Ухвала суду № 88598085, 03.04.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

707/265/20

2/707/420/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Суходольського О.М.

при секретарі Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача адвоката Сучило Артема Олеговича про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Сучило А.О. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Древ-Град» та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ «Древ-Град» і знаходяться у нього чи інших осіб в межах суми стягнення – 120384,69 доларів США.

В обгрунтування своєї заяви заявник вказує, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Древ-Град» про стягнення заборгованості солідарно. Ціна позову становить 120384,69грн.

Станом на дату направлення позову позичальник не виконав основного зобов`язання щодо повернення позики та зобов`язання по сплаті відсотків, відтак, сукупна заборгованість за договором позики М/С від 21.03.2016р. становить 120384,69 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики №М/С від 21.03.2016р., між позикодавцем, позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДРЕВ-ГРАД» було укладено трьохсторонній договір поруки (на забезпечення зобов`язання позичальника за договором позики №М/С від 21.03.2016 р.) від 22.03.2016 р., за умовами якого поручитель зобов`язується повернути в строки та на умовах визначених договором позики в тому числі суму позики та відсотки від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання (п.п.1.1.,1.2., 2.1.1. Договору поруки).

Наразі позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання за договором позики, а виконання відповідних зобов`язань забезпечені виключно порукою ТОВ «Древ-Град».

Заявник вказує, що на даний час існує реальна загроза, що поручитель може відчужити належне йому на праві власності рухоме й нерухоме майно, оскільки керівником ТОВ «Древ-Град» із правом підпису розпорядчих документів є ОСОБА_2 - позичальник за договором позики №М/С від 21.03.2016р. Крім того, разом із заявленими вимогами у ТОВ «Древ-Град» наявні невиконані зобов`язання заявником за договором позики від 24.12.2015р. та договором позики №М/Д від 21.03.2016р. та щодо стягнення яких заявником також заявлено позовні вимоги. Тож, в подальшому виконання судового рішення в частині стягнення коштів буде неможливим. Загальна сума заборгованості за цими договорами становить: 176284,00 доларів США та 664100,00 грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зазначена норма узгоджується з вимогами ст. 41 Конституції України.

Суд вивчивши матеріали заяви, встановив, що вимоги заявника не конкретизовані, а саме не вказано на яке саме майно і грошові кошти необхідно застосувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту, що у подальшому унеможливить належне виконання ухвали суду. Крім того, накладення арешту на неіснуюче майно чи майно, яке не належить відповідачу, є неправомірним.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення, оскільки заявником не наведено достатніх підстав відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України та не надано належних доказів, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, грошові кошти відповідача ТОВ "Древ-Град".

Враховуючи вищенаведене, суд вважає дану заяву, неконкретизованою, безпідставною та не обґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Суд вважає вжиття таких заходів забезпечення позову на даний час необгрунтованим та передчасним.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України,-

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника позивача адвоката Сучило Артема Олеговича про забезпечення позову - відмовити.

Ознайомитись з повним текстом ухвали, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення через суд першої інстанції або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. М. Суходольський