Рішення № 88573622, 03.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.006572

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації (далі – відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської РДА), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача в наданні позивачу статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2

- зобов`язати відповідача повторно розглянути подану заяву позивача про надання їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її син ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. ОСОБА_2 помер 09.07.2018 під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в м. Краматорськ Донецької області. Згідно з витягом Протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленні причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07.10.2019 №391 причиною смерті ОСОБА_2 є «травма, одержана в результаті нещасного випадку, і причина смерті, так, пов`язана із проходженням військової служби».

Позивач звернулася в Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської РДА для отримання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 . Однак відповідач у відповіді від 13.11.2019 №1727/05 відмовив у наданні такого статусу. Позивач зазначає, що детальне роз`яснення причин відмови відсутнє, а на її усне звернення, відповідачем роз`яснення не надано. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Відповідач позову не визнав з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності відмови у наданні ОСОБА_1 статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». З посиланням на положення абзацу 8 пункту 1 частини 1 статті 10 вказаного Закону та абзацу 5 пункту 2 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб стверджує, що оскільки ОСОБА_2 на момент отримання травми, що стала причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , не брав безпосередню участь в антитерористичній операції та не перебував в районі антитерористичної операції у період її проведення, відповідач не вправі надавати відповідний статус його матері ОСОБА_1 .

Ухвалою від 10.12.2019 позовну заяву залишено без руху. Вимоги ухвали позивачем виконані.

Ухвалою від 05.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу подати відзив на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

Відзив на позовну заяву надійшов на адресу суду 02.04.2020 (вх. №17944).

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього, виданого Верхньолужецькою сільською радою Старосамбірського району Львівської області 14.09.1995 (Серія НОМЕР_1 ).

ОСОБА_2 був учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням (серія НОМЕР_2 ), виданим 19.08.2015.

ОСОБА_2 в період з 02.12.2014 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а в період з 30.04.2018 по 09.07.2018 – у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійсненні, що підтверджується довідками військової частини А2300 від 13.09.2019 №239 та №238.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 2018, про що 12.07.2018 видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцем смерті вказано м. Краматорськ Донецької області.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №268 від 11.07.2018, смерть ОСОБА_2 настала на території військової бази «Сармат» м. Краматорськ Донецької області по причині відкритої тупої травми грудної клітки з множинними ушкодженнями внутрішніх органів.

Старосамбірським районним військовим комісаріатом видано довідку від 12.09.2019 №20 про те, що ОСОБА_2 дійсно проходив військову службу з 04.07.2014 по 09.07.2018 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов`язків військової служби, перебуваючи в Операції Об`єднаних Сил.

Згідно з витягом з Протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07.10.2019 №391, причиною смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 визнано травму, одержану в результаті нещасного випадку, причина смерті, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

ОСОБА_2 постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 однією сім`єю зі своєю матір`ю ОСОБА_3 та сім`єю рідного брата. ОСОБА_2 не був одруженим, власної сім`ї, дружини та дітей не мав. Вказане підтверджується довідкою виконкому Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 02.12.2019 № 1462.

ОСОБА_3 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської РДА з заявою про встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця та видачу посвідчення про право користування пільгами членів сім`ї військовослужбовця, який загинув під час виконання обов`язків військової служби.

Листом від 13.11.2019 №1727/05 відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви, посилаючись на протокол засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07.10.2019 №391, відповідно до висновку якої причиною смерті її сина ОСОБА_2 09.07.2018 була «травма, одержана в результаті нещасного випадку, і причина смерті, так пов`язана з проходженням військової служби», що не відповідає Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказане зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 2 Закону №2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини третьої статті 1 та частини третьої статті 24 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі – Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 частини 1 статті 10 Закону № 3551-XII чинність цього Закону поширюється на сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України […], які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів[…].

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців[…], зазначених у цій статті, належать, зокрема, батьки.

Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-XII, вказаним особам визначає Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 (далі – Порядок №740).

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 2 Порядку №740 статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається, зокрема сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил […], які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Згідно з пунктом 3 Порядку №740 до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать, зокрема батьки.

Таким чином, і Закон № 3551-XII і Порядок №740 визначають батьків військовослужбовця, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції та/або у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції та у період здійснення зазначених заходів, і померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних при цьому, перебуваючи безпосередньо в таких районах у періоди проведення таких операції/заходів.

На підставі наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходячи військову службу з 04.07.2014 по 09.07.2018, одержав статус учасника бойових дій та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов`язків військової служби, перебуваючи в Операції Об`єднаних Сил в місті Краматорськ Донецької області.

ОСОБА_2 проживав постійно до дня смерті однією сім`єю зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , не був одруженим, власної сім`ї, дружини та дітей не мав.

Вказане зумовлює висновок суду про те, що ОСОБА_3 є особою, яка підпадає під визначення абзацу восьмого пункту 1 частини 1 статті 10 Закону № 3551-XII та на яку поширюється чинність цього Закону.

Згідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку №740 підставами для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-XII для осіб, зазначених в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку є:

свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи;

документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

Перелік вказаних документів є виключним.

За правилами пунктів 5, 6 Порядку №740 для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається структурними підрозділами місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.

Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.

Отже, підставами для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-XII є лише відсутність визначених пунктом 4 Порядку №740 документів та їх недостовірність.

Судом встановлено, що лист-відмова Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської РДА від 13.11.2019 №1727/05 не містить жодної з передбачених пунктом 6 Порядку №740 підстав.

Натомість, як слідує з відзиву на позовну заяву, відповідач відмову обґрунтовує тим, що син ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на момент отримання травми, що стала причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , не брав безпосередню участь в антитерористичній операції та не перебував в районі антитерористичної операції у період її проведення.

Такі твердження відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать вимогам чинного законодавства щодо спірних правовідносин, спростовуються наявними у справі належними і допустимими доказами, тому судом до уваги не беруться.

При цьому суд враховує таке.

Чинність Закону № 3551-XII поширюється не тільки на сім`ї військовослужбовців, які загинули, беручи безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а й також на сім`ї військовослужбовців, які загинули, беручи безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійсненні.

Смерть ОСОБА_2 наступила 09.07.2018 у м. Краматорськ Донецької області, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_4 від 11.07.2018 та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 .

ОСОБА_2 проходив військову службу з 04.07.2014 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи у зоні Операції Об`єднаних Сил, та помер при виконанні обов`язків військової служби, підтвердженням чого є довідка Старосамбірського РВК від 12.09.2019 №20.

ОСОБА_2 в період з 30.04.2018 по 09.07.2018, тобто на день смерті – приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійсненні, що підтверджується довідкою військової частини А2300 від 13.09.2019 №238.

16 Регіональна військово-лікарська комісія по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв на засіданні 07.10.2019 встановила, що травма, одержана в результаті нещасного випадку і причина смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 09.07.2020 - ТАК, пов`язані із проходженням військової служби, що підтверджено витягом з Протоколу засідання від 07.10.2019 №391.

Всі вищевказані документи в сукупності свідчать про те, що військовослужбовець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов`язків військової служби, приймаючи безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійсненні.

Вказане зумовлює наявність у позивача права на отримання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-XII, тому відмова відповідача порушує таке право ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 7 Порядку №740 посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (далі – Положення №302).

Згідно з пунктом 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Згідно з пунктом 7 Положення №302 «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Таким чином, позивач як мати загиблого під час виконання обов`язків військової служби військовослужбовця має право на соціальний захист шляхом надання пільг, переваг та соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності рішення, яке є предметом оскарження.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відмова відповідача в наданні позивачу статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушує право позивача на отримання такого статусу, тому відмову слід визнати протиправною, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої та також підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути подану заяву позивача про надання їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської РДА понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 23.12.2019 №1011298581 у розмірі 768 грн 40 к.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації (вул. Л.Галицького, 40, м. Старий Самбір, 82000, код ЄДРПОУ 04056411) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації (вул. Л.Галицького, 40, м. Старий Самбір, 82000, код ЄДРПОУ 04056411) в наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації (вул. Л.Галицького, 40, м. Старий Самбір, 82000, код ЄДРПОУ 04056411) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про надання їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації (вул. Л.Галицького, 40, м. Старий Самбір, 82000, код ЄДРПОУ 04056411) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома