Постанова № 88597791, 03.04.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/136/20 Провадження №-3/613/95/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року

Богодухівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Шалімова Д.В., за участю секретаря Кривошеї А.О., захисника – адвоката Векленка В.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП « ОСОБА_1 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2020 року о 00.50 год. на вул. Шевченка м. Богодухова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки RENAULT TRAFIC н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, невиразна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та медичного огляду в Богодухівській ЦРЛ ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що близько 01.00 год. 23 січня 2020 року він поїхав в аптеку, щоб купити ліки для своєї малолітньої дитини. ОСОБА_2 додому, на вул. Шевченка, неподалік від магазину «Радуга», його зупинили працівники поліції та повідомили, що у нього, нібито, не горіла підсвітка заднього номерного знаку. Вийшовши з салону автомобіля, щоб перевірити твердження інспектора, він побачив, що підсвітка горіла та задній номерний знак було добре видно. Поведінка працівників поліції його насторожила, оскільки причину зупинки він не зрозумів, при цьому, з собою він мав значну суму коштів в іноземній валюті. Під час розмови працівники поліції повідомили йому, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки з його ротової порожнини відчувається різкий запах алкоголю. Однак, цього дня алкогольних напоїв він не вживав, про що він повідомив працівникам поліції, проте, останні з його твердженнями не погодились та запропонували пройти медичне освідоцтво на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». На пропозицію інспектора він не погодився, оскільки не мав до них довіри та вони всі разом поїхали до Богодухівської ЦРЛ. До лікарні, з метою медичного освідоцтва», працівники поліції його привезли в кайданках та в одному кросівку, оскільки на місці зупинки між ними виник конфлікт, під час якого він почав втікати та загубив черевик, оскільки вдома на ліки чекала його дружина та з даного приводу він переймався. По прибуттю до лікарні він дуже змерз, оскільки, зважаючи на зимовий період та низьку температуру, значний проміжок часу він перебував на вулиці, при цьому у нього були босі ноги. Черговий лікар запропонував йому подихати в апарат, однак він відмовився, оскільки спочатку забажав зігрітись та здати всі необхідні аналізи, зокрема сечу. Незважаючи на його прохання зігрітись, працівники поліції чекати не бажали та тиснули на нього. Враховуючи пізній час, упереджене ставлення до нього працівників поліції, він чекав лише закінчення всієї процедури оформлення документів, оскільки йому потрібно було якомога швидше відвезти ліки дитині. По закінченню заповнення документів, працівниками поліції було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та зафіксовано відмову від проходження медичного освідоцтва. Під час перебування в медичній установі він переймався долею грошових коштів, котрі були в його особистих речах, у зв`язку з чим, попрохав медичну сестру залишити їх на зберігання до наступного дня, однак отримав відмову. Зазначив, що з діями працівників поліції він не згоден, оскільки фактично від проходження медичного освідоцтв він не відмовлявся, а лише попрохав надати час, щоб зігрітись. При цьому, він хвилювався за грошові кошти, які були в кармані його куртки, оскільки дії працівників поліції йому здавались підозрілими та довіри до них він не мав. Не заперечував, що дійсно не зупинився на вимогу працівників поліції.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засідання пояснила, що вона працює медичною сестрою приймального відділення Богодухівської ЦРЛ. В день подій вона була на чергуванні. В нічний час працівники поліції привезли ОСОБА_1 на медичне освідоцтво, у зв`язку з чим вона покликала чергового лікаря ОСОБА_4 . В той час, коли чекали лікаря, вона звернула увагу на те, що ОСОБА_1 мав брудний одяг та був одягнутий в один кросівок. Останній поводив себе спокійно, агресії не проявляв. Лікар запропонував ОСОБА_1 пройти медичне освідоцтво за допомогою спеціального технічного засобу «Алкофор» та здати сечу, однак останній на пропозицію лікаря відмовився, про що лікар склав висновок, який вона разом з молодшою сестрою ОСОБА_5 засвідчили підписом. Зазначила, що останній прохав на зберігання залишити грошові кошти, на що вона відмовила, при цьому, жодних коштів вона не бачила.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює молодшою сестрою Богодухівської ЦРЛ. У нічний час 23 січня 2020 року працівники поліції привезли ОСОБА_1 для медичного освідоцтва. В той день черговим лікарем був ОСОБА_4 . Вона чула, як ОСОБА_1 говорив про те, що змерз та хоче зігрітись, при цьому останній поводив себе адекватно та особливих ознак алкогольного сп`яніння не виявляв. Також вона звернула увагу на те, що останній мав брудний вигляд та був взутий в один кросівок. Їй відомо, ОСОБА_1 на пропозицію лікаря пройти освідоцтво на стан алкогольного сп`яніння відмовився, та висновок лікаря вона разом з черговою медичною сестрою ОСОБА_3 засвідчили підписом. Зазначила, що прямим свідком подій, окрім відмови ОСОБА_1 від освідоцтва, вона не була.

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідків, дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В рішенні по справі «О,Галларан та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних прав, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частиною 6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до ч. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 390659 від 23 січня 2020 року, направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 23 січня 2020 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 23 січня 2020 року за № 13, відповідно до якого ОСОБА_1 в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відмовився від проходження медичного огляду та оглянутим диском з відеозаписом подій.

Суд не приймає до уваги наявні в матеріалах справи письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , оскільки даних свідків судом було допитано в судовому засіданні. Пояснення свідків є чіткими та зрозумілими.

Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні ОСОБА_1 особисто пояснив, що дійсно 23 січня 2020 року він двічі відмовився від проходження медичного освідоцтва на стан алкогольного сп`яніння, перший раз на пропозицію працівників поліції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, другий раз на пропозицію лікаря закладу охорони здоров`я. При цьому, фізична сила та спеціальні засоби кайданки до ОСОБА_1 застосовувались на підставі протоколу про адміністративне затримання серії АА № 197056 від 23 січня 2020 року, з метою зупинення його протиправних дій, агресивної поведінки та складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, не визнання вини ОСОБА_1 суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 з приводу того, що його поведінка викликана наявністю у нього значної суми готівкових коштів в іноземній валюті, оскільки дані твердження окрім свідчень ОСОБА_1 жодними доказами не підтверджується. Свідчення останнього з приводу наявності при собі коштів та побоювання за їх долю, суд розцінює як тактику захисту.

При цьому, є слушними пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які вказали, що ОСОБА_1 на пропозицію лікаря ОСОБА_4 пройти медичне освідоцтво на стан алкогольного сп`яніння відмовив. Відмова останнього від проходження медичного освідоцтва також зафіксована лікарем у висновку щодо результатів медичного огляду № 13 від 23 січня 2020 року та наданому до суду відеозапису.

Суд проаналізував наявні в матеріалах справи відеозаписи, при відтворенні яких встановив, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу відмовився, а потім і в закладі Богодухівської ЦРЛ, куди він погодився поїхати, але діставшись до місця призначення, відмовлявся від проходження огляду, це підтверджується діями водія ОСОБА_1 , який з місця зупинки працівниками поліції скрився та не виконав вимогу працівників поліції про зупинку, про що відносно нього був складений адміністративний протокол.

Твердження ОСОБА_1 про те, що від проходження огляду він не відмовлявся, а лише просив почекати доки він зігріється, є безпідставними, оскільки як вбачається з відеозапису, на пропозицію чергового лікаря ОСОБА_4 на проходження медичного освідоцтва останній категорично відмовився.

З приводу твердження захисника – адвоката Векленка В.І. про те, що надані відеоматеріали не можуть бути визнані у справі належним та допустимим доказом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, передбачено ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, жодних ознак фабрикування відеозапису, при розгляді адміністративного матеріалу судом не встановлено.

Суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, ступінь його вини, ступінь суспільної небезпеки, те, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх здоров`ю та життю, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважає, що у відношенні останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись ст.ст. 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати у відношенні нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600-от неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /ОДИН/ рік

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету22030106) судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя