Ухвала суду № 88582601, 26.02.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3011/15-к 1-кп/335/103/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 р. Орджонікідзевський районний суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Рибалко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Косатої М.А.,

процесуального прокурора Чорний А.К.

представника потерпілого Вахатова О.В.,

захисника Кравцова В.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107 б, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080060004381 від 03.10.2015 р., відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с.Канівське Запорізького району Запорізької області, громадянки України, освіта вища, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, за ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , працюючи старшим товарознавцем Запорізького регіонального складу ТОВ «Український папір», виконувала обов`язки керівника регіонального підрозділу (складу), будучи службовою особою, яка одночасно здійснювала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі обов`язки, заволоділа чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем при зазначених у вироку обставинах.Так, 20.05.2013 року на посаду водія автотранспортних засобів Запорізького регіонального складу ТОВ «Український папір» був прийнятий ОСОБА_2 Заробітна плата ОСОБА_2 нараховувалась на банківську карту ПАТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 відповідно до табелів обліку робочого часу ТОВ «Український папір», які вела ОСОБА_1 . На початку липня 2013 року, ОСОБА_2 написав заяву про звільнення за власним бажанням з ТОВ «Український папір», у зв`язку з чим передав керівнику Запорізького регіонального складу ТОВ «Український папір» ОСОБА_1 банківську карту № НОМЕР_1 , на яку проводилось нарахування заробітної плати. Після чого, у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем чужим майном, яке належало ТОВ «Український папір», а саме: грошовими коштами ТОВ «Український папір», що виразилися у поданні у період часу з липня 2013 року по вересень 2014 року до ТОВ «Український папір» табелів обліку робочого часу, згідно з якими ОСОБА_2 продовжував працювати водієм автотранспортних засобів Запорізького регіонального складу ТОВ «Український папір», на підставі яких продовжувалися нараховуватися на банківську картку ПАТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 в якості заробітної плати ОСОБА_2 , до якої ОСОБА_1 мала безперешкодний доступ та які остання, діючи умисно, з корисливим мотивом, обернула на свою користь за обставин, наведених у вироку, і в період з 11.07.2013 року по 22.09.2014 року шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ТОВ «Український папір» на загальну суму 16 367 грн. 99 коп.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала.

Разом з тим, захисник обвинуваченої ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням її у вчиненні злочинів, передбаченихч. 2 ст. 191 КК України та звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строку давності, про що надав письмове клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання захисника щодо звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття відносно неї кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку давності та просила клопотання задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строку давності.

Представник потерпілого ТОВ «Український папір» Вахатов О.В. заперечував проти задоволення клопотання.

Розглядаючи вказане питання, суд виходить із положень ст. 286 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься у п. 1 Постанови „Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_1 були вчинені у період з 11.07.2013 р. по 22.09.2014 р.

При цьому слід зазначити, що в силу ст.12 КК України злочин за ч. 2 ст. 191 КК України є злочином середньої тяжкості.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє свої права та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи, що з дня вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 минуло більш ніж п`ять років (тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності), суд за наявності згоди ОСОБА_1 приходить до висновку про необхідність звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 КК України, що з часу вчинення ОСОБА_1 злочину, є усі підстави для її звільнення від кримінальної відповідальності, закриття провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зокрема, положеннями ст. 285 КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

При цьому положення ч. 4 ст. 286 КПК України зобов`язують суд невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом.

Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі частини 5 статті 74, статті 49 КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.

Отже, обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, має як право на таке звільнення, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.

В даному випадку обвинувачена ОСОБА_1 скористалася свої правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та має право на таке звільнення, суд в свою чергу роз`яснив обвинуваченій її право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» до обвинуваченої ОСОБА_1 слід залишити без розгляду та роз`яснити про право звернення із цивільним позовом у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 129, 284, 286, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - Кравцова про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12014080060004381 від 03.10.2015 р., відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України, - закрити.

Речові докази: 2 DVD-R диски, вилучені з ПАТ КБ`Приватбанк» з розпечаткою руху коштів на ім`я ОСОБА_2 , з ПрАТ «Київстар» з розпечаткою дзвінків, долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір», - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали : 02.03.2020 року о 14:00 год.

Суддя Н.І.Рибалко