Рішення № 88577137, 03.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.007047

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Держархбудінспекція) про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 26.12.2019 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Держархбудінспекція) (далі - Держархбудінспекція, відповідач) з вимогою зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.11.2016.

Позовні вимоги обґрунтовано тим (а.с. 1), що 10.11.2016 головний інспектор Департаменту ДАБІ у Львівській області провів позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог будівельного законодавства України при будівництві власного житла (добудови будинку) за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 стверджує, що ці будівельні роботи розпочав в у 2005 році та припинив в грудні 2010 року, об`єкт не добудовано. За наслідками згаданої перевірки посадова особа відповідача склала припис про зупинення ОСОБА_1 підготовчих та будівельних робіт, який ґрунтується на нормах Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.10.2011 та Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2018 № 553. На думку позивача, це свідчить про протиправність припису, оскільки такий складено відповідно до законодавства, що діяло після 23.05.2011, - тобто після припинення ним будівельних робіт. Стверджує, що Постанова КМУ №553 «не дозволяє йому завершити будівництво», а «…«Архітектура в Миколаївському районі Львівської області» відмовляється видати мені «Будівельний паспорт», тому що по факту відстань між будівлями становить 5,6 м, а згідно будівельних норм, чинних у 2005р. мала бути 7.0 м, а на сьогодні вже 8.0 м….». ОСОБА_1 в липні 2019 року звернувся до територіального органу Держархбудінспекції в Львівській області про скасування цього припису та отримав відмову. Надалі в вересні 2019 року оскаржив це рішення до ДАБІ України, яка 16.10.2019 відмовила йому у скасуванні припису. Просить суд зобов`язати ДАБІ України скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.11.2016.

Ухвалою від 24.01.2020 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач звернувся до суду з клопотанням про залишенням позову без розгляду з мотивів пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом; вважає, що такий треба обчислювати з 10.11.2016 - дати винесення припису про зупинення будівельних робіт. Суд відхиляє це клопотання з мотивів його безпідставності, оскільки в цій справі заявлено вимоги про спонукання ДАБІ України вчинити дії за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 , а не про скасування припису посадової особи територіального органу ДАБІ України в судовому порядку. З огляду на це суд розглядає справу по суті. У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці прийняття рішення по суті спору перенесено з 24.03.2020 на 03.04.2020.

ДАБІ України позов не визнає, представник подав відзив на позовну заяву (а.с. 42-44), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Вказує, що 10.11.2016 посадові особи відповідача із залученням землевпорядника Роздільської селищної ради ОСОБА_2 та начальника ЖКВ смт. Розділ ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_1 на підставі звернення голови Роздільської селищної ради ОСОБА_4 провели позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил гр. ОСОБА_1 на об`єкті будівництва «Індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 ». За результатами перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 на власній земельній ділянці проводить будівництво індивідуального житлового будинку розміром в плані 10*9 м. без розробленої проектної документації та без документа, що дає право на виконання будівельних робіт. За результатом цієї перевірки складено припис №18/15-ф від 10.11.2016 про зупинення виконання будівельних робіт, який позивачем не оскаржувався та є чинним. Відповідач наголосив, що на звернення позивача щодо надання роз`яснення для оформлення документів на незавершене будівництво надав відповідь, роз`яснивши в яких випадках та на підставі яких документів замовник будівництва має право виконувати будівельні роботи та підстави прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію. Відповідач вважає позов позивача безпідставним, а викладені у ньому доводи необґрунтовані.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с. 67), вказує, що у запереченні на його позов Державна архітектурно-будівельна інспекція України посилається на законодавство, що почало діяти значно пізніше ніж він розпочав та закінчив будівельні роботи (2005-2010 рр.) довівши до 70 % будівельної готовності.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Виконавчий комітет Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області 31.05.2005 розглянув звернення та прийняв рішення №46, відповідно до якого надав дозвіл ОСОБА_1 провести добудову власного житлового будинку по АДРЕСА_1 на віддалі 5,60 м. від несучої стіни адмінбудинку Роздільської селищної ради (а.с.2).

08.11.2016 Департамент ДАБІ у Львівській області видав направлення на проведення позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2015 №976. Підставою позапланової перевірки стало звернення Роздільської селищної ради №02/18/520 за вх.№1013/16/4-897 від 12.10.2016. Строк дії направлення: з 09 листопада по 12 листопада 2015 року.

10.11.2016 за результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівною діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 18/1730-Ф. Позаплановою перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на власній земельній ділянці проводить будівництво індивідуального двоповерхового житлового будинку розміром в плані 10*9 м. без розробленої проектної документації та права на виконання будівельних робіт, що є порушенням частини першої статті 27 та частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказаний житловий будинок будівництвом не завершено. Здійснено роботи з влаштуванням фундаментів, вимуровано цегляну коробку та здійснено шиферне накриття по дерев`яних конструкціях, частково (на другому поверсі) встановлено віконні блоки. Зі слів гр. ОСОБА_1 будівництво власного житлового будинку розпочав в 2005 році на підставі рішення Роздільської селищної ради; інші документи дозвільного характеру відсутні.

Як заходи реагування на зафіксовані в акті перевірки порушення посадові особи 10.11.2016 р. склали:

- протокол про адміністративне правопорушення № 18/15-Ф;

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт № 18/15-Ф.

Ці фактичні обставини встановлено в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №813/4615/16, що 26.09.2018 набрала законної сили (а.с. 27-32).

Суд розглянув позов ОСОБА_1 щодо протиправності дій ДАБІ та дійшов висновку, що позапланова перевірка ОСОБА_1 щодо додержання вимог містобудівного законодавства на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2015 № 976 є заходом, спрямованим на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, тобто відповідає положенням пункту 5 Порядку №553.

28.12.2016 головний інспектор будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Львівській області розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки від 10.11.2016 року № 18/1730-ф, протокол про адміністративне правопорушення від 11.11.2016 № 18/15-ф, та встановив такі обставини: ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на власній земельній ділянці проводить будівництво індивідуального двоповерхового житлового будинку розміром в плані 10*9 м., що підтверджено довідкою селищної ради від 10.11.2016 року без розробленої проектної документації та права на виконання будівельних робіт. Вказаний житловий будинок будівництвом не завершено. Здійснено роботи з влаштуванням фундаменту, вимурувана цегляна коробка та влаштовано азбестоцементну покрівлю по дверних конструкціях, частково (на другому поверсі) встановлено віконні блоки. Будівництво власного житлового будинку ОСОБА_1 розпочав в 2005 р. на підставі рішення № 18 від 25.02.2005 року Роздільської селищної ради, чим порушив п. 1 ст. 34, п. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За наслідками розгляду справи інспектор прийняв постанову № 18/190-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та наклав штраф в розмірі 4250 грн.

ОСОБА_1 оскаржував цю постанову в судовому порядку. Кінцеве рішення у цій справі постановлене 08.05.2019 Восьмим апеляційним адміністративним судом (а.с.69-71). Суд встановив, що ОСОБА_1 здійснював будівельні роботи без проектної документації та дозвільних документів, повідомлення про початок виконання будівельних робіт до ДАБІ не скеровував, продовжував виконання будівельних робіт після 23.05.2011. Суд дійшов висновку, що будівництво без повідомлення про його проведення є триваючим правопорушенням, оскільки в цьому випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку; наявні в справі докази (в т.ч. довідка селищної ради від 10.11.2016) та зміст скарги ОСОБА_1 спростовують його ж твердження про завершення будівельних робіт в 2010 році. Таким чином, встановлено виконання позивачем будівельних робіт без дозвільних документів, а тому наявні підстави для притягнення в 2016 році до адміністративної відповідальності на підставі частини п`ятої статті 96 КУпАП.

Приписом від 10.11.2016 р. (а.с. 3) інспектор ДАБІ зобов`язав ОСОБА_1 зупинити виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального двоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 . Як правову підставу винесення цього припису інспектор вказав на положення статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 № 553.

ОСОБА_1 звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України через Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області із заявою від 30.07.2019. В поданій заяві просив скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.11.2016 як такий, що суперечить статті 58 Конституції України. Заяву мотивував тим, що при винесенні припису застосовано законодавство, яке почало діяти в 2011 році, разом з тим він будівництво розпочав в 2005 році, припинивши таке в грудні 2010 року (а.с. 4). Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області листом №1013-6/3648-19 від 13.08.2019 (а.с. 5) з посиланням на норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ 23.05.2011 №553 повідомив заявника, що такий має право продовжити будівельні роботи та завершити будівництво житлового будинку після отримання в уповноваженому органі містобудування та архітектури будівельного паспорта та подання до Департаменту повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

14.09.2019 ОСОБА_1 подав до Державної архітектурно-будівельної інспекції України скаргу на рішення департаменту ДАБІ у Львівській області від 13.08.2019 №1013-6/3648-19. Скаржник не погоджувався з прийнятим рішенням, оскільки таке, на його думку, суперечить статті 58 Конституції України, просив ДАБІ України повторно розглянути його заяву та скасувати припис від 10.11.2016. Державна архітектурно-будівельна інспекція України за результатами розгляду цієї скарги скерувала ОСОБА_1 лист №40-204-/90-9/7944-19 від 16.10.2019, відповідно до якого відмовила у скасуванні припису від 10.11.2016 (а.с. 8-9).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-ХІV (далі - Закон №687-ХІV).

За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону №687-ХІV:

- замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування;

- проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

- погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування;

- експертиза - діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника надають звіти щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих звітів.

До 12.03.2011р. діяв Закон України «Про планування та забудову територій», відповідно до статті 29 котрого дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються: 1) документи від замовника будівництва: […] проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством […]. Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. З 12.03.2011р. цей Закон втратив чинність у зв`язку із прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та впровадженням декларативного методу отримання документу на право виконання будівельних робіт, а також поділом видів будівництва на категорії складності.

Частиною першою статті 9 Закону №687-ХІV визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (3038-17).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Розділом IV Закону №3038-VI врегульовано порядок забудови територій. Згідно зі статтею 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, в редакції постанови КМ України від 26.08.2015 № 747 (далі - Порядок №466).

Як визначено в пункті 5 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

- реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів I-III категорії складності;

- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів IV і V категорії складності.

Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (пункт 6 Порядку №466).

Частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553). Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Порядок №553 містить такі норми щодо оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю:

- за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п.16);

- у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). (п.17);

- припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.19);

- якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.21);

- постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22).

Протипожежні відстані (розриви) між будівлями серед іншого визначаються державними будівельними нормами (ДБН):

- до 01.10.2019 - ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

- з 01.10.2019 - ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

При вирішенні цього спору суд керується такими мотивами:

суд проаналізував наявні письмові докази, а також обставини, встановлені в рішеннях судів за позовами ОСОБА_1 , що набрали законної сили (описані в цьому рішенні вище) та встановив, що ОСОБА_1 тривалий час (з 2005 по 2016) здійснював самочинне будівництво (добудову до існуючого будинку), оскільки:

1) розпочав таке без передбачених законом дозвільних документів: - дозволу на початок будівельних робіт, передбаченого Законом України «Про планування та забудову територій» (що діяв до 12.03.2011р.), виданого інспекцією ДАБІ; - повідомлення про початок будівництва та будівельного паспорта або декларації про початок виконання будівельних робіт, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», що набрав чинності 12.03.2011;

- не завершив таке станом на дату проведення відповідачем позапланової перевірки об`єкта будівництва.

Щодо аргументу ОСОБА_1 про прийняття виконавчим комітетом Роздільської селищної ради рішення №46 від 31.05.2005 «Про дозвіл на здійснення добудови житлового будинку», то такий не доводить правомірності дій позивача чи неправомірності дій відповідача. Це рішення виконавчого органу місцевого самоврядування можна розцінити як частину вихідних умов для проектування об`єкта будівництва (при цьому суд не дає йому оцінки на предмет правомірності), проте воно не є документом, що надає ОСОБА_1 право розпочинати виконання будівельних робіт з добудови до житлового будинку.

Питання правомірності дій посадових осіб ДАБІ щодо перевірки об`єкта самочинного будівництва та накладення штрафу за будівництво без дозвільних документів вже перевірялося судами за позовами ОСОБА_1 Рішеннями судів, що набрали законної сили, підтверджено як правомірність дій посадових осіб ДАБІ щодо проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва, так і факт порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва (здійснення самочинного будівництва).

З огляду на ці обставини суд дійшов переконання, що посадова особа ДАБІ України, встановивши в 2016 році за наслідками позапланової перевірки здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва, правомірно відреагувала на цей факт шляхом видання припису про зупинення виконання будівельних робіт (оскільки такі здійснюються без проектної документації та дозвільних документів).

Доводи ОСОБА_1 щодо дії норм права в часі як підстави для скасування припису від 10.11.2016 є помилковими, оскільки позивач тривалий час здійснював самочинне будівництво без проектної документації та дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт - як дозволу на початок будівельних робіт (до 12.03.2011), так і повідомлення про початок будівництва (після 12.03.2011). З огляду на триваючий характер допущеного позивачем правопорушення (тривало станом на 2016 рік, на чому наголосив Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 08.05.2019), суд вважає правильним застосування при винесенні припису від 10.11.2016 норм права, чинних на момент виявлення триваючого правопорушення.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що його будівництво в світлі статті 376 Цивільного кодексу України кваліфікувалося та кваліфікується як самочинне будівництво. Позивач повідомив в позові, що бажає завершити будівництво та «узаконити його через суд», набути право власності на об`єкт будівництва, на що «має право». З цього приводу суд зауважує, що позивач вправі реалізувати це право шляхом звернення до місцевого загального суду в порядку ЦПК України про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

ОСОБА_1 також стверджує, що завершити будівництво йому перешкоджає припис від 10.11.2016, а також відмова «Архітектури в Миколаївському районі» видати йому будівельний паспорт через порушення будівельних норм щодо відстані між будівлями (об`єктом будівництва та адміністративною будівлею). Ця обставина спонукала його звернутися до ДАБІ України про скасування припису від 10.11.2016, а після отримання відмови - до суду з цим позовом до ДАБІ про спонукання вчинити дії (скасувати припис).

В контексті таких аргументів ОСОБА_1 суд зауважує, що завершити самочинне будівництво у законний спосіб позивачу перешкоджає не припис від 10.11.2016, а відсутність дозвільних документів на об`єкт будівництва (будівельний паспорт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт тощо) та порушення ДБН. При цьому реальною перешкодою в отриманні будівельного паспорта на об`єкт будівництва (про що ОСОБА_1 стверджує в позовній заяві) є порушення ним підчас самовільного будівництва встановлених законодавством протипожежних відстаней між будівлями - фактична відстань між об`єктом самочинного будівництва та адміністративною будівлею селищної ради становить 5,6 м, в той час як відповідні ДБН (чинні як на 2005, так і на 2016 роки) встановлюють відстань 7-8 м.

Отже, для отримання дозвільних документів на здійснення будівельних робіт та легального будівництва ОСОБА_1 слід узгодити об`єкт самочинного будівництва з державними будівельними нормами. Суд погоджується з доводами відповідача про те, що скасування припису від 10.11.2016 можливе після того, як об`єкт будівництва втратить статус самочинного. Реальним шляхом вирішення цього питання є отримання ОСОБА_1 від компетентного органу будівельного паспорта на об`єкт будівництва та скерування органам ДАБІ повідомлення про початок виконання будівельних робіт, - такі дії зумовлять самостійне скасування відповідачем припису від 10.11.2016 з огляду на усунення підстав його винесення.

Оскільки аргументи ОСОБА_1 не доводять протиправності дій ДАБІ України, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог про спонукання відповідача скасувати припис від 10.11.2016. З огляду на цей висновок суду в задоволенні позову слід відмовити, а понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Держархбудінспекція) (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 37471912) про зобов`язання скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.11.2016 повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Москаль Р.М.