Ухвала суду № 88586771, 14.03.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/14/20 14.03.2020

н\п 1-кс/490/1174/2020

Справа № 490/14/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гречана С.І.

за участю секретаря Вєтрової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №42019150000000066 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2019 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Благодатне Очаківского району Миколаївської області, громадянину України, національність українець, не працюючого, що має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та місце проживання в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Шаповалов О.В., слідчий Таранущенко С.Г., підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Михайлов Г.В., особи які подали письмові зобов`язання про поручительство: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

в с т а н о в и в :

21 лютого 2020 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області Таранущенко С.Г. погоджене з заступником начальника Управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Миколаєві, прокуратури Миколаївської області Шаповаловим О.В. про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, суду пояснив, що в діях ОСОБА_1 вбачається як вимагання так і погроза у застосуванні насильства над потерпілим та його близькими родичами. В обґрунтування того, прокурор наводив докази спілкування ОСОБА_1 з потерпілим ОСОБА_5 , що міститься у протоколі НСРД і протоколі допиту потерпілого.

Підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечували, просили слідчого суддю зменшити розмір застави оскільки сума застави визначена попередньою ухвалою слідчого судді є непомірно великою для підозрюваного.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді зазначеного клопотання у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" слідчий суддя застосовує Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до ст.5 Конвенції кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В рішенні "Єлоєв проти України" Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення "законності" позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа "Буткевічюс проти Литви").

Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі "Нечипорук та Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04 суд наголошує, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що на початку листопада 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та групою невстановлених слідством осіб, та розробили злочинний план, направлений на вчинення вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_5 , чи його близькими родичами, особисті дані якого були змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», який полягав у тому, щоб отримати від останнього грошові кошти за неіснуючий борг в сумі 600 000 гривень.

При цьому, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та група невстановлених слідством осіб усвідомлювали, що ОСОБА_5 не має перед ними жодних боргових зобов`язань, та для досягнення власної злочинної мети застосовували погрози потерпілому, та його сину направлені на вимогу передачі чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 діючи спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та групою невстановлених слідством осіб в період з 11.12.2019 по 22.12.2019 в м. Миколаєві неодноразово зустрічалися з потерпілим ОСОБА_5 з метою особистого збагачення, спрямованого на вчинення вимоги передачі чужого майна, шляхом застосування до нього психологічного насилля, що виразилось у висловлюванні погроз насильства, а також у грубій формі вимагали у потерпілого грошові кошти у сумі 600 000 гривень за неіснуючі борги.

В подальшому 27.12.2019, у вечірній час ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , та групою невстановлених слідством осіб прибули до готелю «Шале», який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поштова, 30, де близько о 20:34 год. зустрілися з потерпілим ОСОБА_5 , та усвідомлюючи протиправність своїх дій, спрямованих на вчинення вимоги передачі чужого майна, з метою особистого збагачення, шляхом застосування до нього психологічного насилля, що виразилось у висловлюванні погроз насильства, а також демонструючи ніж, погрожуючи нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, в грубій формі почали вимагати у потерпілого грошові кошти у сумі 600 000 гривень.

11.01.2020 приблизно о 13:50 ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , прибули на територію, прилеглу до ресторану «Вареники», який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 74а/2, з метою завершення реалізації злочинного умисного, направленого на особисте збагачення, діючи за попередньою змовою, здійснили дії, які виразилися у вимоги передачі чужого майна. В подальшому ОСОБА_8 зайшов до ресторану «Вареники», де здійснили дії, які виразилися у вимоги передачі чужого майна, та отримав від потерпілого ОСОБА_5 раніше виготовлені несправжні (імітаційні) засоби у вигляді банкнот номіналом 500 гривень (номер та серія ЛБ4527342) кожна в кількості 500 штук на загальну суму 250 000 гривень, як частину неіснуючого боргу у розмірі 600 000 гривень.

11.01.2020 ОСОБА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, про що повідомлено про підозру.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2020 року до ОСОБА_1 застосовано на строк до 10.03.2020 р. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначений розмір застави у 600000 грн., у разі внесення якої покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: з`являтися за кожним викликом слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись із спілкуванням із потерпілим, свідками, здати, у разі наявності, до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Застосовуючи до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину є обґрунтованою. Ризики, які зазначені у клопотанні слідчого та передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявними. Запобігти цим ризикам не можна шляхом застосування інших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 станом і на цей час підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, які досліджувалися в судовому засіданні під час розгляду клопотання. Зокрема, протоколом про хід і результати аудіо, відеоконтролю розмов або інших звуків, рухів та дій від 17.02.2020 року, в якому містяться відомості про зустрічі ОСОБА_7 разом із ОСОБА_6 ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та групою невстановлених слідством осіб із потерпілим ОСОБА_5 , в ході яких, серед інших, ОСОБА_7 вимагав від останнього повернення грошових коштів, як неіснуючий борг, тримаючи в руках ніж погрожував ОСОБА_5 у застосуванні фізичного насильства, та у застосуванні тілесних ушкоджень (стор. 76 протоколу), при цьому потерпілий через жорстоку поведінку ОСОБА_7 сприймав такі погрози реально, що свідчать і його показання у протоколах допиту; протоколом затримання ОСОБА_7 від 11.01.2020 року, в якому містяться відомості, що під час його особистого обшуку, було виявлено та вилучено предмет схожий на ніж, який на даний час знаходиться на експертному дослідженні.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування зібрані докази є достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_1 , оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими відповідно до ст.87 КПК України в ході розгляду клопотання не встановлено.

За таких обставин, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, офіційно не працює, не має офіційних джерел доходу, розлучений, що вказує на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, станом на момент розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою заявлені раніше ризики не зменшилися, та інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

Отже, під час розгляду клопотання прокурор довів, що вказані вище обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, що, враховуючи продовження слідчим суддею 27.02.2020 року строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців, та згідно ст. 199 КПК України, є підставою для задоволення вказаного вище клопотання.

Разом з цим, слідчий у своєму клопотанні одночасно із продовженням строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також просить визначити розмір застави, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі, що перевищує встановлену законом максимальну межу.

Так, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом частин четвертої, п`ятої ст.182 КПК України:

- розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- у кожному конкретному випадку розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;

- у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий у клопотанні не навів конкретних виключних підстав для визначення застави у розмірі, що перевищує встановлену законом максимальну межу, а отже підстав для висновку, що сума застави у межах п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В обґрунтування необхідності визначення застави у розмірі, що перевищує встановлену законом максимальну межу, слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні вказували на те, що в діях ОСОБА_1 вбачається як вимагання так і погроза у застосуванні насильства над потерпілим та його близькими родичами. В обґрунтування того, прокурор наводив докази спілкування ОСОБА_1 з потерпілим ОСОБА_5 , що міститься у протоколі НСРД і протоколі допиту потерпілого.

Між тим, з протоколу допиту потерпілого встановити, що дії ОСОБА_1 дійсно утворюють склад злочину такого як погроза позбавлення життя, неможливо. Лише з протоколу НСРД вбачається, що ОСОБА_1 висловлюється з погрозою застосування насилля в бік іншої особи, не до потерпілого ОСОБА_5 і дана розмова не стосується цього кримінального провадження.

Слідчий, визначивши заставу у сумі 600000 (шістсот тисяч) грн., що значно перевищує максимальний для категорії тяжких злочинів, не навів в своєму клопотанні жодної підстави, яку він вважає виключною, та яка давала б можливість слідчому судді вийти за межі вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та визначити такий розмір застави.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжний захід не є покаранням за інкримінований злочин, а застосовується на період досудового розслідування і судового розгляду з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тому доводи захисника у цій частині заслуговують на увагу. З врахуванням даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину 2015 року народження, яка має ряд захворювань та станом на теперішній час перебуває під наглядом батьків прідорюваного, оскільки до затримання вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для визначення йому застави у межах, визначених законом для тяжких злочинів, та з огляду на підвищену суспільну небезпеку кримінального правопорушення, а також враховуючи конкретні обставини вчинення інкримінованого злочину та обсяг встановлених у даному випадку ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому вважає, що саме максимальний розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти настанню існуючих ризиків.

У зв`язку з вищенаведеним, клопотання слідчого слід задовольнити частково, продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 08 травня 2020 року, визначити ОСОБА_1 заставу у вигляді 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн. за умови внесення якої на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_1 негайно звільнити з під варти.

Крім того, не підлягають задоволенню клопотання голови громадської організації "Всеукраїнське обєднання "Незалежна спілка спортсменів" ОСОБА_3 , клопотання голови Херсонської обласної федерації громадської організації "Українська Федерація таіландського боксу Муей-Тай " ОСОБА_4 про особисту поруку, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука є не тільки заходом попередження спроб підозрюваного ухилитись від органів досудового розслідування, але й однією з процесуальних форм залучення громадськості до перевиховання правопорушників. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України поручителі зобов`язані забезпечити виконання всіх передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків підозрюваного. Підозрювані перебувають під вихованням впливом людей, близьких їм по роботі, місцю проживання або пов`язаних з ними родинними зв`язками тощо. У кримінальному провадженні може бути залучено поручителя, якщо він заслуговує на особливу довіру. Під особливою довірою до особи слід розуміти те, що вона користується авторитетом у суспільстві, раніше належним чином виконувала роль поручителя тощо. Поручителями можуть виступати громадяни, які завдяки високим моральним якостям, чесному ставленню до праці і виконанню громадських обов`язків мають авторитет у колективі або за місцем проживання і реально спроможні забезпечити належну поведінку і виконання покладених на підозрюваного обовязків.

Громадянин ОСОБА_3 , який очолює громадську організацію "Всеукраїнське обєднання "Незалежна спілка спортсменів" та громадянин ОСОБА_4 , який очолює Херсонську обласну федерацію громадську організацію "Українська Федерація таіландського боксу Муей-Тай", які подали своє клопотання про взяття ОСОБА_1 на особисту поруку, не довели свої моральні якості, не довели що користуються авторитетом у суспільстві, не впевнили слідчого суддю про можливість забезпечити виконання всіх передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків підозрюваного.

За таких обставин слідчий суддя вважає що, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не заслуговують на довіру, через що у його клопотанні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 180, 183, 186, 197, 201, 309, 372 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 08 травня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу у вигляді 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн. за умови внесення якої на на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_1 негайно звільнити з під варти.

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 строком до 08 травня 2020 року наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись із спілкуванням із потерпілим, свідками, здати, у разі наявності, до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Роз`яснити ОСОБА_1 що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області Таранущенка С.Г.

Встановити строк дії ухвали до 00 год. 00 хв. 09.05.2020 року.

У задоволенні клопотання голови громадської організації "Всеукраїнське обєднання "Незалежна спілка спортсменів" ОСОБА_3 - відмовити.

У задоволенні клопотання голови Херсонської обласної федерації громадської організації "Українська Федерація таіландського боксу Муей-Тай" ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.І. Гречана