Ухвала суду № 88590916, 19.03.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14105/17

Провадження № 2-др/752/13/20

Додаткове рішення

іменем України

19.03.2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Власенко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення частини посадового окладу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 . Постановлено визнати незаконним наказ від 03 травня 2017 року першого заступника генерального директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Романюка Ю.Ю. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ". Стягнути з Українського державного фонду підтримки фермерських господарствна користь ОСОБА_1 50 % посадового окладу за складність, напруженість у роботі за травень 2017 року в сумі 2 222,53 грн. з урахуванням індексу інфляції та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати. (а.с. 159)

30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 173,00 грн. (а.с. 165) В обгрунтування заяви посилається на те, що позивач разом з позовом подала суду попередній розрахунок розміру судових витрат та заяву про стягнення суми судових витрат, проте дане питання не було вирішено судом під час ухвалення рішення.

Представник відповідача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств подала заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу, в якій не заперечує проти стягнення на користь ОСОБА_1 315,30 грн. витрат на правову допомогу.

В судове засідання позивач, представник позивача та представник відповідача не з"явилися, подали клопотання про відкладення судового засідання.

Проте, відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Відповідно до ст. 220 ЦПК України (яка діяла на момент ухвалення судового рішення) суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положенням ст. 79 ЦПК України (який діяв на момент розгляду справи) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких витрати на правову допомогу.

Статтею 88 ЦПК України (яка діяла на момент ухвалення судового рішення), якою регламентовано порядок розподілу судових витрат встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час розгляду справи просила задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачів понесені нею витрати на правову допомогу. (а.с. 143-144)

Разом з цим, під час ухвалення судового рішення, судом не було вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки лише 30 січня 2020 року позивач разом з заявою про ухвалення додаткового рішення подала до суду докази про понесення таких витрат. (а.с. 167 - 173)

Матеріалам справи встановлено та підтверджено, що позивач сплатила за надану їй правову допомогу 4 173 грн. (а.с. 173).

Так, як позовні вимоги позивача були задоволені, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати на правову допомогу.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Стаття 137 ЦПК України (Витрати на професійну правничу допомогу) передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Пункт 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначає підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

На підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 58-20 від 23 січня 2020 адвокат Сизько Д.Б. надавав позивачеві правову (правничу) допомогу з питань захисту трудових прав клієнта у його відносинах з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств. (а.с. 167)

Відповідно до акта № 1 приймання - передачі наданої правової (правничої) допомоги від 03 грудня 2019 року до вищевказаного договору загальна сума розміру гонорару за надану правову (правничу) допомогу адвоката становить 4 173 грн. Також міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. (а.с. 172)

Сизько Д.Б. здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000620 від 03 листопада 2015 року. (а.с. 171)

Гонорар адвокату на загальну суму 4 173 грн. позивачем сплачені адвокату відповідно до квитанції до меморіального ордеру № 608142SB від 05 грудня 2019 року. (а.с. 173)

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на користь ОСОБА_1 4 173 грн. за надану правову (правничу) допомогу адвоката.

Доводи відповідача з приводу зменшення розміру витрат на правову допомогу суд не приймає до уваги, оскільки дана заява не підписана представником Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 220, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,стягнення частини посадового окладу та відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на користь ОСОБА_1 4173,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: