Рішення № 88583288, 28.02.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/282/20 Провадження № 2-а/450/38/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Блистів М. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бокало М. І. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення і закриття справи,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бокало М. І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 566010 від 09.01.2020 року і закриття провадження у справі.

В обґрунтування позову покликається на те, що 09.01.2020 року інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Бокало Марією Ігорівною було винесено Постанову серії ДПО18 № 566010 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 . В постанові зазначається: «09.01.2020 року 10 год. 08 хв. на автодорозі М-11 «Львів-Шегині» км 14+700 будучи начальником ДПР 1 відповідальним за експлуатаційний стан, не вжив (нечитабельний текст) протиожеледними матеріалами проїзної частини, на якій мається ожеледиця, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг п. 3.1.16 та 3.1.18 ДСТУ 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» п. 1.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 140 КУпАП». Позивач не погоджується із зазначеною вище постановою, вважає її безпідставною та протиправною. Відтак, провадження у справі підлягає закриттю із підстав відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП з огляду на наступне: в постанові зазначається: «09.01.2020 року 10 год. 08 хв. на автодорозі М-11 «Львів-Шегині» км 14+700 будучи начальником ДРП 1 відповідальним за експлуатаційний стан…». Поряд з цим, до Постанови не додається жодного належного і допустимого доказу про те, що ДРП 1 є відповідальною за експлуатаційний стан на автомобільній дорозі М-11 «Львів-Шегині» км 14+700. Водночас, позивач зазначає, що ДРП 1 (дорожньо-ремонтний пункт; не є юридичною особою) входить до складу ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код: 31899285), що засноване Державним агентством автомобільних доріг України (ідентифікаційний код: 37641918). Власником усіх автодоріг загального користування України є держава Україна, а уповноваженими державою органами управління автомобільними дорогами є лише і виключно Державне агентство автомобільних доріг України та його органи управління на місцях, зокрема Служба автомобільних доріг у Львівській області, а не дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» та/або його посадові особи, в тому числі, але не виключно ДРП 1 філії «Пустомитівська ДЕД». Всю відповідальність за стан автомобільних доріг загального користування, якість робіт із їх ремонту та утримання несе Служба автомобільних доріг у Львівській області, яка є суб`єктом, відмінним від ДП «Львівський облавтодор». При цьому, жодною нормою чинного законодавства України не передбачено можливості органу держаного управління автомобільними дорогами передавати свої обов`язки чи відповідальність будь-яким іншим особам у будь-який спосіб. Таким чином, позивач, як начальник ДРП 1 філії «Пустомитівська ДЕД» дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не є та не може бути відповідальною посадовою особою органу, уповноваженого державою на управління автодорогами загального користування та їх утримання, оскільки ним є Державна Служба автодоріг України. Служба автомобільних доріг у Львівській області( а не ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» чи його філії і їх посадові особи) у повній мірі несе відповідальність за дотримання правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху. Зважаючи на те, що ДРП 1 належить до філії «Пустомитівська ДЕД», котра в свою чергу, як вже зазначалося відноситься до ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», відтак предмет діяльності ДПР 1, обмежений предметом діяльності самої філії, котра в свою чергу обмежена ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». ДРП 1 та/або філія «Пустомитівська ДЕД» не є юридичною особою чи балансоутримувачем автомобільним доріг, в тому числі дороги М-11 Львів-Шегині та в обов`язки посадових осіб філій (в тому числі і посадові обов`язки позивача) не входить прийняття рішень по ремонту та/або утриманню автомобільних доріг у Львівській області, як органу держаного управління автомобільними дорогами загального користування. Забезпечення безпеки дорожнього руху, дотримання норм і стандартів, які стосуються забезпечення такої безпеки, до компетенції начальника ДПР 1 філії «Пустомитівська ДЕД» дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - не належить. Зазначена автомобільна дорога по всіх параметрах належить до 2 категорії, відтак, до неї застосовується всі будівельні вимоги та стандарти щодо експлуатаційного утримання, як до дороги даної категорії. На вказаній автомобільній дорозі за добу 09.01.2020 року було розсипано 78,0 т ПОМ. Наведені докази, прямо доводять те, що дорожньо-експлуатаційна організація вживала всіх заходів по ліквідації можливої ожеледиці відповідно до чинних ДСТУ. Наведене, вкотре вказує на незаконність Постанови та на необ`єктивність інспектора поліції. Жодними доказами по справі не доводиться наявність вини позивача як начальника ДПР 1 філії «Пустомитівська ДЕД» дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Позивач зазначає, що він не був ознайомлений з жодними правами, що гарантовані Конституцією України, що підтверджується відсутністю підпису останнього на звороті оскаржуваної Постанови. При складені Постанови, назву органу, посадовою особою якої така складалася, було зазначено за допомогою скорочень, а не повністю, як цього вимагає Інструкція. Позивач наголошує, що при винесені Постанови, працівником поліції була надана можливість звернутися за правою допомогою, надати заперечення та/або пояснення на вказаний документ. Як наслідок, справа про адміністративне правопорушення була розглянута без з`ясування того чи було вчинено адміністративне правопорушення, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - виключає провадження у справі.

Ухвалою від 23.01.2020 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.

Позивач подав заву про розгляд справи проводити у його відсутності та додатково зазначив, що начальник ДПР 1 філії «Пустомитівська ДЕД» не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП. Посадові обов`язки позивача як начальника ДПР 1, не входять обов`язки щодо прийняття рішень ремонту та утриманню автомобільних доріг.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надіслав.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначає позивач у позовній заяві, постановою інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бокало М. І. серії ДПО18 № 566010 від 09.01.2020, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Позивач вказує, що згідно вказаної постанови, 09.01.2020 року 10 год. 08 хв. на автодорозі М-11 «Львів-Шегині» км 14+700 будучи начальником ДРП 1 відповідальним за експлуатаційний стан, не вжив (нечитабельний текст) протиожеледними матеріалами проїзної частини, на якій мається ожеледиця, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг п. 3.1.16 та 3.1.18 ДСТУ 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» п. 1.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 140 КУпАП».

Положеннями ст. 222 КУпАП України встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 09.01.2020 року 10 год. 08 хв. на автодорозі М-11 «Львів-Шегині» км 14+700 ОСОБА_1 будучи начальником ДРП 1 відповідальним за експлуатаційний стан, не вжив (нечитабельний текст) протиожеледними матеріалами проїзної частини, на якій мається ожеледиця.

Проте, відповідач в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, не надіслав відзив на адміністративний позов.

Суд звертає увагу на те, що працівниками поліції не було зібрано та представлено суду належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити факт і встановити вину позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, а тому суд дає віру тому, що позивач в даному випадку не порушував вимог правил дорожнього руху.

При цьому, суд наголошує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватись виключно на висновках працівників поліції, за відсутності доказів винуватості особи, отриманих не інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

У даній справі, крім висновків відповідача, який склав постанову у справі про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які допустимі докази на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_1 правил, норм та стандартів утримання автодоріг та правил дорожнього руху, у зв`язку із чим, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з`ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 247, 280 КУпАП.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами ж жодних доказів правомірності винесеної постанови представлено не було.

Таким чином, з огляду на вищевказане, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню та справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.241-246, 247, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 - задоволити.

Постанову інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бокало Марії Ігорівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 566010 від 09.01.2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 140 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

СуддяІ. І. Мельничук