Рішення № 88582770, 03.04.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯСправа № 335/1000/20 2/335/1059/2020

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря Жечевої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Комунальне підприємство «Наше місто», Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Запорізька міська рада, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Комунальне підприємство «Наше місто». Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Запорізька міська рада, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі ордеру Виконавчого комітету Запорізької міської ради йому надана кімната АДРЕСА_1 , в якій він зареєстрований та фактично мешкає разом з дружиною ОСОБА_5 . Як стало відомо, за адресою його місця проживання зареєстровані, але фактичне не проживають більше шести місяців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Однак, відповідачі на даний час зареєстровані за вищевказаною адресою, хоча фактично, з дня прописки та по даний час в зазначеній квартирі не проживають та не з`являються, що порушує права позивача, як користувача квартири. В позові позивач просить суд, визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими що втратили право користування житловим приміщенням - кім. АДРЕСА_1 .

Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явились по невідомим суду причинам. Про день та час розгляду справи відповідачі були повідомлена своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, у зв`язку з чим, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечує.

Представник третьої особи КП «Наше місто», в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи Запорізької міської ради, в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без їх участі, при вирішенні справи посилаються на розсуд суду.

Представник третьої особи Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі ордеру Виконавчого комітету Запорізької міської ради надана кімната 447 у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 13)

Окрім позивача, у кім. АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 25-27).

Факт того, що відповідачі більше року не мешкають за адресою реєстрації підтверджується актом про непроживання від 30.07.2019, актом про непроживання від 30.08.2019 року, актом непроживання від 30.10.2019 року, актом про непроживання від 25.11.2019 року, актом про непроживання від 23.12.2019 року, актом непроживання від 27.01.2020 року (а.с. 14-20).

Статтею 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначено, що громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради.

З огляду на те, що правовий режим гуртожитків, житлові приміщення яких підлягають приватизації згідно Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», прирівняні до правового режиму житлових приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду, то до мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються вимоги статей 71, 72 Житлового Кодексу України.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігаються жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а у разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців лише у випадках, спеціально передбачених діючим житловим законодавством України. Перелік цих випадків є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позову та визнання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлений і підтверджений факт того, що вони без поважних причин не проживають в спірній кімнаті понад 6 місяців, втратили до цього житла будь-який інтерес, житлово-комунальні послуги не сплачують.

Таким чином, всі зазначені дії відповідачів свідчать про те, що вони не ставляться до вказаного житлового приміщення як до свого постійного місця проживання, у зв`язку із чим вони можуть бути визнані таким, що втратили право користування ним. При цьому суд враховує, що відповідачі в судове засідання не з`явилися, не скористались своїми правами сторони в процесі і не надали суду жодного з доказів, що спростовують доводи позивача, а відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що є всі передбачені ст.71 ЖК України підстави для визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - кім. АДРЕСА_1 .

Що стосується позовної вимоги про примусове зняття з реєстрації місця проживання відповідачів, суд вважає що така вимога не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, тощо.

Реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, а тому зняти відповідача з реєстрації місця проживання можна лише за умови втрати ним права користування цим житлом чи у зв`язку з його виселенням (добровільно чи у примусовому порядку).

Таким чином, рішення суду по справам даної категорії є окремою безпосередньою підставою зняття з реєстрації особи, яка визнана за рішенням суду такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові, зокрема, для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Орган реєстрації, керуючись ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням, зобов`язаний зняти відповідача з реєстрації.

Тому виходячи з правового аналізу норм закону, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про примусове зняття з реєстрації відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 280-282ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Комунальне підприємство «Наше місто», Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Запорізька міська рада, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням кімнатою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням кімнатою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням кімнатою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Орджонікідзевського районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2020 року, та датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Апаллонова