Ухвала суду № 88591001, 02.04.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11258/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Константінова К.Е., за участю секретаря Шаповалова А.В., прокурора Зимогляда В.М., захисника Логвиненка С.В., перекладача Салманова М.І. огли, підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Зимогляда В.М. про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 321-1, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 229 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Зимогляд В.М. звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255,

ч. 3 ст. 321-1, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 229 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2019 року ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із розміром застави 38000 грн. Після сплати визначеної застави останній був звільнений з-під вати.

Однак, ОСОБА_1 у період часу з серпня 2019 по даний час розмістив за допомогою Інтернет сайтів та соціальних мереж оголошення про продаж лікарських засобів, що не зареєстровані у відповідності до Закону України «Про лікарські засоби» та мають ознаки фальсифікату.

В тому числі ОСОБА_1 , за допомогою акаунту ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 розмістив оголошення про продаж медичного препарату Adcetris 50mg, Keytruda та інші, які не зареєстровані у відповідності до вимог законодавства та їх реалізація заборонена а також мають ознаки фальсифікації, а саме невідповідність оригінальній упаковці, що підтверджується експертною оцінкою виробника "Takeda".

Крім того, у оголошеннях про продаж лікарських засобів зазначалось медичні препарати, а саме: Epclusa 400mg\100 mg, Iclusing 45mg, Soliris 300mg, Lemtrada 12mg\1.2 ml, Iclusig 15mg, Hepcinat LP, Yervoy 50mg\10ml, Sovaldi 400mg, Vosevi, Keytruda.

В подальшому 06.03.2020 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 321-1, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 229 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, вказаними у клопотанні.

ОСОБА_1 зокрема оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 321-1 КК України, санкція якої передбачає довічне позбавлення волі.

На думку сторони обвинувачення до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Тяжкість можливої відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення само по собі спонукує особу до вжиття будь-яких заходів з метою її уникнення, в тому числі у здійсненні переховування від органів досудового розслідування та суду не дивлячись на стійкі соціальні та побутові зв`язки. При чому, ОСОБА_1 не має стійких соціальних та сімейних зав`язків на території України, у нього відсутнє рухоме та нерухоме майно, місце його проживання не визначене.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 має стійкі зв`язки на території Туреччини, Індії, Російської Федерації, представники вказаних країн були залучені ним до участі у злочинній організації та здійснювали керування окремими структурними підрозділами та їх діяльність була охоплена єдиним умислом.

Отже, ОСОБА_1 має можливість переховуватись на території вказаних країн.

Водночас, під час затримання ОСОБА_1 передав паспорт громадянина Азербайджана для виїзду за кордон, а в подальшому передав на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва для зберігання до Генеральної прокуратури України документ, що надає право на виїзд за кордон. Вказаний документ зберігався у Генеральній прокуратурі України про що було достеменно відомо ОСОБА_1 .

Проте, 25.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Начальника Шевченківського УП ГУНП в м. Києві про втрату закордонного паспорту громадянина Азербайджана в серпні 2019 року за невідомих йому підстав.

За результатами проведеної перевірки 18.12.2019 ОСОБА_1 видано відповідну довідку, що надає право на виготовлення паспорту громадянина Азербайджана для виїзду за кордон.

Водночас в ході проведення обшуку 24.12.2019 року у приміщенні, яким користується ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 ,- виявлено значні матеріальні статки, а саме 5051 дол США., які не були вилучені оскільки ухвалою Печерського районного суду дозвіл на вилучення грошових коштів не наданий.

Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 здійснював підготовку для виїзду за межі України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду та вживає активних заходів для цього з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також може вчинити дії, спрямовані на незаконний вплив на свідків з метою зміни показів, а також на експертів, що будуть проводити відповідні експертизи.

Прокурор зазначає, що наведені обставини виключають можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а таким чином виникла необхідність у зміні запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник Логвиненко С.В. просив відмовити в задоволенні клопотання, пославшись на необгрунтованість підозри ОСОБА_1 від 06.03.2020, а також на безпідставність і надуманість доводів прокурора про зміну ризиків, які оцінювались судом раніше при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави. При цьому, ОСОБА_1 має місце проживання, міцні соціальні зв`язки, його паспорт громадянина Азербайджану вилучений посольством, а закордонний паспорт зданий до органів прокуратури.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, а також дослідивши матеріали сторони захисту, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 42018000000002080 від 23.08.2018 року за підозрою, зокрема ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 321-1, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 229 КК України.

ОСОБА_1 31.05.2019 на підставі ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.

01.06.2019 ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.

03.06.2019 ОСОБА_1 ухвалою Печерського районного суду м. Києва обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який продовжений до 31.08.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2019 року ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із розміром застави 38420 грн. Після сплати визначеної застави він був звільнений з-під варти.

06.03.2020 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 321-1, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 229 КК України.

За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

З огляду на вказані положення закону, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 321-1, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 229 КК України, що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних ( фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Отже, слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисника на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри і приходить до висновку про наявність в кримінальному провадження обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

При оцінці доводів прокурора щодо необхідності зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею враховувалось наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 КПК України, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Так, на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва, якою приймались рішення щодо запобіжного заходу ОСОБА_1 , останній передав паспорт громадянина Азербайджана для виїзду за кордон для зберігання до Генеральної прокуратури України. Місце зберігання цього документу було достеменно відомо ОСОБА_1 .

При цьому ОСОБА_1 , не зважаючи на покладені на нього обов`язки, звернувся із заявою до Начальника Шевченківського УП ГУНП в м. Києві про втрату закордонного паспорту громадянина Азербайджана для виїзду закордон в серпні 2019 року за невідомих йому підстав. 18.12.2019 ОСОБА_1 отримав відповідну довідку, що надає право на виготовлення паспорту громадянина Азербайджана для виїзду за кордон.

При цьому, позиція захисту в цьому контексті слідчим суддею розцінюється, як надумана, оскільки ОСОБА_1 про інформація вилучення у нього паспорту органом досудового розслідування в своїй заяві до поліції не зазначив.

24.12.2019 року під час обшуку місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено 5051 дол США.

З огляду на викладене, слідчий суддя погоджується з доводом прокурору про те, що ОСОБА_1 здійснював підготовку для виїзду за межі України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Також слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, слідчим суддею встановлені обставини, наведені прокурором, для зміни підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою на строк до 31.05.2020, в межах строку досудового розслідування, продовженого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2020.

При цьому, наведені захистом доводи та долучені документи, які позитивно характеризуються особу ОСОБА_1 , на думку слідчого судді не спростовують існування у кримінальному провадженні ризиків, які наведені вище, і які обумовлюють застосування до особи виняткового запобіжного заходу з метою забезпечення контролю за його належною процесуальною поведінкою.

Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, зокрема, порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

На підставі вищезазначеного слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний не виконав покладені на нього обов`язки. Таким чином, на даний час існують обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, запобігти яким неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У зв`язку з тим, що стосовно підозрюваного ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений ним, слідчий суддя, керуючись п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 200, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Зимогляда В.М. - задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Азербайджану, підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 321-1, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 229 КК України запобіжний захід із застави на тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту поміщення підозрюваного ОСОБА_1 за даною ухвалою до місця попереднього ув`язнення і до 31 травня 2020 року.

Заставу в сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, внесену за підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2019, на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: р/р 37318005112089 ; МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ банку: 26268059; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ, -

звернути в дохід держави шляхом зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя К.Е.Константінова