Ухвала суду № 88591598, 04.03.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4473/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Єряшевій А.О., за участю адвоката Козлюка М.В., прокурора Мазепіної М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката Козлюка Максима Васильовича, подану в інтересах «Tarinne Group S.A» на бездіяльність уповноважених осіб Офісу генерального прокурора що полягає в не розгляді скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшла вказана скарга, подана в порядку ст. 308 КПК України на бездіяльність Офісу Генерального прокурора , яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017, у якій скаржник просить суд зобов`язати уповноважену посадову особу Офісу Генерального прокурора розглянути скаргу у порядку, встановленому ст. 308 КПК України, а також за результатами розгляду скарги прокурором вищого рівня надати прокурору у кримінальному провадженні обов`язкові до виконання вказівки.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги скарги скаржником зазначено, що Головне слідче управління Національної поліції здійснює досудове розслідування, а Офіс Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

15 січня 2020 року адвокатом Козлюком М.В. в інтересах компанії «Tarinne Group S.A» було подано до Офісу Генерального прокурора скаргу на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017.

Відповіді за результатами розгляду вказаної скарги у порядку, передбаченому ст. 308 КПК України, як зазначено скаржником, не надходило, у зв`язку з чим останній звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність.

Скаржник на підтвердження обґрунтованості скарги посилався на те, що підставою для звернення до прокурора вищого рівня у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017 стали наступні обставини. 03.09.2015 банком АО «АBLV Bank» були заблоковані грошові кошти компанії «Tarinne Group S.A» у розмірі 106 281,18 доларів США та 175 497,70 Євро, які зберігались у банку на рахунках «Tarinne Group S.A».

Підставою для блокування коштів компанії «Tarinne Group S.A» стало рішення, прийняте слідчим МВС Латвійської республіки від 31.08.2015, у межах кримінального процесу №11816008715, який у подальшому направлено в Україну для здійснення подальшого досудового розслідування за місцем вчинення предикатного діяння, у зв`язку із чим були внесені відомості до ЄРДР за № 42017000000000036.

Скаржником зазначено, що ухвалою слідчого судді від 18.09.2019 у справі № 761/41749/19-к скасовано арешт грошових коштів компанії «Tarinne Group S.A». У зв`язку із цим, представником компанії «Tarinne Group S.A» було подано на адресу Генеральної прокуратури України клопотання про забезпечення виконання судового рішення, у якому ставилось питання про звернення до компетентних органів Латвійської Республіки у порядку міжнародної правової допомоги.

Однак станом на дату розгляду скарги судом, прокурором у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017, як зазначає скаржник, не вжито жодних заходів, спрямованих на виконання судового рішення про скасування арешту грошових коштів компанії «Tarinne Group S.A».

В той же час, жодній особі не повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017, та не прийнято рішення про закриття останнього.

До матеріалів скарги долучено роздруківку з офіційного сайту АО «АBLV Bank», у якій наведено відомості щодо самоліквідації банку та прийом вимог кредиторів, що мав початком 18 червня 2018 року. Згідно інформації, наданої АО «АBLV Bank», виплати вкладникам із залишком понад 100 тисяч Євро орієнтовно матимуть початок у 3-му кварталі 2019 року. У зв`язку із ліквідацією АО «АBLV Bank» та встановленими термінами прийому вимог кредиторів і здійснення їх виплат, на переконання скаржника, внаслідок протиправної бездіяльності та недотримання розумних строків досудового розслідування службовими особами Офісу Генерального прокурора, грошові кошти «Tarinne Group S.A.» як кредитора, арешт яких скасований ухвалою слідчого судді, - будуть безповоротно втрачені, що слугуватиме підставою заявнику вимагати відшкодування останніх за рахунок коштів державного бюджету.

В судовому засіданні адвокат Козлюк М.В. вимоги поданої скарги підтримав та просив задовольнити останні у повному обсязі.

Прокурор Офісу Генерального прокурора Мазепіна М.В. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала та зазначила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється у належні та розумні строки.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей та початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017 стали матеріали кримінального процесу №11816008715, які були направлені МВС Латвійської республіки в Україну для здійснення подальшого досудового розслідування за місцем вчинення предикатного діяння.

Адвокатом Козлюком М.В. в інтересах компанії «Tarinne Group S.A.» на адресу Офісу Генерального прокурора 15.01.2020 подано скаргу прокурору вищого рівня на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КПК України прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Стороною захисту повідомлено, що станом на дату розгляду судом скарги, відповіді за результатами розгляду поданої адвокатом Козлюком М.В. скарги на недотримання розумних строків не одержано, що не було спростовано прокурором Офісу Генерального прокурора Мазепіною М.В.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У розумінні ч. 4 ст. 36 КПК України прокурорами вищого рівня є Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурором вищого рівня для прокурора Офісу Генерального прокурора є Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків.

Прокуратура України становить єдину систему, яка у порядку, передбаченому спеціальним Законом України «Про прокуратуру», здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на те, що процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017000000000036 здійснюється прокурором Офісу Генерального прокурора, прокурором вищого рівня для останнього є Генеральний прокурор України, його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків.

З матеріалів скарги вбачається, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000036 становить понад три роки. За вказаний період жодній особі в рамках кримінального провадження не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Прокурором в судовому засіданні не наведено та не підтверджено доказами проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні, обсяг яких відповідатиме використаному строку досудового розслідування. Так само прокурором не наведені заплановані до виконання ефективні слідчі (розшукові) та процесуальні дії в ході подальшого досудового розслідування, без яких не вбачається за можливе прийняття рішення у кримінальному провадженні відповідно до ст. 276, 284 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців.

Зазначена редакція частини 1 статті 219 КПК України, згідно положень Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, не застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до введення в дію цих змін, а саме до 16 березня 2018 року. В той же час, вказана редакція статті 219 КПК України може слугувати критерієм оцінки прокурором розумності строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, особливо у тих, де вжиті заходи забезпечення, що обмежують або порушують права та свободи особи, гарантовані Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

В ході розгляду судом скарги, прокурором не наведено вичерпного переліку слідчих (розшукових) та процесуальних дій та заходів, що виправдовували би значну тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000036. Так само прокурором не зазначено про заплановані до виконання слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність проведення яких обґрунтовує подальше досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Окрім того, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 18.09.2019 у справі № 761/41749/19-к скасовано арешт грошових коштів компанії «Tarinne Group S.A», які ще 03.09.2015 банком АО «АBLV Bank» були заблоковані на розрахункових рахунках.

Згідно п. 17 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений в тому числі доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об`єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні.

Натомість станом на дату розгляду скарги, впродовж понад 5 місяців, стороною обвинувачення не вжито жодних процесуальних заходів, передбачених кримінальним процесуальним законом, спрямованих на виконання та/або належне спрямування вказаного судового рішення, що враховується судом під час оцінки таких критеріїв розумності строків досудового розслідування у кримінальному провадженні як поведінка учасників кримінального провадження та спосіб здійснення прокурором своїх повноважень.

У відповідності до ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Частиною першою статті 533 КПК України передбачено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

З огляду на скасування судом арешту грошових коштів компанії «Tarinne Group S.A», в той же час не забезпечення виконання останнього, що фактично призводить до обмеження права власності та порушення розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, адвокатом Козлюком М.В. на адресу Офісу Генерального прокурора було подано скаргу прокурору вищого рівня, однак остання не розглянута у порядку та строки, встановлені положеннями ст. 308 КПК України.

Згідно фабули кримінального провадження № 42017000000000036, в ході здійснення досудового розслідування за одним епізодом, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, та не вручено обвинувальний акт. Так само відсутні будь-які відомості щодо проведення в минулому та заплановані до проведення у майбутньому слідчі (розшукові) та процесуальні заходи у значному обсязі, що вказує на незначну складність даного кримінального провадження.

Зазначена обставина, відомості про поведінку учасників кримінального провадження та спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень, із яких вбачається невиконання ухвали слідчого судді понад 5-ти місяців, не проведення будь-яких слідчих (розшукових) та процесуальних дій впродовж тривалого строку, що були би спрямовані на прийняття законного остаточного рішення у кримінальному провадженні, а також тривалість досудового розслідування понад 3 роки за вказаних обставин, - засвідчують ознаки порушення стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 28, 113, 114 КПК України щодо дотримання строків досудового розслідування та їх розумності. Вказані обставини є достатньою підставою для вирішення прокурором вищого рівня питання щодо дотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, згідно положень ст. 308 КПК України.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Відповідно до положень ст. 308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що мало місце звернення адвоката Козлюка М.В., який діє в інтересах компанії «Tarinne Group S.A» до Офісу Генерального прокурора зі скаргою, в порядку ст. 308 КПК України.

Скаржником були заявлені вимоги прокурору вищого рівня надати відповідні вказівки щодо невідкладного виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2019 у справі № 761/41749/19-к, якою скасовано арешт грошових коштів компанії «Tarinne Group S.A» у розмірі 106 281,18 доларів США та 175 497,70 Євро, які зберігаються в ABLV Bank, AS Riga, Latvia (Єдиний реєстраційний № 50003149401), шляхом звернення до компетентних органів Латвійської Республіки у порядку міжнародної правової допомоги.

Зважаючи на те, що скаргу адвоката Козлюка М.В. на недотримання розумних строків досудового розслідування не розглянуто, відповідні вказівки прокурору у кримінальному провадженні не надано, що свідчить про відсутність реагування з боку сторони обвинувачення, - слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню в частині зобов`язання уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора виконати вимоги ст. 308 КПК України та розглянути скаргу адвоката Козлюка М.В.

Вимоги скаржника в частині зобов`язання уповноваженої посадової особи Офісу Генерального прокурора за результатами розгляду скарги адвоката Козлюка М.В. надати уповноваженому прокурору Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017 конкретні обов`язкові до виконання вказівки, під час даного процесу не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 308, п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України, надання вказівок щодо проведення слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій та щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні, - віднесено до повноважень прокурорів та прокурорів вищого рівня відповідно.

Положення статті 307 КПК України не передбачають можливості слідчого судді здійснювати функції прокурора у кримінальному провадженні.

Судовий контроль за додержанням уповноваженою службовою особою Офісу Генерального прокурора норм кримінального процесуального закону, за скаргою сторони кримінального провадження, може бути здійснений лише за результатами прийнятого рішення уповноваженим прокурором відповідно до ст. 308 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 306-309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу- задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену посадову особу Офісу генерального прокурора розглянути скаргу адвоката Козлюка М.В. подану в інтересах «Tarinne Group S.A» від 15.01. 2020 року вх. № 19 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000036 від 04.01.2017, з урахуванням доводів викладених у ній, у порядок та строки встановленими ст. 308 КПК України.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 14 год. 55 хв. 06 березня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В. А. Писанець