Рішення № 88577182, 03.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2020 року м. Рівне №460/1779/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу, -В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Відділ примусового виконання рішень) про скасування постанови про накладення штрафу від 20.02.2020 ВП №60937908.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №460/2289/19 зобов`язано ГУ ДФС у Рівненській області здійснити коригування особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (інтегрованої картки) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску на загальну суму 18276,72 грн. Повідомив суд, що після отримання повного тексту постанови позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку, а отже на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження 26.12.2019 рішення суду оскаржувалося стороною у справі, що, на думку позивача, не покладало на боржника обов`язку щодо виконання такого судового рішення. Зазначив, що державним виконавцем після направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження не було вжито відповідних дій, визначених ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, не перевірено виконання рішення суду боржником. З огляду на це, стверджує, що у зв`язку з оскарженням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №460/2289/19 у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання цього рішення. З таких підстав, просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13.03.2020 заяву Головного управління ДПС у Рівненській області про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі, повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.03.2020 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про забезпечення позову від 24.03.2020.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 27.03.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 03.04.2020. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

В судове засідання 03.04.2020 учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином у порядку, визначеному ст.268 та ст.269 КАС України. Жодних заяв, повідомлень про причини неявки на адресу суду не надходило.

02.04.2020 на адресу суду надійшов відзив Відділу примусового виконання рішень на позовну заяву (а.с. 59-62), в якому відповідач позов не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 26.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60937908 з примусового виконання виконавчого листа №460/2289/19, виданого 18.12.2019 Рівненським окружним адміністративним судом щодо зобов`язання ГУ ДФС у Рівненській області здійснити коригування особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (інтегрованої картки) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску на загальну суму 18276,72 грн. Пунктом 2 цієї постанови боржнику повідомлено про обов`язок виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Оскільки позивач у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк не виконав рішення суду без поважних причин, то 20.02.2020 державний виконавець виніс постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн. Пояснив, що в ході подальшого виконання державним виконавцем було встановлено, що станом на 12.03.2020 рішення суду боржником не виконано без поважних причин, у зв`язку з чим 13.03.2020 державним виконавцем накладено штраф на позивача за невиконання рішення суду у подвійному розмірі та 16.03.2020 направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до ГУ Національної поліції в Рівненській області. Вважає, що позивач станом на дату винесення оскаржуваної постанови не виконав рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №4601/2289/19 без поважних причин, а тому державний виконавець, приймаючи постанову про накладення на позивача штрафу від 20.02.2020 ВП №60937908, діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством. За таких обставин, просив в задоволенні позову відмовити.

Письмових пояснень від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, на адресу суду не надходило.

Згідно з ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи в порядку письмового провадження.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України внаслідок неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №460/2289/19 визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 №Ф-13139-17 та зобов`язано ГУ ДФС у Рівненській області здійснити коригування особового рахунку ФОП адвоката ОСОБА_1 (інтегрованої картки) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску на загальну суму 18276,72 грн.(а.с.116-120).

18.12.2019, після набрання рішенням законної сили, Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №1 №460/2289/19 про зобов`язання ГУ ДФС у Рівненській області здійснити коригування особового рахунку ФОП адвоката ОСОБА_1 (інтегрованої картки) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску на загальну суму 18276,72 грн. (а.с.66).

24.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №460/2289/19, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 18.12.2019 (а.с.65).

26.12.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Дудкою І.О. винесено постанову ВП№60937908 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду №460/2289/19 (№1) від 18.12.2019 (а.с.68).

Згідно з пунктом 2 даної постанови боржнику (ГУ ДФС у Рівненській області) встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.68-69).

20.02.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову ВП№60937908 про накладення на ГУ ДФС у Рівненській області штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений строк (а.с.71-72).

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу від 20.02.2020 ВП №60937908 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується таким.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5) та ін.

Згідно зі ст.1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами п.1 ч.1 ст.3 Закону 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч.1, п.1 ч.2, ч.4 ст.18 Закону 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

В силу вимог ч.6 ст.26 Закону 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.63 Закону 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.75 Закону 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження №60937908 від 26.12.2020 ГУ ДФС у Рівненській області, повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.68).

Як свідчать матеріали справи, ГУ ДФС у Рівненській області надіслало до Відділу примусового виконання рішень заяву про виконання судового рішення лише 19.03.2020, що підтверджується листом №9/17-00 (а.с.103). Відділ примусового виконання рішень отримав зазначену заяву позивача 24.03.2020.

До заяви позивач долучив витяг з особової картки платника податків ОСОБА_1 по сплаті єдиного внеску, згідно з яким податковий орган 11.03.2020 здійснив коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску на загальну суму 18276,70 грн.(а.с.105-107).

Таким чином, доказів на підтвердження повного і фактичного виконання рішення суду на час винесення оскаржуваної постанови від 20.02.2020 судом не встановлено і матеріали справи не містять.

При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що державний виконавець не вжив заходів, спрямованих на перевірку виконання рішення боржником та встановлення поважності причин невиконання рішення суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.19 Закону 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Пунктами 1, 6 ч.5 ст.19 Закону 1404-VIII передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

В порушення вказаних вимог, ГУ ДФС у Рівненській області не надало державному виконавцю жодних пояснень щодо неможливості виконання рішення суду від 24.10.2019 та їх документального підтвердження в строк, визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження №60937908.

Позивач у позовній заяві не заперечує факту невиконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 станом на час винесення державним виконавцем постанови про накладення на нього штрафу у розмірі 5100 грн. за таке невиконання.

Водночас, як на обґрунтування поважності причин невиконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019, позивач посилається на ту обставину, що оскільки ГУ ДФС у Рівненській області оскаржило рішення суду до Восьмого апеляційного адміністративного суду, то обов`язку щодо його виконання у податкового органу не було.

Суд вважає такі доводи позивача безпідставними і оцінює критично, з огляду на таке.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №460/2289/19 набрало законної сили 26.11.2019.

У зв`язку з цим, 18.12.2019 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №460/2289/19.

Згідно з даними автоматизованої системи діловодства Рівненського окружного адміністративного суду апеляційна скарга на рішення суду від 24.10.2019 у справі №460/2289/19 подана ГУ ДФС у Рівненській області лише 26.12.2019, тобто вже після набрання рішенням законної сили.

В силу вимог ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом, 26.12.2019 за заявою стягувача державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 18.12.2019. Постанова про відкриття виконавчого провадження №60937908 направлена позивачу 26.12.2019 (а.с.67).

Отже, підстав не виносити постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили, після отримання заяви стягувача, у відповідача не було.

Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Як передбачено ч.1 ст.373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 апеляційна скарга ГУ ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №460/2289/19 була залишена без руху у зв`язку з несплатою ГУ ДФС у Рівненській області судового збору. Оскільки позивач недоліки апеляційної скарги не усунув та судовий збір за її подання не сплатив, то 04.03.2020 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Таким чином, позивач знав про оскарження рішення в апеляційному порядку, оскільки сам і звернувся з апеляційною скаргою, а отже йому було відомо про наявність обставин, що могли вплинути на дату набрання рішенням суду від 24.10.2019 законної сили та порядок його виконання. В свою чергу, державний виконавець не міг бути обізнаним про оскарження ГУ ДФС у Рівненській області рішення суду від 24.10.2019, яке вже набрало законної сили.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не повідомив Відділ примусового виконання рішень про оскарження ним судового рішення в апеляційному порядку, яке перебуває на примусовому виконанні у відповідача. Доказів протилежного матеріали справи не містять і судом не встановлено.

Отже, позивач не вчиняв жодних дій щодо виконання рішення суду від 24.10.2019 чи будь-яких інших дій, які б стверджували поважність причин такого невиконання.

Як встановлено судом з матеріалів виконавчого провадження, ГУ ДПС у Рівненській області повідомило про наявність обставин, які, на його думку, утруднюють виконання рішення суду, а саме: оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 до Восьмого апеляційного адміністративного суду, лише шляхом надіслання примірника позову як відповідачу у даній справі, тобто після винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 20.02.2020 (а.с.96).

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що станом на 20.02.2020 ГУ ДФС у Рівненській області безпідставно не виконало рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №460/2289/19, згідно з виконавчим листом від 18.12.2019, у повному обсязі у добровільному порядку та не повідомило державного виконавця Відділу примусового виконання рішень про будь-які причини такого не виконання. Жодних доказів поважності причин невиконання рішення суду від 24.10.2019 судом не встановлено та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.129-1 Конституції України.

Основним призначенням стадії виконавчого провадження, є фактичне та повне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, без права встановлювати інші механізми та обсяги його виконання, трактуючи зобов`язальну частину судового рішення на свій лад, нівелюючи тім самим весь процес судового розгляду спору.

За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем обґрунтовано і правомірно застосовано до ГУ ДФС у Рівненській області за невиконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №460/2289/19 у межах виконавчого провадження №60937908.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 20.02.2020 ВП№60937908 про накладення штрафу у розмір 5100 грн. відповідає зазначеним критеріям правомірності, так як прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та зібрані судом докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для застосування положень ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Головному управлінню ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул.Замкова, 29, м.Рівне, 33028), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування постанови про накладення штрафу ВП №60937908 від 20.02.2020 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на це рішення суду відповідно до ч.6 ст. 287 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 03 квітня 2020 року.

Суддя Гудима Н.С.