Ухвала суду № 88576961, 03.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

03 квітня 2020 р. Справа № 120/1425/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: начальника Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Синявського Сергія Олександровича (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050)

про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Синявського Сергія Олександровича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем неналежно, без участі позивача, здійснено розгляд його скарги від 24.09.2019 року. Крім того, позивач зазначає, що відповідь йому ( в тому числі на електронну пошту ) відповідачем не направлялась. Такі дії відповідача, на думку позивача, є протиправними, порушують його права, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Також, у позовній заяві позивач заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначає, що він оскаржує бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду його скарги від 24.09.2019, і, у зв`язку із прийняттям постанови КМУ №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", є необхідність поновити йому строк звернення до суду з даним позовом.

Відтак, позивач вважає, що наведені ним причини пропуску строку звернення до суду є поважними, в зв`язку з чим просить суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, слід зазначити таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, ч.1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із скаргою 24.09.2019 року. Таким чином, мінімальний строк, в який відповідач зобов"язаний був розглянути скаргу позивача, - 15 днів від дня її отримання.

Враховуючи зазначене, обраховувати строк звернення до суду необхідно з 10.10.2019 - моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а саме через 15 днів після дати подачі скарги.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 30.03.2020.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що позивачем дотримано 6 - місячний строк звернення до суду, а отже відсутня необхідність у його поновленні.

Крім того, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що позивач перебуває у складних життєвих обставинах, викликаних одиноким проживанням та відсутністю стабільного доходу. На підтвердження зазначених обставин позивач надає довідку Вінницької ДПІ Вінницької області від 23.02.2020 року №565/50-08-01-13/К та довідку Вінницького міського центру зайнятості від 08.01.2020 року №02-17/24 та акт №2 обстеження житлових умов від 02.01.2020 року.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Крім того, згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» починаючи з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2102 грн.

Таким чином, у 2020 році для фізичних осіб ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

У своєму адміністративному позові ОСОБА_1 просить визнати дії відповідача стосовно неналежного розгляду його скарги від 24.09.2019 року протиправними.

Заявлена позивачем вимога носить характер немайнової вимоги.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами становить 840,80 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно відомостей Вінницької ДП Вінницької області про дохід ОСОБА_1 за 2019 рік судом встановлено, що відомості про дохід позивача за 2019 рік відсутні.

Суд також враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", в якому Суд зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Беллет проти Франції", Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а також вживаючи всіх можливих і необхідних регламентованих чинним законодавством заходів для забезпечення реалізації конституційного права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору обґрунтованим.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

На підставі викладеного, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вважаю, що дана позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, подана з додержанням вимог встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України, що є підставою для відкриття провадження у справі.

Положенням ч. 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Таким чином, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у справі, доходжу висновку про наявність підстав для витребування у відповідача доказів реєстрації скарги Ковальова О.П. від 24.09.2019 року, її розгляду ( в тому числі за участю позивача ), та направлення позивачу відповіді ( засобами поштового зв"язку, на електронну пошту тощо ).

Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Керуючись статтями 80, 171, 248, 256, 257 - 262, 263 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Синявського Сергія Олександровича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Заброцькою Людмилою Олександрівною одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Роз`яснити учасникам справи, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 263 КАС України, розгляд справи по суті буде розпочато через 15 днів з дня відкриття провадження в справі. Справа буде розглянута у межах 30 - денного строку з дня відкриття провадження у справі.

Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Роз`яснити відповідачу, що в силу ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Витребувати у відповідача та зобов"язати надати суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження в справі докази реєстрації скарги Ковальова О.П. від 24.09.2019 року, її розгляду ( в тому числі за участю позивача ), та направлення позивачу відповіді ( засобами поштового зв"язку, на електронну пошту тощо ).

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Копію ухвали направити особам, що беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна