Ухвала суду № 88595454, 06.04.2020, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/951/19

2-п/449/3/20

У Х В А Л А

"06" квітня 2020 р. м.Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого: судді Борняк Р. О.

при секретарі: Баран П.Д.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача: адвоката Гайової Г.Б.,

представника відповідача: адвоката Тимошика І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 15.10.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

15.10.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 02.10.1997 року в Дунаївській сільській раді Перемишлянського району Львівської області, актовий запис №4. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь батька ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 27.08.2019 року і до їх повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Держави 768.40 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768.40 грн. Відповідач по справі хоче переглянути зазначене заочне рішення, оскільки обставини справи встановлені не в повному обсязі.

Представник відповідача просив заяву про перегляд судового рішення задоволити, мотивуючи це тим, що відповідачу по справі не було відомо про ухвалення рішення, оскільки вона не отримувала повісток про виклик до суду.

Представник відповідача заперечила проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, просила стягнути з відповідача по справі витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., мотивуючи це тим, що представником відповідача не надано жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали зазначеної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 15.10.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 02.10.1997 року в Дунаївській сільській раді Перемишлянського району Львівської області, актовий запис №4. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь батька ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 27.08.2019 року і до їх повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Держави 768.40 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768.40 грн.

Згідно наданої адвокатської угоди від 26.03.2020 року, акту приймання-передачі наданих послуг, платіжного доручення №2, встановлено, що адвокат ОСОБА_5 Г ОСОБА_6 Б. уклала договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 на загальну суму 1000 грн., яку ОСОБА_1 оплатив.

У відповідності до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вищевказаної норми випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку не лише коли відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а також, якщо докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Оскільки представником відповідача не надано суду жодних доказів, які мають вагоме значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що у задоволенні заяви пр.о перешляд судового рішення слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначено докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу, а саме: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Враховуючи викладене, обгрунтованості дій позивача, у якого виникає право на відшкодування таких витрат та виходячи із засад розумності, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст.. 133, 137, 141, ст. 287-289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 15.10.2019 року – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі – 1000 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя : Р. О. Борняк