Рішення № 88596381, 01.04.2020, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/20/20

провадження у справі № 2/0285/268/20

01 квітня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.

за участі секретаря судового засідання Славушевич О.В.

сторони у справі: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк»),

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши заочно у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

АТ КБ «ПриватБанк» - позивач у справі, звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість станом на 30.10.2019 року у розмірі 48872,40 грн. за кредитним договором № б/н від 08.09.2010 року та судові витрати у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що всупереч умовам Договору № б/н від 08.09.2020 року, укладеного між ним та відповідачем, останній своїх договірних зобов`язань належним чином не виконував, у зв`язку з чим перед позивачем станом на 30.10.2019 року виникла заборгованість у розмірі 48872,40 грн., з яких: 874,80 грн. - заборгованість за кредитом; 41718,21 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 0,00 грн.- заборгованість за комісією; 3475,94 грн. - заборгованість за пенею; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2303,45 грн. - штраф (процентна складова). Тому для відновлення порушених прав та інтересів звернулися з даною позовною заявою.

22.01.2020 року після виконання вимог ст. 187 ЦПК України провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.04.2020 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Сторони в судове засідання не прибули.

Представник позивача заявив письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, які просив задовольнити /а.с.5,43/.

Відповідач до суду також повторно не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов від якого не надходило.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Згідно зіст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина першаст.1055 ЦК України).

За змістомст. 207 ЦПК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першоюст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першоїст.628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 08.09.2010 року позивачем укладено кредитний договір з відвовідачем ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 900,00 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку /а.с.6/.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті httр://privatbank.ua.

Згідно з наданого Банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 30.10.2019 року становить у розмірі 48872,40 грн., з яких: 874,80 грн. - заборгованість за кредитом; 41718,21 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 0,00 грн.- заборгованість за комісією; 3475,94 грн. - заборгованість за пенею; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2303,45 грн. - штраф (процентна складова)/а.с.5-6/.

Звертаючись до суду із даною позовною заявою позивачем надано копію Анкети - Заяви від 08.09.2010 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, довідку про Умови кредитування, які підписані відповідачем, а також, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також розрахунок заборгованості ( а.с.6,7-10,11,12-35).

Відповідачем, у свою чергу, не надано заперечень відносно того, що він підписував вищевказану Анкету-Заяву про отримання кредиту, довідку про Умови кредитування та отримував в АТ КБ"ПриватБанк" кредитну картку, а також користувався нею, отримуючи від банку кредитні кошти, тобто те, що він отримав від ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти від позивача, а також частково проводив повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність кредитних правовідносин між АТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, та не надав суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, а тому суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 874,80 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом суд приходить до наступного.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, згідно з копії довідки про Умови кредитування /а.с.11/, що підписана відповідачем, умовами кредитування передбачена базова відсоткова ставка на залишок заборгованості 2,5% у місяць (30% річних).

За наданим позивачем розрахунком станом на 30.10.2019 року відповідач заборгував 41718,21 грн. відсотків за користування кредитом.

Отже, відсотки за користування кредитом підлягають стягненню. Однак, при визначенні розміру заборгованості по відсотках суд не враховує збільшення з вересня 2016 року відсоткової ставки до 43,2% і обчислює розмір заборгованості за ставкою 30 % річних, з дати, коли заборгованість по тілу кредиту стала простроченою. А тому суд визнає обґрунтованим та таким, що підлягає стягнення з відповідача розмір заборгованості по відсотка у сумі - 2864,67 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафі, суд прийшов до наступного.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2018 року у справі № 206/931/16-ц провадження № 61-3056ск18.

Тому, з метою уникнення подвійної відповідальності суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення з відповідача нарахованої пені у загальній сумі 3475,94 грн.

У зв"язку з тим, що нарахована пеня не підлягає стягненню, слід зменшити розмір нарахованого штрафу ( процентна складова ), розрахувавши його таким чином : 874,80 грн.+2864,67 грн ( заборгованість за тілом кредиту+ задоволені відсотки )* 5 % = 186,69 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кредитна заборгованість у загальній сумі 4426,16 грн., яка складається з наступного: 874,80 грн. - заборгованість по кредиту, 2864,67 - заборгованість по відсоткам, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 186,69 грн. - штраф (процентна складова)

Позивачем були понесені судові витрати по зверненню до суду в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, які підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог. За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 401,01 грн. ( від 48872,40 грн. задоволена сума 4426,16 грн = 9,06 %; 9,06% від 1921 грн. = 401,01 грн. ).

Керуючись ст.ст.4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 4426 грн. 16 коп. заборгованості за кредитним договором № б\н від 08.09.2010 року та 401 грн. 01 коп. судових витрат, а всього: 4827 ( чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 17 коп.

У решті вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Найменування сторін :

- позивач - Акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» ( адреса місцезнаходження - вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, індекс - 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570);

- відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 )

Дата складення повного судового рішення - 06.04.2020 року.

Суддя А.В.Михайловська