Рішення № 88577142, 03.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2020 року м. Рівне № 460/4735/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області (далі - відповідач) про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель М`ятинської філії Комунального закладу "Посягвівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Бугринської сільської ради за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н, с. М`ятин, вул. Бочаницька, 19-А, шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення вказаних будівель до повного усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співробітниками Гощанського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки при експлуатації будівель М`ятинської філії Комунального закладу "Посягвівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Бугринської сільської ради (Рівненська обл., Гощанський р-н, с. М`ятин, вул. Бочаницька, 19-А), що належать відповідачу, було здійснено позапланову перевірку. За результатами проведеного заходу контролю складений акт, яким встановлено порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки, тому подальша експлуатація приміщень М`ятинської філії Комунального закладу "Посягвівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Бугринської сільської ради створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Зазначив, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

28 грудня 2019 року позовна заява надійшла до суду.

2 січня 2020 року ухвалою суду позовна заява залишалася без руху.

20 січня 2020 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

3 лютого 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

Гощанським районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області в період з 17 по 27 грудня 2019 року, на підставі наказу від 16 грудня 2019 року № 13 «Про організацію проведення позапланових перевірок», посвідчення на проведення перевірки від 16 грудня 2019 року № 102, проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки при експлуатації будівель М`ятинської філії Комунального закладу "Посягвівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Бугринської сільської ради (далі - Філія), розташованих по вулиці Бочаницька, 19-А в селі М`ятин Гощанського району Рівненської області, які належать відповідачу (а.с.5-8).

За наслідками проведеного позапланового заходу складений акт від 27 грудня 2019 року № 102 (а.с.9-17), у якому зафіксовані порушення відповідачем пунктів 15, 16 розділу II, пунктів 2.1, 2.23 глави 2 розділу III, пунктів 1.4, 1.6, 1.12, 1.18 глави 1 розділу IV, пунктів 2.6, 2.13 глави 2 розділу IV, пунктів 1.1, 1.3, 1.4 глави 1, пунктів 3.6, 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 5 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила № 1417), а саме: не обладнано будівлі та приміщення Філії системами автоматичної пожежної сигналізації, не заключено договір на технічне обслуговування з організацією-ліцензіатом, не виведено сигнал про спрацювання на пульт центрального пожежного спостереження; не забезпечено первинними засобами пожежогасіння та сертифікованими в Україні вогнегасниками, згідно норм належності, територію, будівлі та приміщення Філії; не проведено перезарядку та технічне обслуговування вогнегасників; працівники Філії, які задіяні на роботах з підвищеною пожежною небезпекою (кочегар, кухар, техпрацівниця тощо), не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум); відсутній другий евакуаційний вихід з будівлі з навчальними класами Філії; відсутній притопочний лист біля топкових дверцят грубки пічного опалення будівлі з навчальними класами Філії; допущено з`єднання електропроводів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів у будівлі навчальної майстерні Філії; допущено використання в пожежонебезпечому приміщені світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) у будівлі навчальної майстерні Філії; допущено підвішування електросвітильників безпосередньо на струмопровідних проводах в приміщенні навчальної майстерні Філії; допущено захаращення спалимими матеріалами, відходами навчально-виробничого процесу приміщення навчальної майстерні Філії; допущено захаращення спалимими матеріалами, відходами навчально-виробничого процесу другого евакуаційного виходу з будівлі навчальної майстерні Філії; наявні тріщини у димоході грубки пічного опалення будівлі навчальної майстер Філії; допущено використання в електрощитку замість каліброваних запобіжників некаліброваних плавких вставок в будівлі навчальної майстерні Філії; допущено відкрите прокладання електропроводки поверхнею горючих основ у будівлі навчальної майстерні Філії; директор навчального закладу не пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. Виявлені порушення вимог законодавства спричиняють загрозу життю та/або здоров`ю людей, понесення збитків та матеріальної шкоди власникам (користувачам) майна та/або третім особам.

Вказаний акт підписаний виконуючим обов`язки директора Комунального закладу "Посягвівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Бугринської сільської ради без зауважень.

У зв`язку з тим, що відповідачем не здійснені заходи щодо усунення виявлених порушень, а подальша експлуатація приміщення Готелю «Юність» створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктами 1 та 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення № 1052), визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, та який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", територіальним органом ДСНС на території Рівненської області є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.

Підпунктами 39 та 42 пункту 4 Положення № 1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, та зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за:

- вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону;

- діяльністю аварійно-рятувальних служб, станом їх готовності до реагування на аварії та надзвичайні ситуації, а також вживає заходів до зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятувальних служб у порядку, визначеному законодавством;

- дотриманням періодичності навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту, та вживає заходів для усунення виявлених недоліків.

В свою чергу, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулюється Кодексом цивільного захисту України (стаття 1).

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, в силу вимог статей 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі статтею 6 Закону № 877, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Як встановлено судом із наказу від 16 грудня 2019 року № 13 (а.с.5-7) та посвідчення від 16 грудня 2019 року № 102 (а.с.8), підставою для проведення позапланової перевірки стало доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/0/1-19.

Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт), встановлюються Правилами № 1417.

Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Правил № 1417, усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі).

Особи, яких приймають на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

Види протипожежних інструктажів, а також порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Згідно з пунктом 16 розділу ІІ Правил № 1417, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Пунктом 2.1 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 передбачено, що усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об`єкта або підприємства.

Також, за приписами пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417, забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Пункт 1.4 глави 1 розділу IV Правил № 1417 визначає, що плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

Крім того, пунктом 1.6 глави 1 розділу IV Правил № 1417 передбачено, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

При цьому, згідно з пунктом 1.12 глави 1 розділу IV Правил № 1417, відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.

У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Крім того, відповідно до пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил № 1417, забороняється, зокрема: підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів.

За правилами пункту 2.6 глави 2 розділу IV Правил № 1417 печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій.

Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7x0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.

При цьому, згідно з пунктом 2.13 глави 2 розділу IV Правил № 1417 , під час експлуатації пічного опалення не допускається, зокрема, користуватися печами, які мають тріщини.

Пункт 1.1 глави 1 розділу V Правил № 1417 встановлює, що усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

За змістом пункту 1.3 глави 1 розділу V Правил № 1417, якщо для захисту окремих пожежонебезпечних ділянок у приміщеннях, які згідно з нормативними документами не підлягають обов`язковому оснащенню автоматичними системами пожежогасіння, застосовують автономні системи пожежогасіння, ці приміщення можуть забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння на 50 % їх норм належності для цих приміщень.

Проектування, монтування, експлуатування і технічне обслуговування автономних систем пожежогасіння слід здійснювати відповідно до чинних нормативних документів та технічної документації підприємств-виготовлювачів.

Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.4 глави 1 розділу V Правил № 1417).

За приписами пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил № 1417, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.

Пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил № 1417 передбачено, що технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».

За змістом розділу 1 ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги», цей стандарт поширюється на переносні і пересувні вогнегасники загального призначення, які відповідають вимогам ДСТУ 3675 або ДСТУ 3734, ГОСТ 12.2.037, сертифіковані в Україні в установленому порядку і знаходяться в експлуатації, і встановлює загальні технічні вимоги до проведення їх технічного обслуговування.

Стандарт не поширюється на вогнегасники спеціального призначення (лісові, авіаційні, шахтні, ранцеві, а також вогнегасники, придатні для гасіння загоряння металів і речовин, горіння яких може відбуватися без доступу повітря) і вогнегасники разового використання.

Цей стандарт застосовують усі суб`єкти господарювання незалежно від форм власності та підпорядкованості, які здійснюють технічне обслуговування вогнегасників.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України, є зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пп.1); порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення (пп.2).

Частиною другою статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, підставою для повного або часткового зупинення діяльності підприємства є встановлення органом державного нагляду (контролю) на підставі акта, складеного за результатами перевірки, факту створення підприємством реальної загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку з експлуатацією об`єкта з порушеннями вимог законодавства.

Обов`язковою передумовою для застосування судом заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення експлуатації приміщення є існування таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті, які створюють загрозу здоров`ю та життю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 КЦЗ України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 КЦЗ України, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також, розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів.

Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять", небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 КЦЗ України, техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 КЦЗ України, пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Також, частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що учасник судового процесу - суб`єкт владних повноважень повинен доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності виключно в адміністративних справах про їх оскарження. Водночас, інший учасник судового процесу не позбавлений обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги чи заперечення. Тобто, обов`язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб`єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.

У даному випадку обов`язок доказування усунення виявлених в ході державного нагляду (контролю) порушень належить відповідачу, в той час як позивач зобов`язаний підтвердити належними та допустимими доказами обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування.

Відповідач не надав суду жодних доказів про усунення виявлених в ході державного нагляду (контролю) порушень.

Відтак, на момент розгляду справи судом відповідач не усунув порушень, зафіксованих позивачем в акті від 27 грудня 2019 року № 102.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України.

За наведених обставин, позовні вимоги ґрунтуються на законі та підтверджені належними й допустимими доказами, а тому позов слід задовольнити повністю.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Застосувати до Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель та приміщень М`ятинської філії Комунального закладу "Посягвівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Бугринської сільської ради за адресою: Рівненська область, Гощанський район, село М`ятин, вулиця Бочаницька, 19-А, шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення вказаних будівель та приміщень, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 Розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.". Вказаний Закон набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження даного рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Учасники справи:

1) позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка, 37; код ЄДРПОУ 38610634);

2) відповідач - Бугринська сільська рада Гощанського району Рівненської області (35442, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бугрин, вул. Перемоги, 1; код ЄДРПОУ 40130624).

Суддя Комшелюк Т.О.