Вирок № 88604052, 02.04.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/1157/20

Провадження №1-кп/359/371/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 квітня 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Баклана В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Решнюка А.В., потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12019110100001810 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, -

у скоєнні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України за наступних обставин.

Так, 24.10.2019 року приблизно о 15:00 год. ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_3 та невстановленою досудовим розслідуванням особою жіночої статі на автомобілі марки «Mercedes-Benz» д.р.н. НОМЕР_1 прибули до домоволодіння №14 по вул. Підбірна в СК «Вікторія-Плюс», розташованого в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, та намагались проникнути на територію домоволодіння.

Їхні дії помітили голова правління СК «Вікторія - Плюс» ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та підійшли поцікавитись, з якою метою вони там перебувають. З цього приводу ОСОБА_3 почав розмовляти з головою правління ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 знімала їх розмову за допомогою відеокамери мобільного телефону. Через деякий час, приблизно о 15:22 год. 24.10.2019 року, перебуваючи по вул. Підбірна поблизу домоволодіння №14, ОСОБА_3 помітив, що його розмову знімає за допомогою відеозапису ОСОБА_2 та разом із ОСОБА_1 через застосування сили відібрали у ОСОБА_2 мобільний телефон, після чого ОСОБА_3 видалив відеозапис з телефону ОСОБА_2 . В свою чергу, ОСОБА_2 , а також інші присутні чинили опір та намагались перешкодити діям ОСОБА_3 та допомогти ОСОБА_2 повернути свій мобільний телефон.

В цей час ОСОБА_1 з метою припинити опір ОСОБА_2 шляхом нанесення їй фізичної шкоди та допомогти ОСОБА_3 видалити відеозапис, керуючись мотивом неприязних відносин до ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що вона фіксувала розмову ОСОБА_3 та голови правління кооперативу ОСОБА_4 , яку б він не хотів розголошувати, приблизно о 15:22 год. 24.10.2019 року, перебуваючи по вул. Підбірній біля домоволодіння №14, тримаючи в правій руці невстановлений досудовим розслідуванням спеціальний засіб самооборони, споряджений речовиною сльозоточивої та дратівної дії, направивши його в сторону обличчя ОСОБА_2 , застосував його, розпиливши його вміст у обличчя останньої.

Вказаними умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у виді крововиливів слизових оболонок повік обох очей, язика.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились в умисних легких тілесних ушкодженнях, тобто скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Доказами вчинення указаного злочину, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, захисника та потерпілої, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, завданих внаслідок його дій тілесних ушкоджень, що є легкими).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, приніс свої вибаченні потерпілій, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, та призначити покарання у вигляді штрафу.

Щодо обставин вчиненого злочину, повідомив, що він дійсно 24.10.2019 року приблизно о 15:00 год. разом знайомими на автомобілі марки «Mercedes-Benz», виконуючи функції водія та охоронника, прибули до домоволодіння АДРЕСА_2 та намагались проникнути на територію домоволодіння, яке належить на праві власності особі, яку він охороняв, і ця територія є спірною. Їхні дії помітили люди та підійшли поцікавитись, з якою метою вони там перебувають. Почалась розмова під час якої потерпіла знімала їх розмову за допомогою відеокамери мобільного телефону. Коли вони помітили, що їх розмову знімає за допомогою відеозапису потерпіла, то вони разом відібрали у неї мобільний телефон. В цей час ОСОБА_1 він тримав в руці газовий балончик та направив його в сторону обличчя ОСОБА_2 та розпилив його вміст у обличчя останньої та хто рядом знаходився, з метою заспокоїти людей, які мали агресивну поведінку.

Не оспорює, що внаслідок саме його дій у вигляді розпилювання вмісту балончику потерпілій ОСОБА_2 були спричинені легкі тілесній ушкодження у вигляді опіків очей та обличчя.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, зважаючи на відсутність процесуальних витрат та речових доказів.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію обвинуваченого, його захисника та відсутність з цього приводу клопотань прокурора і потерпілої.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за санкцією указаної статті кримінального закону.

Притягнення до відповідальності останнього за указаною статтею кримінального закону підтримала і потерпіла ОСОБА_2 .

Злочини вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання відносно ОСОБА_1 покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.

Так, санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року, а тому відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , і передбачене ч.1 ст. 125 КК України, є злочином невеликої тяжкості, оскільки передбачає покарання до одного року виправних робіт.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття.

Обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, відомості про перебування останнього на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання у суду відсутні, ОСОБА_1 не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не являється військовослужбовцем.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним. Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне, призначити ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України, покарання у виді максимального штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп., визначеного санкцією кримінального закону.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 не заявлено. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні, про їх наявність не повідомив і прокурор в ході судового розгляду.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні також відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Засуджений ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA888999980313070106000010004; код класифікації доходів: 21081100), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду С.М. Вознюк