорів.

Одразу після отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 135000 гривень, слідчим СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та оперуповноваженими УСР в Харківській області ДСР НПУ, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України. Під час обшуку службового кабінету №6 ОСОБА_1 , на столі під папкою з паперами вилучено грошові кошти у сумі 135000 грн., які передані останньому ОСОБА_3 у якості неправомірної вигоди за підписання договорів зберігання майном.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: прохання надати та одержання неправомірної вигоди, у значному розмірі, службовою особою, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

03.04.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, як особу, яку застали під час вчинення злочину.

04.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_3 від 06.03.2020 про те, що посадові особи Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області вимагають неправомірну вигоду за підписання договорів розпорядження майном вказаного підприємства;

- протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, як особу, яку застали під час вчинення злочину;

- протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_1 у приміщенні Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, де вилучено предмет неправомірної вигоди, а саме грошові кошти у розмірі 135000 грн. та вищевказані договори зберігання;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які повідомили відомі їм обставини кримінального правопорушення;

- протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій.

05 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання першого заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Борисенка С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовується ризиками, які зазначені у пунктах 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. У зв`язку з вищевикладеним прокурор вважає не можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Борисенко С.В. підтримав заявлене клопотання, посилаючись на те, що висунута підозра ОСОБА_1 є обґрунтованою, існують ризики, які зазначені у клопотанні, а саме підозрюваний може переховуватися від слідства та суду на території України або виїхати за межі держави, оскільки він зареєстрований у Донецькій області м. Слов`янськ, що перебуває у безпосередній близькості до непідконтрольних Україні територій, використовуючи своє службове становище може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків вищевказаного злочину.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнав, просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як зобов`язується прибувати на всі виклики слідчого та суду. При цьому пояснив, що має міцні соціальні зв`язки з родиною, а саме має дружину, малолітню дитину, батьків.

Захисник Новаков А.І. проти клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність, так як висунута ОСОБА_1 підозра не є обґрунтованою. З його точки зору має місце провокація отримання неправомірної вигоди, а ризики прокурором взагалі не доведені, так як докази на підтвердження вказаних ризиків суду не надані, тому просить обрати більш м`який запобіжний захід підозрюваному у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Муфазалов С.Р. також проти клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність, так як висунута ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою, ризики прокурором не доведені. ОСОБА_1 позитивно характеризується, не судимий, має міцні соціальні зв`язки, тому просить обрати більш м`який запобіжний захід підозрюваному у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя приходить у справі до наступного.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

На підставі ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального проовадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13 листопада 2007 року»). Прокурор надав суду вагомі наявні докази про висунуту підозру ОСОБА_1 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Слідчий суддя приходить до висновку про те, що висунута ОСОБА_1 підозра є обгрунтованою.

Згідно Постанови Пленуму №14 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може замінити запобіжний захід на більш м`який.

Відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення» та ст. 177 КПК України зазначено, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

У відповідності до Інформаційного Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України» вказано, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У розуміння ст. 9 Конституції України - Конвенція про захист прав людини, Протоколи до Конвенції та Рішення ЄСПЛ - є частиною національного законодавства.

Як зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 року) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

Судом допитаний у якості свідка старший оперуповноважений в ОВС УСР в Харківській області ДСР НП України ОСОБА_5 , який підтвердив достовірність даних за протоколами про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій на а.с. 41-54 та протоколу про результати контролю за вчинення злочину на а.с. 55-56, які є розсекреченими на даний час.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшов до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора з наступних мотивів.

У ст. 178 КПК України вказані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу і в тому числі однією із обставин є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведено існування ризиків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя відкидає ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, так як останній має сім`ю - дружину, малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що суд сприймає як підстави унеможливлення виїзду підозрюваного за межі Харківської області або України.

Слідчим суддею досліджувалися дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 і було встановлено, що він має малолітнього сина, міцні соціальні зв`язки з родиною - дружиною, сином, батьками. Позитивно характеризується. Доказів про наявність судимостей суду не надано, тобто суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 раніше не судимий.

Допитані у якості свідків мати підозрюваного ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_8 також суду повідомили дані про матеріальний стан підозрюваного та його родини.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

На підставі ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених у ч. 5 статті 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, може призначити заставу у розмірі, який перевищує максимальні розміри - 80 або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу - у вигляді 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 840400 гривень (2102 грн. х 400).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання першого заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області С.В. Борисенка про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Виконання ухвали покласти на начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор»

Підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави у розмірі 840400 гривень, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний ОСОБА_1 , негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; 4) носити електронний засіб контролю.

Після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі невиконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, та суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє по 06 травня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л. О. Якименко