Рішення № 88586098, 03.04.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/3576/19

Провадження № 2/642/367/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Шаповал Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року представник позивача звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 450/0168/2 від 15.11.2017 у сумі 18124,79 грн., а також судові витрати у розмірі 1921 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15 листопада 2017 року між ПАТ „Державний Ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит (лінія на сплату КАСКО) № 450/0168/2, за яким відповідач отримав грошові кошти кредит) на строк 60 (шістдесят) місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 14 листопада 2022 року. Сторони погодили суму Ліміту кредитування і визначили її в розмірі 34 632 грн. (п. 2.3. Договору). Кредит надавався на сплату страхових платежів за Договором страхування. Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечувався заставою транспортного засобу: марка FІАТ, модель Nuovo Doblo, тип загальний легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , колір сірий, об`єм двигуна 1368. За користування кредитом відповідач зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 19,00% річних. Перерахування в безготівковій формі кредитних коштів на поточний рахунок страхової компанії підтверджується квитанцією № 15 від 15.11.2017р у сумі 25 757, 55 грн. Відповідно до умов Кредитного договору відповідач зобов`язався здійснювати повернення кредиту та сплату процентів за користування ним щомісячно ануїтетними платежами не пізніше 15 числа кожного місяця. Однак, відповідач неналежно виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим, за Договором про споживчий кредит № 450/0168/2 виникла заборгованість, яка станом на 23.04.2019 становить 18 124,79 грн., де 16 384,87 грн. - загальна сума платежів за кредитом (по основному боргу); 1 244,97 грн. - загальна сума заборгованості по сплаті прострочених відсотків за користування кредитом; 360,50 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом; 77,94 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 15,25 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 4,69 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по відсоткам; 30,06 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 6,51 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум по відсоткам.

Ухвалою суду від 28 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с. 60).

25 липня 2019 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач в порушення вимог ст. 628 ЦК України та п. 2.3. Договору про споживчий кредит № 450/0168/2 від 15.11.2017 року грошові кошти у обумовленому розмірі відповідачу не надав (а.с. 70-72).

У вересні 2019 року представник позивача надав суду відповідь на відзив (а.с. 76), у якому зазначив, що пунктом 2.3. Договору сторони погодили суму ліміту кредитування і визначили її в розмірі 34 632 грн. Відповідно квитанції № 15 на поточний рахунок страхової компанії 15.11.2017 було перераховано 25 757,55 грн. за перший рік страхування. Відповідно платіжного доручення № 450/0168/2 на поточний рахунок страхової компанїї 16.11.2018 було перераховано 17 886,20 грн. за другий рік страхування. Таким чином, банк у повному обсязі виконав умови Договору споживчого кредиту.

09 жовтня 2019 року представник відповідача надав суду письмові заперечення (а.с.89-91), у яких зазначив, що встановлення відповідальності за невиконання умов договору у вигляді пені у розмірі від суми простроченого платежу за кожний день прострочення є несправедливим та суперечить принципам розумності та добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків позивача як споживача послуг банку, оскільки така умова договору встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання нею зобов`язань за спірним договором. Зазначив також, що 11.03.2019 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про відкликання кредиту. Згідно з вимогами Договору про споживчий кредит № 450/0168/2 15.11.2017 року за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк позивач, використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно ст. 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

29 листопада 2019 року представник позивача надав додаткові пояснення (а.с. 99-100). У поясненнях представник позивача зауважив, що п. 3.2.3. позичальник доручає Банку здійснювати перерахування Кредиту (траншів) на поточний рахунок страхової компанії зазначений в Договорі страхування, для оплати фактичної заборгованості зі сплати чергових платежів з урахуванням розмірів платежів та строків, що передбачені Договором страхування. Тобто самим підписанням цього договору позичальник доручив здійснювати відповідне перерахування. Але позичальник особисто звернувся до банку із заявою в 16.11.2018 про перерахування кредитних коштів на рахунок СК «ВУСО». Таким чином перерахування відбулося за окремою заявою позичальника, а не з ініціативи банку, відповідно договору. Таким чином, банк у повному обсязі виконав умови Договору про споживчий кредит (лінія на сплату КАСКО) № 450/0168/2 від 15 листопада 2017 року.

Представник позивача ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача - адвокат Колобов Л.В. заперечував проти задоволення позову. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві та письмових запереченнях.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

15 листопада 2017 року між ПАТ „Державний Ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит (лінія на сплату КАСКО) (далі - Кредитний договір) № 450/0168/2, за яким відповідач отримав грошові кошти (кредит) на строк 60 (шістдесят) місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 14 листопада 2022 року.

Пунктом 2.3 Кредитного договору сторони погодили суму Ліміту кредитування і визначили її в розмірі 34 632 грн. Кредит надавався на сплату страхових платежів за Договором страхування (п. 2.4. Кредитного договору).

Згідно п. 5.1.1 Кредитного договору виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечувався заставою транспортного засобу: марка FІАТ, модель Nuovo Doblo, тип загальний легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , колір сірий, об`єм двигуна 1368.

За користування кредитом відповідач зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 19,00% річних (п. 2.5.1). Нарахування процентів здійснюється, починаючи з дати видачі Кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного в Договорі (п. 2.5.2).

Відповідно до п. 3.2.2 Кредитного договору Банк здійснює надання кредиту шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням в безготівковій формі кредитних коштів на поточний рахунок страхової компанії, зазначений в Договорі страхування.

Перерахування в безготівковій формі кредитних коштів на поточний рахунок страхової компанії підтверджується квитанцією № 15 від 15.11.2017 у сумі 25 757, 55 грн.

Виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується: заставою транспортного засобу.

Повернення кредиту, сплата процентів, комісійних винагород (у разі їх встановлення за цим Договором) здійснюється позичальником згідно з Графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного Договором (п.3.3.3 Договору).

Відповідно до умов Кредитного договору відповідач зобов`язався здійснювати повернення кредиту та сплату процентів за користування ним щомісячно ануїтетними платежами не пізніше 15 числа кожного місяця, шляхом внесення коштів на поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, надане йому згідно з умовами договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно черговості, визначеної цим договором (п.3.3.4 Договору).

Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених договором та/або Документам забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, вимагати дострокового повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом, у тому числі, але не виключно, у разі якщо відбулось затримання на один календарний місяць сплати частини основної суми боргу за кредитом та/або процентів за користування кредитом, інших платежів за договором (п. 3.9.1 Договору)

Згідно п. 4.2.1. Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань по цьому Договору.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору Банк має право при виникненні простроченої заборгованості за Кредитом чи процентами і, а також в інших випадках, передбачених Договором, вимагати дострокового повернення Кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за Договором стягнути заборгованість за цим Договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідач умови Кредитного договору порушував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 23 квітня 2019 року становить: 18 124,79 грн., з яких: 16 384,87 грн. - загальна сума платежів за кредитом (по основному боргу); 1 244,97 грн. - загальна сума заборгованості по сплаті прострочених відсотків за користування кредитом; 360,50 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом; 77,94 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 15,25 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 4,69 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по відсоткам; 30,06 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 6,51 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум по відсоткам.

На підставі умов п. 9.3 договору за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% суми простроченого платежу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином, Позичальник будучи зобов`язаним щомісячно вносити платежі по договору, припинив виконувати взяті на себе зобов`язання, допускаючи прострочення платежів та не виконав зобов`язання у строки, передбачені Договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Пунктом 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на .умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підставі положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України у позивача виникає право вимагати дострокового погашення кредиту, що залишився до сплати, та сплати нарахованих відсотків.

Згідно п. 11.1.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язання.

11.03.2019 позичальнику направлена Вимога про відкликання кредиту № 118/20-07-353, але відповідь не отримана, заборгованість не погашена.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Твердження відповідача стосовно того, що в порушення вимог ст. 628 ЦК України та п. 2.3. Договору про споживчий кредит № 450/0168/2 від 15.11.2017 року грошові кошти у обумовленому розмірі відповідачу не надав спростовується наведеним нижче.

Пунктом 16.2 Договору № 4703132-02-21-01 добровільного страхування наземного транспорту передбачено, що страхова сума, страховий тариф і страховий платіж за цим Договором на кожний наступний рік вказується у додатковому договорі, який підписується Сторонами та Вигодонабувачем не пізніше ніж за 15 днів до дня початку чергового періоду страхування. Пунктом 16.1. встановлено, що страхова сума на другий та наступні роки страхування визначається, за заявою страхувальника, у розмірі ринкової вартості ТЗ на початок відповідного року страхування.

Так, між Відповідачем та страховою компанією 14.11.2018 на виконання умов вищезазначеного Договору, укладена Додаткова угоду № 1 до договору добровільного страхування наземного транспорту № 4703132-02-21-01 від 15.11.2017.

Розділом 17 зазначеної додаткової угоди визначений розмір страхового платежу на другий та наступні роки страхування у розмірі 17 886,20 грн.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 16.11.2018, банком здійснено перерахування кредиту в розмірі 17 886,20 гривень на поточний рахунок страхової компанії, зазначеній і Договорі страхування, для оплати фактичної заборгованості зі сплати чергових страхових платежів з урахуванням розмірів платежів та строків/графіків, що передбачені Договором страхування (додатковою угодою).

Відповідно платіжного доручення № 450/0168/2 (219040290321) на поточний рахунок страхової компанії 16.11.2018 було перераховано 17 886,20 гривень за другий рік страхування, що також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_3 .

Банк здійснив надання кредиту шляхом безготівкового перерахування коштів в поточний рахунок страхової компанії, зазначений в Договорі страхування, підтверджується наданими виписками та платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи.

Крім того, відповідно п. 3.2.3. позичальник доручає Банку здійснювати перерахування Кредиту (траншів) на поточний рахунок страхової компанії зазначений в Договорі страхування, для оплати фактичної заборгованості зі сплати чергових платежів з урахуванням розмірів платежів та строків, що передбачені Договором страхування. Тобто самим підписанням цього договору позичальник доручив здійснювати відповідне перерахування. Але позичальник особисто звернувся до банку із заявою в 16.11.2018 про перерахування кредитних коштів на рахунок СК «ВУСО». Таким чином перерахування відбулося за окремою заявою позичальника, а не з ініціативи банку, відповідно договору.

Умовами Договору про споживчий кредит (лінія на сплату КАСКО) передбачено повідомлення Позичальника про видачу чергового траншу за цим договором впродовж 3-х банківських днів шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення тільки лише, якщо надання Кредиту відбулося відповідно до доручення Позичальника, передбаченого п.3.2.3. Оскільки перерахування відбулося на підставі окремої заяви, а не доручення, передбаченого самим Договором рекомендований лист Позичальнику не направлявся.

Таким чином, банк у повному обсязі виконав умови Договору про споживчий кредит (лінія на сплату КАСКО) № 450/0168/2 від 15 листопада 2017 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: 305 НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» (МФО 351823, ідентифікаційний код 09351600, п/р НОМЕР_5 у філії - ХОУ АТ «Ощадбанк») заборгованість за Договором про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) № 450/0168 від 15 листопада 2017 року у сумі 18 124 (вісімнадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: 305 НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» (МФО 351823, ідентифікаційний код 09351600, п/р НОМЕР_5 у філії - ХОУ АТ «Ощадбанк») судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

Повний текст рішення складено 23 березня 2020 року.

Суддя В.В. Вікторов