Постанова № 88586576, 20.03.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/2837/16-а

Провадження №2-а/944/32/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2020 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

за участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові адміністратвину справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та про скасування постанови про порушення митних правил № 1827/20910/16 від 01.06.2016 року,

встановив:

10.06.2016 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 1827/20910/16 від 01.06.2016 року та закрити провадження по справі. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою в справі про порушення митних правил № 1827/20910/16 від 01.06.2016 року його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 256752,15 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою та незаконною. Згідно із вказаною постановою 04.07.2014 року через митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці ним було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки "VW PASSAT" VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 митному режимі "транзит". Йому не було відомо про будь-яке порушення вимог законодавства, тому що працівниками митниці не було вручено протокол про порушення митних правил. Також, йому не було відомо про розгляд протоколу про порушення митних правил заступником начальника Львівської митниці ДФС, останнім не взято до уваги його відсутність та проігноровано право на захист. Окрім того, з дня вчинення правопорушення до дня розгляду справи пройшов строк притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки дане правопорушення не підпадає під категорію триваючих порушень митних правил. Вважає, що заступником начальника Львівської митниці незаконно не розглядалося питання про звільнення його від адміністративної відповідальності у відповідності до ст. 22 КУпАП. Тому, просить позов задовольнити.

Справа поступила до провадження судді Воробля М.М.

02.09.2016 року представником відповідача подано заперечення у справі. Зазначає, що 01.03.2016 року щодо ОСОБА_1 працівниками митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС було складено протокол про порушення митних правил № 0686/20910/16 за ознаками порушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України в зв`язку з перевищенням ОСОБА_1 строку доставки автомобіля марки "VW PASSAT" VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення. 01.03.2016 року ОСОБА_1 надано пояснення щодо причин перевищення строку доставки вказаного транспортного засобу, згідно із якими він 04.07.2014 року о 12 год 50 хв через митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці ввіз на митну територію України автомобіль марки "VW PASSAT" VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів. В подальшому він розібрав даний автомобіль на запчастини та продав на металолом, за що отримав кошти в сумі 100,00 доларів США та 1000,00 грн. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги та обмеження, встановлені розділом V Митного кодексу України, а саме здійснив використання товару - автомобіля, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, чим вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Сума несплачених митних платежів становить 85584,05 грн. Позивач вказує на той факт, що йому не було відомо про будь-яке порушення вимог законодавства, оскільки не було вручено протокол про порушення митних правил, що не відповідає дійсності, оскільки рекомендований лист, яким позивачу було скеровано примірник протоколу, який було вручено адресату 20.05.2016 року особисто, що підтверджується даними УДППЗ «Укрпошта». Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, однак, до Львівської митниці ДФС не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав. Також будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили на момент складення протоколу ОСОБА_1 не надав. Щодо твердження позивача про пропуск строку притягнення до відповідальності, таке є безпідставним, оскільки дане порушення митних правил є триваючим, виявлене 12.05.2016 року, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил і саме з цієї дати слід рахувати строк накладення адміністративного стягнення. Оскільки постановою від 01.06.2016 року на позивача накладено стягнення через 20 днів після виявлення, то строк, передбачений ст. 467 МК не пропущено. Також позивачем зазначено, що посадовою особою митного органу не розглядалося питання про звільнення його від відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП. Натомість, позивачем під час складання протоколу не було надано жодних доказів, які б підтверджували наявність пом`якшуючих обставин, він не з`явився на розгляд справи, своєї вини не визнав та не розкаявся у вчиненні порушення. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2016 року, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 06.10.2016 року № 243 у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Воробля М.М , справу передано судді ОСОБА_4

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2017 року, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 26.12.2017 року № 853 у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_4 справу передано судді Кондратьєвій Н.А.

Ухвалою від 09.02.2018 року справу прийнято до провадження суддею Кондратьєвою Н.А. та призначено до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належим чином.

Представник відповідача повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Таким чином, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі поданих до суду документів.

Згідно із ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Судом встановлено, що 12.05.2016 року старшим державним інспектором ВМО № 2 пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС Шпеком Р.В. складено протокол про порушення митних правил № 1827/20910/16, згідно із яким встановлено, що 01.03.2016 року стосовно ОСОБА_1 працівниками митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС було складено протокол про порушення митних правил за ознаками порушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України в зв`язку з перевищенням ОСОБА_1 строку доставки, встановленого ст. 95 МК України товару - автомобіля марки "VW PASSAT" VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 . 01.03.2016 року ОСОБА_1 надано пояснення щодо причин перевищення строку доставки транспортного засобу марки "VW PASSAT" VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, згідно із якими 04.07.2014 року о 12 год 50 хв через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, ним було ввезено на митну територію України автомобіль марки "VW PASSAT" VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які підлягають при імпорті транспортних засобів. В подальшому він розібрав даний автомобіль на запчастини та продав на металолом, за що отримав кошти в сумі 100,00 доларів США та 1000,00 грн. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги та обмеження, встановлені розділом V Митного кодексу України, а саме здійснив використання товару - автомобіля, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, чим вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Сума несплачених митних платежів, відповідно до службової записки Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання становить 85584,05 грн.

Відповідно до постанови в справі про порушення митних правил № 1827/20910/16 від 01.06.2016 року, винесеної заступником начальника митниці - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Львівської митниці ДФС Мірошніченком М.І. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 300 відсотків несплачених митних платежів, а саме 256752,15 грн.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 01.03.2016 року, 04.07.2014 року о 12 год 50 хв через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ним було ввезено на митну територію України автомобіль марки "VW PASSAT" VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 у митному режимі «транзит» по зеленій смузі руху. Однак, трапилася аварія і даний автомобіль вийшов з ладу. З приводу ремонтних робіт він ні до кого не звертався, оскільки автомобіль не підлягав ремонту. Тому, він прийняв рішення частину автомобіля розібрати на запчастини та здати на металобрухт у м. Яворові, за що йому було сплачено кошти в сумі 100,00 доларів США та 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 МК України, громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 284 МК України, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митний режим «транзит».

Згідно ст. 292 МК України, митні платежі не сплачуються у разі, якщо (відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Статтею 293 МК України передбачено, що особами, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів - є особи, відповідальні за дотримання митного режиму.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 МК України, у разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов`язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.

Відповідно до ст. 30 Податкового кодексу України, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків і зборів, сплати ним податків і зборів в меншому розмірі. Податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що сума несплачених ОСОБА_1 митних платежів, відповідно до службової записки Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС від 31.03.2016 року № 634/13-70-19/46 становить 85584,05 грн.

У відповідності до ст.93 МК України та розділу І п. 4 наказу Держмитслужби України від 17 листопада 2005 року № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», вказаний автомобіль перебуває під митним контролем та до його переміщення повинні виконуватися наступні вимоги, а саме: перебувати у незмінному стані, крім природних змін; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку.

Статтею 95 МК України визначено строки транзитних перевезень, а саме: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).

При цьому, згідно з главою 55 розділу ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов`язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов`язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо).

Нормами ст. 93 МК України визначено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України.

Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про встановлення законодавцем особливих вимог щодо використання митного режиму транзиту, які полягають у виконанні обов`язків щодо строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту та заборони використання транспортних засобів з будь-якою іншою метою, окрім транзиту. Лише при виконанні таких умов застосовується умовно повне звільнення від оподаткування.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ввіз транспортний засіб марки "VW PASSAT" VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 на митну територію України 12.12.2015 в митному режимі «транзит», щодо якого надано пільги зі сплати митних платежів, та в подальшому цей автомобіль розібрав та частинами здав на металобрухт, тобто використав транспортний засіб в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано відповідні пільги.

Зазначене підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , наданими начальнику Львівської митниці ДФС 01.03.2016 року.

Відповідно до ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Також, Митним кодексом України визначено єдину обов`язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Суд критично оцінює покликання позивача на те, що йому не було відомо про будь-які порушення вимог законодавства, не вручено протоколу про порушення митних правил та він не знав про його розгляд, а отже було проігноровано його право на захист, оскільки згідно із рекомендованим повідомленням № 79022043990397 про вручення поштового відправлення супровідний лист від 13.05.2016 року № 8746/13-70-26/д/29 разом з примірником протоколу № 1827/20910/16 від 15.05.2016 року вручено позивачу особисто 20.05.2016 року.

Таким чином, про час і місце розгляду справи згідно із протоколом про порушення митних правил № 1827/20910/16 від 15.05.2016 року ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, однак до Львівської митниці ДФС не з`явився.

Відповідно до ст. 498 Митного кодексу України, прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення є правом, а не обов`язком особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, покликання позивача на те, що справу про порушення митних правил розглянуто без присутності позивача та порушуючи її право на захист є безпідставними, оскільки позивач повідомлявся завчасно про місце, дату та час розгляду справи і мав достатньо часу для підготовки до розгляду справи і щоб використати своє право на захист, а сама процедура розгляду адміністративної справи про порушення митних правил була проведена з дотриманням законодавства.

Окрім того, хибним є твердження позивача про те, що вчинене порушення митних правил не є триваючим, а тому постанова про накладення адміністратвиного стягнення винесена з порушенням строків, передбачених законодавством на час скоєння порушення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Стаття 467 МК України не визначає вичерпного переліку триваючих правопорушень.

Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №490/11485/16-а відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які, почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний, або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Відтак, вчинене позивачем правопорушення є триваючим, а його доводи викладені у позовній заяві з даного приводу не відповідають розумінню норм передбачених МК України.

Таким чином, вказане вище правопорушення, відповідальність за яке передбачена статті 485 МК України, є триваючим правопорушенням, яке було виявлено 01.03.2016 року, а постанова про порушення митних правил винесена 01.06.2016 року, тому строки притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил та накладення адміністративного стягнення відповідачем не пропущено.

Щодо твердження позивача про те, що заступником начальника Львівської митниці незаконно не розглядалося питання про звільнення його від адміністративної відповідальності у відповідно зі ст. 22 КУпАП, ним не наведено жодних обставин, які б свідчили малозначність вказаного порушення. Окрім того, позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не прибув до Львівської митниці ДФС, не навів та не надав доказів на підтвердження наявності пом`якшуючих обставин у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови у справі про порушення митних правил № 1827/20910/16 від 01.06.2016 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та притягненні його до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та про скасування постанови про порушення митних правил є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 241-246 КАС України, ст.ст.4, 95, 380, 467, 485, 481 МК України суд,

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та про скасування постанови про порушення митних правил № 1827/20910/16 від 01.06.2016 року - відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Львівська митниця Державної фіскальної служби, ЄДРПОУ 39420875, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.

Суддя Н.А. Кондратьєва