Рішення № 88593877, 02.04.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 234/12644/19

Провадження № 2/242/5/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 р. м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., розглянувши у м.Селидове в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій вказав, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 13.01.2015 р. відповідач отримав у АТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 4750,63 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зобов`язання за вказаним договором відповідач належним чином не виконав. Станом на 03.06.2019 р. має заборгованість за кредитом у розмірі 11167,77 грн., яка складається з наступного: 4015,54 грн. - заборгованість за кредитом; 1832,58 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4554,84 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 764,81 грн. - штраф відповідно до п.п.2.2 Генеральної угоди. Просив стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 11212,16 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою суду від 18.12.2019 р. відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться у спрощеному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами.

Опікун відповідача - ОСОБА_2 - надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10.06.2016 р. ОСОБА_1 визнаний недієздатним, а вона призначена опікуном. Рішення набрало законної сили 22.06.2016 р. Відповідно до ст..1184 ЦК України шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов`язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов`язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності. Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи. З призначенням над відповідачем ОСОБА_1 опікуна ОСОБА_2 обов`язок по вчиненню дій, направлених на виконання кредитного договору, перейшло до опікуна. З моменту визнання відповідача ОСОБА_1 недієздатним він не несе відповідальності за неналежне виконання умов кредитного договору, оскільки є недієздатним суб`єктом цивільної процесуальної дієздатності, а усі правочини, що необхідно вчиняти на погашення суми кредитного зобов`язання, законом покладено на опікуна, який не є стороною кредитного договору і у такому випадку несе особисту відповідальність за завдану шкоду, якщо не доведе, що ця шкода завдана не з його вини. В матеріалах справи відсутні докази про обізнаність опікуна про існування кредитного договору та порушення строків погашення отриманого кредиту. Відповідно до ч.4 ст.41 ЦК України опікун несе відповідальність за протиправні діяння свого підопічного лише з моменту набуття ним повноважень, тобто, вступу у законну силу рішення про визнання особи недієздатною та призначення опікуна. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що 13.01.2015 р. АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг по кредитному договору № SAMDN52000097515287 від 17.07.2013 р. Тобто, 13.01.2015 р. відповідач, маючи невиконане кредитне зобов`язання, за яким неодноразово порушені строки та порядок погашення заборгованості, за власним бажанням звернувся до Банку з метою створення сприятливих умов для виконання зобов`язань по кредитному договору. Загальна сума заборгованості після підписання договору реструктуризації склала 5323,63 грн. Генеральною угодою сторони погодили новий строк погашення заборгованості, а саме з 13.01.2015 р. по 31.01.2018 р., розмір заборгованості, розмір відсоткової ставки, порядок і спосіб внесення платежів на погашення заборгованості. Підписання кредитного договору та генеральної угоди здійснювалося повнолітньою, дієздатною особою, якою підтверджено розуміння та ознайомлення з умовами підписаного документу. ОСОБА_1 в повній мірі розумів характер правовідносин між ним та банком, що підтверджується неодноразовим погашенням заборгованості шляхом переведення коштів на кредитну картку в рахунок погашення заборгованості. З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкового психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

У судовому засіданні були досліджені письмові докази, які надійшли під час розгляду справи:

Так, відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 13.01.2015 р. відповідач отримав у АТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 4750,63 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Станом на 03.06.2019 р. має заборгованість за кредитом у розмірі 11167,77 грн., яка складається з наступного: 4015,54 грн. - заборгованість за кредитом; 1832,58 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4554,84 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 764,81 грн. - штраф відповідно до п.п.2.2 Генеральної угоди.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10.06.2016 р., яке набрало чинності 22.06.2016 р., ОСОБА_1 визнано недієздатним та встановлено опіку (опікун ОСОБА_2 ).

Відповідно довідки, ОСОБА_1 направлений для зарахування на державне забезпечення до Камишівського психоневрологічного інтернату.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд вважає, що в задоволені позовних вимог слід відмовити, оскільки на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 був дієздатним, усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, що виразилося в його волі на укладення кредитного договору та, в подальшому, укладення Генеральної угоди про реструктуризації заборгованості. Проте, вимоги договору не виконав, рішенням суду відповідач був визнаний недієздатним і йому було призначено опікуна. Відповідно до вимог законодавства опікун несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою. Таким чином, усі правочини, що необхідно вчиняти на погашення суми кредитного зобов`язання, законом покладено на опікуна, який не є стороною кредитного договору і у такому випадку несе особисту відповідальність за завдану шкоду. В матеріалах справи відсутні докази про обізнаність опікуна про існування кредитного договору та порушення строків погашення отриманого кредиту.

Керуючись ст.ст. 256-258, 509, 525, 526, 610, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 133, 141, 264, 265, 279, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м.Київ, вул..Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано 02.04.2020 р.

Суддя