Ухвала суду № 88577195, 03.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 квітня 2020 р. Справа № 480/1247/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № 3022 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації та середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває зазначена справа. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в сумі 88 305,80 грн. та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 30.09.2019 по день фактичного розрахунку - 20.02.2020 у розмірі 72 320,82 грн.

До суду надійшло клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовом. Вказано, що спір пов`язаний із проходженням публічної служби та є трудовим, позивач звернувся з позовом із пропущенням місячного строку звернення до суду.

Вивчивши подані матеріали, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Предметом спору у даній справі є зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу кошти, які підлягали виплаті йому при звільненні з військової служби, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Враховуючи офіційне тлумачення Конституційним судом України положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України позивач має право на звернення до суду з вимогою про стягнення таких виплат без обмеження будь-яким строком. За таких обставин, положення ч.5 ст.122 КАС України та ч. 2 ст. 233 КЗпП України не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки питання про строки звернення до суду із позовом про стягнення належних при звільненні сум врегульовано спеціальними нормами.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Керуючись ст. ст. 122,123,240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військова частина № 3022 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації та середнього заробітку відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Соп`яненко