Рішення № 88588749, 02.04.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3387/17

Провадження № 2/740/34/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої-судді Пантелієнко В.Г.

з участю секретаря Філоненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині справу за позовом Акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача суми боргу по кредиту у розмірі 43926,39 гривень.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 14.06.2013 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір № 005-24907-140613, за умовами якого відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, та відкрито кредитну лінію на загальну суму 39500 гривень. У зв`язку з неналежним виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 06.06.2017 року становить 43926,39 гривень та складається з: простроченого тіла кредиту в сумі 27397,83 гривні та заборгованості по відсотках в розмірі 16528,56 гривень. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача АТ «Дельта Банк» в судове засідання не з`явився надавши клопотання про розгляд справи в його відсутність, заявлені вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Литовченко Д.М. в судове засідання не з`явились, від позивача надійшла заява в якій він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивачем надані не належні та недопустимі докази по справі, а також те, що строк позовної давності пропущено, справу розглянути в його відсутність.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

14 червня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір відповідно до умов заяви № 005-24907-140613 на відкриття поточного рахунку з використаннм платіжної картки та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого Банк відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, встановивши ліміт Кредитної лінії 39500 гривень.

Умовами п.2.4 Частини 2 заяви № 005-24907-140613 передбачено, що кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Відповідно до п.2.4 Частини 3 заяви № 005-24907-140613 кожен наступний ліміт Кредитної лінії надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цій Пропозиції, та не потребує підписання додаткових угод до цієї Пропозиції.

Відповідно до п.2.5 Частини 3 Договору, відповідач до підписання Пропозиції був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування Рахунку (у формі встановлення Кредитної лінії) та орієнтовану сукупну вартість кредиту, відповідно до законодавства України.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися сторонами належним чином у встановлені строки.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку ціни позову (а.с. 4 т.1) у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 43926,39 гривень та складається з: простроченого тіла кредиту в сумі 27397,83 гривні та заборгованості по відсотках в розмірі 16528,56 гривень.

В матеріалах справи маються письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 246-252 т.1) в яких відповідач заперечує позовні вимоги з посиланням на те, що розрахунок боргу долучений позивачем до позовної заяви містить неправдиву інформацію і є не вірним. В тексті пояснень відповідач наводить часткові розрахунки які на його думку спростовують позовні вимоги, при цьому оспорюючи ціну позову ОСОБА_1 не надає суду розрахунку який би скасував розрахунок позивача, проведення судово-екномічної експертизи не ініціює. Тобто відповідач лише вказує на те, що суми в розрахунку АТ «Дельта Банк» є надуманими та не достовірними, з якими погодитись не можливо не надаючи доказів цьому.

Позивачем надано суду виписки по рахунку приватного клієнта за період з 13.01.2011 року по 21.02.2019 року по номеру основного рахунку рахунок № НОМЕР_1 у гривні (а.с. 195-201 т.1, а.с. 4-31 т.2) .

За умовами договору № 005-24907-140613 на відкриття поточного рахунку з використання платіжної картки та обслуговування платіжної картки, банк відкриває клієнту поточний рахунок з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, та випускає/надає в користування клієнту платіжну картку.

Отже, позивачем надана виписка саме по платіжній картці № НОМЕР_1 , яка за умовами договору відкрита відповідачу ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає надані виписки з особового рахунку ОСОБА_1 належними та допустимими доказами у справі про стягнення заборгованості.

Розрахунок заборгованості в повному обсязі базується на виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Зокрема, випискою та розрахунком заборгованості підтверджується факт виконання банком своїх зобов`язань за договором, а саме надання кредитних коштів.

Всі здійснені платежі, які відображені в розрахунку заборгованості, також містяться у виписках по особовому рахунку ОСОБА_1 , який за умовами договору був відкритий відповідачу.

ОСОБА_1 не надано власного розрахунку заборгованості по тілу та відсотках з обґрунтуванням його правильності та повноти, як того вимагає цивільно-процесуальне законодавство.

За таких обставин, суд бере за основу розрахунок позивача, який відповідає руху коштів, наданого представником позивача, та не спростованого відповідачем.

Крім того відповідач просив суд застосувати строк позовної давності.

За нормами ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності є спільною рисою правових систем Держав - учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином,у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами,повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 09 серпня 2017 року у справі №6-2322цс16.

З наявних у матеріалах справи Тарифів на обслуговування платіжних карток Тарифний пакет «Кредитна картка №1 Еволюція Лояльна», вбачається, що тип картки MC World, валюта рахунку гривня, частка обов`язкового погашення тіла кредиту становить 2,00% від суми використаних коштів станом на день Розрахунку, пільговий період для погашення заборгованості по кредитній лінії становить до 55 днів. В умовах тарифного пакету вказано, що держатель зобов`язаний щомісяця погашати частину заборгованості у вигляді Обов`язкового мінімального платежу (ОМП). ОМП складається із частки обов`язкового погашення тіла кредиту, нарахованих процентів за кредит, процентів за недозволений овердрафт, штраф за прострочену заборгованість та суми заборгованостей минулих періодів. Процентні ставки становлять процент за користування відновлювальною кредитною лінією для здійснення операцій в торгово-сервісній мережі 0,0001% річних, процент за користування відновлювальною кредитною лінією після закінчення пільгового періоду та для здійснення операцій з видачі готівки з карткового рахунку у банкоматах та або касах банків становить 4,00 % в місяць, процент на позитивний залишок становить 10,00 % річних, процент за недозволений овердрафт становить 48,00% річних. З п.1.7 Розділу 1 Обслуговування карткового рахунку та кредитної лінії вбачається, що плата за обслуговування карткового рахунку становить 9,90 грн. З п. 3.1 Тарифів вбачається, що штраф за прострочену заборгованість обов`язкового мінімального платежу становить 0,01 %, але не менше та /або не більше 75 грн. за кожен факт прострочення (а. с. 5 т.1 - зворот).

Також, сторонами погоджено строк ліміту кредитної лінії 364 календарні дні (п. 2.4. Частини 2 Кредитного договору № 005-24907-140613 від 14 червня 2013 року) та визначено, що кожен наступний ліміт Кредитної лінії надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених Сторонами у цій Пропозиції, та не потребує підписання додаткових угод до цієї Пропозиції (п. 2.4. Частини 3 Кредитного договору).

Згідно Умов надання кредитної картки тарифний пакет «Кредитна картка №1 Еволюція Лояльна» дата щомісячного погашення сторонами визначена до 25 числа кожного місяця.

В зв`язку з відкликанням банківської ліцензії у ПАТ «Дельта Банк», відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 року, після спливу чергового строку ліміту кредитної лінії, відповідно до п. 2.4 частини 3 договору, був встановлений ліміт Кредитної лінії в розмірі 0,00 грн. Не сплачена заборгованість за договором, визнана простроченою.

Отже, строк виконання зобов`язань за Кредитним договором № 005-24907-140613 від 14 червня 2013 року настав після відкликання банківської ліцензії у ПАТ «Дельта Банк» та спливу чергового строку ліміту кредитної лінії, відповідно до п. 2.4 частини 3 договору, тобто 13 червня 2015 року.

При цьому суд зважає на те, що останнє погашення заборгованості відповідачем було здійснено в 19.02.2015 року в сумі 600 гривень (а.с. 4 т.1).

Отже, наступний платіж на погашення кредитної заборгованості відповідач мав здійснити до 25 числа наступного місяця, тобто до 25 березня 2015 року.

Оскільки ОСОБА_1 такий щомісячний платіж на користь банку не здійснив, саме з зазначеної дати в позивача виникло право на звернення до суду з позовними вимогами.

Позивач звернувся до суду із відповідним позовом про захист свого порушеного права 17 серпня 2017 року (конверт на а.с. 14 т.1), тобто в межах строку позовної давності, перебіг якого для позивача закінчується 25 березня 2018 року.

Зважаючи на те, що банк виконав свої зобов`язання належним чином надавши кредитні кошти, проте відповідачем взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувалися, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованості по кредитному договору в сумі 43926,39 гривень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1600 гривень.

Керуючись ст.ст. 253, 261, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Дельта Банк» 43926 (сорок три тисячі дев`ятсот двадцять шість) гривень 39 копійок суми боргу по кредитному договору, а також 1600 (одну тисяча шістсот) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Суддя В.Г. Пантелієнко