Рішення № 88590940, 29.05.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/24772/17

Провадження № 2/752/1059/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.05.2019 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Петрова Є.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги відповідно до Договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання підземної автостоянки і прилеглої території № В3/7-004 в розмірі 8599,52 гривні..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Ліко-житлосервіс» здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинків у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі вбудованих підземних автостоянок (паркінгів), де забезпечує прибирання, цілодобову охорону, комунальні послуги тощо.

18.05.2011 року на підставі Додатку №1 до Акту прийому-передачі житлового будинку від 01.12.2012 р. ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» передав, а ТОВ «Ліко-житлосервіс» прийняв на обслуговування введений згідно Сертифікату відповідності у складі житлового будинку паркінгу по АДРЕСА_1 .

Для обслуговування підземної автостоянки, утримання її у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), ТОВ «Ліко-житлосервіс» уклало відповідні договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, забезпечення цілодобової охорони та організації контрольно-пропускного посту, технічного обслуговування та ремонту системи протипожежної безпеки, тощо.

Відповідач є власником машиномісця № НОМЕР_1 , розташованого в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 .

14.01.2013 р. між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання підземної автостоянки і прилеглої території № В3/7-004, відповідно до умов якого Позивач забезпечує надання послуг з утримання підземної автостоянки, зберігання транспортних засобів власника на стоянці - м/місце НОМЕР_1 на підземній автостоянці, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а Відповідач, Замовник за Договором, оплачує послуги Виконавця з обслуговування стоянки і бере участь у витратах на її утримання, у строк та на умовах, що передбачені Договором.

Згідно п.2.1. Договору загальний розмір плати за утримання підземної автостоянки та прилеглої території на дату укладення Договору становить 344 гривні. Крім того, вказано, що розмір плати за комунальні послуги, що розраховується, виходячи з розміру тарифів, зазначених в п.2.1 Договору. З 01.05.2017 р. тарифи змінено, і вартість утримання підземного автостоянки з кожного власника складає 395 гривень.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з оплати витрат з утримання підземної автостоянки в зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за період з 01.08.2014 р. по 23.11.2017 р. в розмірі 8599,52 гривень.

Відповідач не скористалась своїм право на подачу відзиву у справі.

Розгляд справи відбувається за правилами спрощеного провадження без участі сторін на підставі положень ст. 274-279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Ліко-житлосервіс» здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинків у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі вбудованих підземних автостоянок (паркінгів), де забезпечує прибирання, цілодобову охорону, комунальні послуги тощо, на підставі актів прийому-передачі підземної автостоянки на обслуговування від забудовника TOB «ТМО «Ліко-Холдінг».

18.05.2011 року на підставі Додатку №1 до Акту прийому-передачі житлового будинку від 01.12.2012 р. ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» передав, а ТОВ «Ліко-житлосервіс» прийняв на обслуговування введений згідно Сертифікату відповідності у складі житлового будинку паркінгу по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 , розташованого в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 .

14.01.2013 р. між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання підземної автостоянки і прилеглої території № В3/7-004.

Відповідно до п. 4.1 Договору позивач зобов`язався забезпечити умови обслуговування автостоянки, що дозволяють здійснювати зберігання транспортних засобів, забезпечити охорону підземної автостоянки, виконувати комплекс робіт з утримання автостоянки і прилеглої території, виконувати поточний і капітальний ремонт, повідомляти споживача про зміну діючих тарифів, забезпечити споживачу безперешкодний доступ на автостоянку, надавати додаткові послуги, укладати договори з постачальниками енергії, води, комунальними службами.

Згідно п.2.1. Договору щомісячний розмір відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки на дату укладення Договору становив - 344 гривень.

З 01.05.2017 р. розмір витрат на утримання підземної автостоянки становить 395 гривень.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язалась своєчасно забезпечити оплату послуг за встановленими тарифами у строк та на умовах, що передбачені Договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.902 ЦК України).

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як встановлено судом, і це підтверджується розрахунком заборгованості, відповідач не в повному обсязі виконувала свій обов`язок щодо оплати наданих послуг з утримання автостоянки, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за період з 01.08.2014 р. по 23.11.2017 р. в розмірі 8599,52 гривні.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.79 ЦК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В силу положень ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків в зв`язку з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження оплати послуг позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судом обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» (03191, м.Київ, вул..Ломоносова, 58-а, ЄДРПОУ 30303467, р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість в розмірі 8599 гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» (03191, м.Київ, вул.Ломоносова, 58-а, ЄДРПОУ 30303467, р/р НОМЕР_4 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) судовий збір в сумі 1600 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя