Вирок № 88583980, 03.04.2020, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 р. м. Кремінна Справа № 426/20975/17 Провадження № 1-кп/414/18/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участі секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В., прокурора Марченка Д.Я.,

захисника Шмуйлової І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сватове, Луганської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше судимого: 23 січня 2008 року Сватівським районним судом Луганської області за ст. 185 ч. З КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, з застосуванням ст. 104, ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців; 09 грудня 2009 року тим же судом за ст. 263 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, згідно ст. 71 КК України приєднано покарання за попереднім вироком у вигляді 1 року позбавлення волі, остаточно 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 07 червня 2013 року, який не працює, паспорт НОМЕР_1 , виданий Перевальським РВ УМВС 06 травня 2011року, зареєстрований АДРЕСА_1 , та фактично мешкає АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 121 ч. 1, 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2015 року, приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 на належному йому автомобілі марки ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_2 , приїхав до буд. АДРЕСА_6, де мешкає його товариш ОСОБА_2 , з яким вони вирішили розпити спиртні напої. В цей же день, приблизно о 22:30, ОСОБА_1 перебуваючи на вказаному місці біля буд. № 7-а, який розташований навпроти буд. № 98 по вул. Веселій, побачив автомобіль марки ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, а саме майна яке перебувало в салоні вказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно протиправно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, упевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкоджати, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 з салону вказаного автомобіля, який був не закритий, таємно викрав одну музичну колонку моделі КВ8 154 V та одну накопичувальну флешку «TRANSCEND», ємкістю 8 ГБ, які на праві власності належать потерпілому ОСОБА_3 , а потім переніс викрадені речі до себе в автомобіль. Після скоєння вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця злочину втік, розпорядившись викраденим майно на свій розсуд. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 15/65-212 від 21 жовтня 2015 року залишкова вартість музичної колонки моделі КБ8 154 V складає 250 гривень, залишкові вартість накопичувальної флешки «TRANSCEND» ємкістю 8 ГБ складає 86 гривень 25 копійок. Загальна залишкова вартість викрадено майна, з урахуванням зносу станом на вересень 2015 року, за умови вільного ціноутворення на території України, може складати: 336 грн. 25 коп.

Таким чином ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно, повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

Епізод № 2.

02 березня 2016 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходився на передньому пасажирському сидінні та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходилася на задньому пасажирському сидінні, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем, Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_4 , що належить на підставі приватної власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 - ОСОБА_4 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, діючи із злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи, що в результаті його дій може бути завдано шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадян, хоча повинен був і міг це передбачити, рухаючись по автодорозі Р-66 у напрямку м. Сватове, в районі перехрестя автодороги Р-66 та вул. Крюкова, с. Гончарівка Сватівського району, порушуючи вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якими ОСОБА_1 згідно з висновком судової авто-технічної експертизи №728 від 20 червня 2016, повинен був керуватися в даній дорожній ситуації і для виконання яких у нього були відсутні перешкоди технічного характеру, допустив згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи №361 від 11 травня 2016 року, повздовжнє, (за напрямком руху), близьке до попутного (за характером взаємного зближення) приблизно паралельне (по відносному розташуванню повздовжніх осей), блокуючи (за характером взаємодії при ударі) зіткнення передньою лівою частиною з задньою правою частиною автомобіля ЗАЗ-968 державний номер НОМЕР_6 , що рухався попереду в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на передньому пасажирському сидінні якого знаходився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля ЗАЗ-968 державний номер НОМЕР_6 ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи №19 від 04 березня 2016 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми голови - закритої черепно-мозкової травми: забиті рани, садна обличчя та волосистої частини голови з інфільтруючи ми крововиливами в м`які тканини голови, з внутрішньої поверхні, крововилив правої ушної раковини та обличчя; крововиливи під тверду та судинну оболонки головного мозку; забій речовини головного мозку правої лобно-тім`яної та лівої тім`яної долей тяжкого ступеня. Травма ускладнилась проривом крові у систему мозкових шлуночків, набряком-набуханням головного мозку. Смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми з комплексом зовнішніх та внутрішніх ушкоджень та ускладнень внаслідок набряку-набухання головного мозку. Закрита черепно-мозкова травма з комплексом зовнішніх та внутрішніх ушкоджень та ускладнень відносно живої особи має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпечності для життя в момент спричинення. В крові трупа ОСОБА_7 , виявлено етанол у концентрації 1,6 %о, така його концентрація відносно живої особи відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня тяжкості. Згідно з висновком судової авто-технічної експертизи № 728 від 20 червня 2016 року, враховуючи викладені у постанові обставини пригоди, зокрема те, що автомобіль ЗАЗ-968, реєстраційний номер НОМЕР_6 , на момент пригоди рухався по правій смузі на відстані 0,5... 1,0 м від правого краю проїзної частини, у дорожньо-транспортній ситуації що склалася, дії водія автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 регламентувалися вимогами п. 13.1. Правил дорожнього руху України.

Відповідно до вимог зазначеного вище пункту, водій автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 повинен був дотримуватися безпечної дистанції до автомобіля ЗАЗ-968, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, водій автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , виконуючи належним чином вимоги п. 13.1. ПДР України, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ-968, реєстраційний номер НОМЕР_6 . В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 13.1. Правил дорожнього руху України та, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та зіткненням з автомобілем ЗАЗ-968 реєстраційний номер НОМЕР_6 .

В даній дорожній ситуації технічна можливість уникнути дорожньо- транспортної пригоди діями водія ЗАЗ-968 реєстраційний номер НОМЕР_6 ОСОБА_6 не визначалася, а повністю залежала від дій водія автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 по дотриманню ним вимог п. 13.1. Правил дорожнього руху України.

Своїми протиправними діями, що виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

Епізод № 3.

14 квітня 2017 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, знаходячись біля кафе «Бистро», розташованого за адресою: пл. 50 річчя Перемоги, 39 м. Сватове Луганської області, ОСОБА_1 у ході словесного конфлікту, що виник на побутовому підґрунті між ним та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , маючи злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, наніс один удар кулаком своєї правої руки в голову ОСОБА_8 , від чого останній впав на асфальтовану поверхню землі всім тілом, вдарившись при цьому об асфальтовану поверхню землі правою скроневою частиною голови. У результаті протиправних дій ОСОБА_1 ОСОБА_8 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно - мозкова травма у вигляді забою речовини головного мозку середнього ступеню з наявністю перелому кісток зводу черепа та ускладнена гостроюепідуршіьною гематомою значних розмірів (120 мл), які згідно з висновком експерта № 44 від18 травня 2017 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.

Таким чином ОСОБА_9 заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, що передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Епізод № 4.

21 жовтня 2017 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, знаходячись біля магазину «Від 37», розташованого за адресою: пл. Привокзальна м. Сватове Луганської області, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, підійшов до компанії молодих людей, де між ним та компанією виник діалог на побутові теми, серед компанії був неповнолітній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згодом, приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, повторно, з погрозою застосування насильства, що виражалося в залякуванні з застосуванням фізичної сили, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, знаходячись поблизу неповнолітнього ОСОБА_10 , вирішив відкрито заволодіти мобільним телефоном «Lenovo», модель А516 в корпусі білого кольору, який на праві власності належить останньому.

Після цього, приблизно о 22 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи біля магазину «Від 37», розташованого за вищевказаною адресою, продовжуючи реалізовувати, свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння мобільного телефону, діючи умисно, протиправно, незаконно, переслідуючи мету незаконного збагачення, маючи перевагу у віці, схопив лівою рукою неповнолітнього ОСОБА_10 за капюшон куртки, після чого вільною правою рукою, послідовно наніс два удари в область тулуба та в подальшому шляхом погроз останньому відкрито заволодів вказаним мобільним телефоном, котрий неповнолітній ОСОБА_10 за його вимогою дістав з кишені та тримав у руці. Взявши вищевказаний мобільний телефон, та поклавши його до кишені своєї куртки, ОСОБА_1 , попрямував в бік магазину «Кристалл», який розташований за адресою: пл. Привокзальна м. Сватове Луганської області. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №137 від 15 листопад 2017 року на підставі даних стосовно ОСОБА_10 будь-яких тілесних ушкоджень не встановлено. У зв`язку з відсутністю необхідності у зверненні за медичною допомогою, удари нанесені в область живота ОСОБА_10 , зазначені ним при його опитуванні та проведенні слідчого експерименту з його участю, не були небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Таким чином своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив неповнолітньому ОСОБА_10 матеріальну шкоду, яка згідно висновку експерта № 19/113/9-4/276-179е від 30.10.2017 складає 766 гривень 67 копійок.

Таким чином ОСОБА_1 відкрито повторно викрав чуже майно з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, що передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час досудового розслідування між прокурором Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Марченком Д.Я., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участі його захисника Шмуйлової І.М., 18 березня 2020 року укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно умов вказаної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 121 ч. 1, 286 ч. 2 КК України щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у разі затвердження такої угоди, а саме за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Потерпілі надали письмові згоди на укладення зазначеної угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 121 ч. 1, 286 ч. 2 КК України, які за ст. 12 КК України належить до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами відбулося добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України та може бути затверджена, а на її підставі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, наявними є фактичні обставини для визнання винуватості. Крім того, суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд, відповідно до ст. 66 КК України, відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 цього Кодексу, суд визнає вчинення злочинів в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу зловживання спиртними напоями, стійких соціальних зв`язків немає, працездатний, але ніде не працював.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, застосувавши приписи ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Оскільки ОСОБА_1 не мав та немає посвідчення водія, до останнього не може бути застосоване додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, передбачене санкцією частини 2 ст 286 КК України.

Вирішуючи питання щодо зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання засудженому ОСОБА_1 , який перебуває під вартою з 13.11.2017 року і дотепер, суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду в справі №663/537/17, згідно якої, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).

Таким чином, строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню ОСОБА_1 із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі згідно Закону № 838-VIII ,в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 207447,94 грн підлягає повному задоволенню з огляду на його обґрунтованість, підтвердженість доказами (а.с.48-53,54-62,63 т.1) та визнання його обвинуваченим.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 24500 грн. (а.с.31-45 т.3), і в сумі 5325 грн. (а.с.76 т.8), загалом 29825 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн., пов`язаної з моральними стражданнями з приводу ушкодження здоров`я, підлягає повному задоволенню з огляду на його обґрунтованість, доведеність допустимими доказами та визнання його обвинуваченим.

Витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №211-127/7 від 21.10.2015 року у розмірі 614 грн. 40 коп., судової авто-технічної експертизи № 728 від 20.06.2016 року у розмірі 3303 грн., судово - товарознавчої експертизи №19/113/9-4/1127д від 30.10.2017 року у розмірі 618,50 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України, а саме власне майно потерпілих залишити за належністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 472, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 березня 2020 року, укладену в м. Кремінна Луганської області між прокурором Марченком Д.Я. з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником Шмуйловою І.М з іншої сторони.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 121 ч. 1, 286 ч. 2 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_1 покарання:

за ч.1 ст. 121 КК України - 5 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 286 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим, остаточно призначити 5 років позбавлення волі, з ізоляцією та поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Строк покарання рахувати з 03 квітня 2020 року, зарахувавши йому в строк покарання строк попереднього ув`язнення в період з 13.11.2017 року і до набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, згідно приписів ч 5 ст 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сватове, Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.05.2011 року Перевальським РВ УМВС України в Луганській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , іденкод НОМЕР_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в рахунок відшкодування майнової шкоди ,- 207447,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сватове, Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.05.2011 року Перевальським РВ УМВС України в Луганській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , іденкод НОМЕР_9 , мешкає АДРЕСА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди ,- 29825 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн., а разом 49825,00 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сватове, Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.05.2011 року Перевальським РВ УМВС України в Луганській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , процесуальні витрати у розмірі 4535,90 грн. на наступні реквізити: Отримувач: УК у Кремін.р-ні/КРЕМІНС.Р-Н/24060300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37796309, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA918999980313080115000012151, Код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Речові докази:

мобільний телефон Lenovo 516, переданий під розписку ОСОБА_11 , залишити їй же;

музичну колонку RBS 154V музичного центру LG та флешку «Transend» 8гб, передані під розписку потерпілому ОСОБА_3 залишити йому ж;

автомобіль марки ЗАЗ-968, реєстраційний номер НОМЕР_10 , бежевого кольору та автомобіль марки «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_4 , передані під розписки відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , залишити їм же, відповідно.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду протягом 30 днів, Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Є.М. Акулов