Рішення № 88598938, 06.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/2754/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Міністерства оборони України, в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,

У С Т А Н О В И В:

Міністерство оборони України, що діє в інтересах Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі також - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) в якому просить стягнути витрати пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі у сумі 106180,49 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу, у зв`язку з чим був відрахований з вищого навчального закладу, тому відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний відшкодувати навчальному закладу витрати, пов`язані з його утриманням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Витрати на утримання відповідача складають 106180,49 грн, на час звернення до суду в добровільному порядку не відшкодовані.

18.09.2019 ухвалою суду позовна заява повернута позивачу на підставі статті 169 КС України.

23.12.2019 постановою Шостого апеляційного адміністративно суду ухвала Чернігівського адміністративного суду від 18.09.2019 скасована, справа направлена на продовження розгляду.

15.01.2020 ухвалою суду позовна заява залишена без руху для усунення недоліків у справі.

06.02.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків у справі.

07.02.2020 ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача у встановлений судом строк відзив не надійшов, копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.02.2020 з додатками отримав 21.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01.08.2015 між Військовим інститутом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, який набув чинності з дня його укладання (а.с. 73).

03.08.2015 на підставі наказу начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по стройовій частині) № 159 солдата ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу за спеціальністю «Психологія» та з 01.08.2015 зараховано на всі види забезпечення, а 03.08.2015- на продовольче забезпечення за нормою харчування № 1 (а.с.72).

Відповідно до умов зазначеного Контракту, відповідач навчався на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов`язувався продовжити подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання. Відшкодувати Міністерству оборони України витрати пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

До 16.08.2019 відповідач за рахунок коштів державного бюджету перебував у період навчання на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, був забезпечена житлом із наданням відповідних комунальних послуг.

16.08.2019 відповідно до витягу з наказу начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по особовому складу) № 29 РС у зв`язку з розірванням контракту через відмову від проходження військової служби курсант ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) (а.с.74).

Отже, відповідач, порушив умови укладеного між ним та Інститутом Контракту, тому повинен в повному обсязі відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відповідно до розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 22.08.2019, яка складена на підставі «Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 № 696, загальна сума визначених до відшкодування витрат становить 106180,49 грн, в т.ч.:

- грошове забезпечення з нарахуваннями - 17975,63 грн,

- продовольче забезпечення - 70908,66 грн,

- речове забезпечення - 11878,69 грн,

- медичне забезпечення - 59,51 грн,

- оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії - 5358,00 грн (а.с. 75).

05.09.2019 відповідачу направлено повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі (а.с.86).

У добровільному порядку відповідач витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-XII).

За приписами ч. 3, 5 ст. 25 Закону України № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 вказаного Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є","3", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 вказаного Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктом 1 Порядку "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно з п. 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з п. 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Факт нарахування та отримання відповідачем грошового забезпечення за спірний період підтверджується витягами з розрахункових відомостей (т.1 а.с.169-173).

Відповідно до п. 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Витрати на харчування по курсанту ОСОБА_1 за період навчання підтверджується Договорами про закупівлю послуг щодо забезпечення харчування за контрактом (послуги щодо забезпечення харчуванням особового складу військового інституту Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарах та полових умовах. та додатковими угодами до Договорів про закупівлю послуг з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особистого складу (штатних тварин) військової частин (установ) Збройних Сил України та стаціонарах та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) (т.2 а.с. 96-133). Також позивачем надано розрахунки витрат, пов`язаних з продовольчим забезпеченням курсантів (т.1 а.с.76 -77).

Згідно з п. 2.1.4. Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Факт надання медичної допомоги відповідачу у спірний період підтверджується довідкою про використання медикаментів та засобів медичного призначення за період навчання ОСОБА_1 підтверджується довідкою № 944 від 04.09.2019, та довідкою від 09.08.2019 (т.1 а.с.78, 81-82).

Відповідно до п. 2.1.6. Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Факт фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в період навчання підтверджується розрахунком (т.1 а.с. 83).

Факт фактичних витрат, пов`язаних з речовим забезпеченням курсанта ВГЛФ 412 пс ОСОБА_1 підтверджується розрахунками, роздавальними відомостями, та накладними (вимогами) (т.1 а.с.174 -250, т.2 а.с.1-95).

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується факт витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Військовому інституті.

Суд зауважує, що в матеріалах справи міститься рапорт відповідача від 15.08.2019 про відрахування (звільнення), в якому зазначено, що він не заперечує проти відшкодування витрат на навчання (т.1 а.с.85).

Враховуючи викладене, суд встановив, що позивач надав докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Інституті.

Суд встановив, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Військовому інституті в сумі 106180,49 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з пп. 7-8 Порядку № 964 у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними та такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з його утриманням в Військовому інституті у розмірі 106180,49 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка фактичні витрати пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 106180,49 грн (сто шість тисяч сто вісімдесят грн) 49 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивачі: Міністерство оборони України, Повітрофлотський просп.,6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022.

Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Ломоносова, 81, м. Київ, 03189, код ЄДРПОУ 22994521, МФО 820172, р/р 31256277109609 в Головному управління державного казначейств України в м. Києві.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко